У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.05.09                                                                                       Справа №28/86/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кагітіна Л.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі:  Пересаді О.В.

за участю представників:

позивача: не з’явився   

відповідача: Шульга С.В., директор                                                           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Луганський центр утилізації відходів», м. Луганськ

на рішення господарського суду Запорізької області від  18.02.2009 р.

у справі № 28/86/09

за позовом Комунального підприємства «Луганський центр утилізації відходів»,            м. Луганськ

91055, м. Луганськ, вул. Московская, буд. 144

до відповідача Приватного підприємства «Агроком», м. Запоріжжя

69007, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 1-Г

про стягнення штрафу 199.800,00 грн. штрафу та 17.982, 00 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Луганський центр утилізації відходів», м. Луганськ, (далі - позивач) звернулося в господарський суд Запорізької області з позовом до Приватного підприємства «Агроком», м. Запоріжжя, (далі – відповідач) про стягнення   217.782,00 грн., які складаються з 199.800,00 грн. штрафу і 17.982,00 грн. пені за неналежне виконання умов договору від 21.07.2008 р.  

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.02.2009 р. у справі           № 28/86/09 (суддя Яцун О.В.) в задоволенні позову відмовлено. Рішення господарського суду мотивоване наступним.

Правовідносини сторін врегульовано договором від 21.07.2008 р., згідно з умовами якого відповідач продає, а позивач купує контейнери для сміття пластикові об’ємом 1,1 м3 у кількості 555 штук за ціною 1800 грн. за одну одиницю. Відповідач свої зобов’язання щодо поставки позивачу товару не виконав. Суд першої інстанції, дійшовши висновку, що надсилання позивачем відповідачу заявок з зазначенням кількості товару є обов’язковою передумовою здійснення відповідачем поставки, визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.   

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить рішення господарського суду  Запорізької області від 18.02.2009 р. у справі № 28/86/09 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначив, що суд першої інстанції не оголосив матеріали господарської справи та не провів судових дебатів, при прийнятті рішення під час знаходження судді в нарадчій кімнаті була порушена таємниця нарадчої кімнати. Також позивач вказує, що після того, як відповідач у серпні 2008 р. у письмовій формі повідомив про неможливість виконати взяті на себе зобов’язання, то й позивач не надавав заявок згідно з п. 5.1 договору.   

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.04.2009 р. апеляційна скарга позивача прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 21.05.2009 р.      

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить в задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2009 р. у справі № 28/86/09 залишити без змін. Відповідач вважає, що заявка є головним документом, на підставі якого у відповідача виникає обов’язок для здійснення поставки товару відповідно до умов договору. Позивач не надіслав відповідачу жодної заявки, отже не можливо було визначити обсяг та строк поставки товару. Відповідач вважає, що не настав строк виконання зобов’язання за договором.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 935 від 20.05.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Хуторного В.М., Яценко О.М.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 28.05.2009 р.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1036 від 27.05.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Кагітіної Л.П., Хуторного В.М.

У зв’язку зі зміною складу колегії розгляд справи розпочато спочатку.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2009 р. підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Позивач в судове засідання 28.05.2009 р. не з’явився, про причину неявки не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представників позивача.  

За згодою представника відповідача в судовому засіданні 28.05.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Запорізького апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при прийнятті рішення суду, встановила наступне.

21.07.2008 р. між позивачем (покупець) і відповідачем  (продавець) було укладено договір (далі – Договір), згідно з умовами якого відповідач продає, а позивач купує контейнер для сміття пластиковий об’ємом 1,1 м3 (далі – товар) у кількості 555 штук за ціною 1.800,00 грн. за одну одиницю, загальною вартістю 999.000,00 грн.  

Розділом 5 Договору сторони узгодили порядок доставки та розрахунків.

Так, пунктом 5.1 Договору встановлено, що заявки подаються не менш, ніж за один день до моменту поставки.

Відповідно до п. 6.1 Договору доставка товару здійснюється транспортом відповідача, поетапно протягом 60 календарних днів, згідно з графіком поставки товару.

Сторонами був узгоджений графік поставки товару (додаток до Договору, а.с. 11), згідно з яким відповідач зобов’язався протягом з 21 серпня 2008р. по 21 листопада 2008р. (60 днів) поставити позивачу товар (555 контейнерів): партія № 1 – з 21.08.2008 р. по 21.09.2008 р.; партія № 2 – з 21.09.2008 р. по 21.10.2008 р.; партія № 3 – з 21.10.2008 р. по 21.11.2008 р.

Згідно з п. 8.1 Договору за порушення … строків постачання стягується штраф у розмірі 20 відсотків від вартості невиконаних зобов’язань відповідно до умов Договору.

