У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.05.09 Справа №22/212/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Кричмаржевський В.А.
при секретарі Савченко Ю.В.
за участю представників
позивача: Остапенко С.Л., довіреність б/н від 24.12.2008р. ;
відповідача: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 22/212/08 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер», м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 05.01.2009р. у справі № 22/212/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер», м.Запоріжжя
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.01.2009р. у справі № 22/212/08 (суддя Скиданова Ю.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» основного боргу у розмірі 169634грн.06коп., пеню в сумі 14869грн.50коп, інфляційні втрати в сумі 3468грн. 98коп., 3 % річних в сумі 4924грн.51коп. Судові витрати покладено на відповідача. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що за видатковими накладними за період з січня 2007р. по серпень 2008р. відповідач отримував від позивача пальне та надавав послуги автомийки, але за отриману продукцію та надані послуги розрахувався частково. У зв’язку з чим, за відповідачем існує борг у розмірі 169634грн.06коп. Будь-яких доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги в цій частині суд визнав обґрунтованими та підтвердженими видатковими накладними. Крім того, умовами договору сторони передбачили відповідальність за порушення строку оплати товару відповідачем, на підставі чого та п.10.1 договору і статті 625 ЦК України позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14869,50грн. пені за період з 11.09.2007р. по 11.03.2008р., 4924,51грн. 3 % річних за період з 11.09.2007р. по 28.08.2008р., інфляційних в сумі 3468,98грн. за період з листопада 2007р. по липень 2008р. були задоволенні судом.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.01.2009р. у справі № 22/212/08, оскільки висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції взятий до уваги лише договір № 17/07 від