В пункті 8.2 Договору сторони передбачили: за несвоєчасну поставку товару згідно з заявкою відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми недопоставленого товару за кожний день прострочки, … .

Згідно з п. 12.2 Договору він (договір) набирає чинності з дати його підписання представниками сторін і діє до 31.12.2008 р.

Відповідач товар позивачу не поставив.

Листом від серпня 2008 р. (а.с. 50) відповідач повідомив позивача про неможливість виконати свої зобов’язання за Договором: поставити товар за цінами, зазначеними в Договорі; просив повідомити про можливість коригування ціни, зазначеної в Договорі, і кількості контейнерів.

В своєму листі до позивача вих. № 112 від 21.11.2008 р. (а.с. 52) відповідач зазначив, що вважає ситуацію форс-мажорною і не може виконати Договір.

Листом вих. № 134 від 29.01.2009 р. (а.с. 47) відповідач запропонував позивачу внести зміни до Договору в частині ціни на товар згідно з Додатком 1, у випадку відмови – розірвати Договір.

Однак зміни до Договору в установленому законом порядку сторонами внесені не були. Договір діяв в первісній редакції.

Стягнення з відповідача на користь позивача 217.782,00 грн., які складаються з 199.800,00 грн. штрафу і 17.982,00 грн. пені за неналежне виконання умов Договору, стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вже зазначалось, умовами Договору, а саме п.п. 5.1, 6.1, передбачена доставка товару транспортом відповідача і лише після отримання від позивача заявки, яка надається поштою або факсом.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що саме з моменту отримання цієї заявки у відповідача виникає зобов’язання протягом 60 календарних днів (п.6.1), згідно з графіком поставити товар.

Разом з тим, доказів надсилання передбачених умовами Договору заявок поштою або факсом позивач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надав.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що у продавця (відповідача) підстав для поставки контейнерів пластикових не виникло.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, надсилання позивачем відповідачу заявок з зазначенням кількості товару суд вважає обов’язковою передумовою здійснення відповідачем свого зобов’язання щодо поставки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Із аналізу зазначених норм слідує, що застосування штрафних санкцій відбувається лише за умови невиконання або неналежного виконання суб’єктом господарської діяльності прийнятих на себе певних зобов’язань.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між тим, як вже було зазначено вище позивач доказів невиконання або неналежного виконання зобов’язань з боку відповідача суду не надав.

З урахуванням чого, підстав для застосування штрафних санкції до відповідача суд не вбачає.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Процесуальних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення колегією суддів також не вбачається.

Згідно зі ст. 74 ГПК України порядок ведення  засідання  визначається  суддею,  а  в  разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні. Суддя оголошує склад господарського суду, роз'яснює учасникам судового  процесу  їх  права  та  обов'язки  і сприяє у здійсненні належних їм прав. У    засіданні   заслуховуються   представники   позивача   і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Вивчивши протокол судового засідання від 18.02.2009 р. у справі № 28/86/09, а також прослухавши диск СD-R, серійний номер сіс-03-, на якому здійснено запис судового процесу (а.с. 61), колегією суддів процесуальних порушень суддею господарського суду Запорізької області при проведенні судового засідання не виявлено.

Згідно з процесуальним законодавством відкрито судове засідання, оголошено справу, яка розглядається, перевірено явку в судове засідання представників сторін, оголошено склад суду, роз’яснено сторонам їх процесуальні права і обов’язки, потім судом заслухано пояснення учасників процесу: позивача і відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України прийняте рішення  оголошується  суддею  у  судовому засіданні після закінчення розгляду справи. За згодою сторін  суддя  може  оголосити  тільки  вступну  та резолютивну  частини  рішення,  про  що  зазначається  у протоколі судового  засідання.  У  такому  разі  повне рішення складається і підписується протягом п'яти днів з дня оголошення його вступної та резолютивної частин.    

На підставі викладеної норми права, протоколу судового засідання від    18.02.2009 р. у справі № 28/86/09, а також диска СD-R, серійний номер сіс-03-, судом з’ясовано, чи згодні сторони на проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, в судовому засіданні 18.02.2009 р. о 12 год. 05 хвил. оголошено перерву, після чого 18.02.2009 р. о 12 год. 07 хвил. оголошено вступну та резолютивну частину рішення іменем України.

Документального підтвердження наведених в апеляційній скарзі процесуальних порушень з боку суду першої інстанції при розгляді справи і прийнятті оскаржуваного рішення позивачем не надано.  

За таких обставин апеляційна скарга Комунального підприємства «Луганський центр утилізації відходів», м. Луганськ, задоволенню не підлягає, підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Судові витрати, у тому числі і по апеляційній скарзі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід віднести на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Луганський центр утилізації відходів», м. Луганськ, залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2009 р. у справі № 28/86/09 - без змін.

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кагітіна Л.П.  Хуторной В.М.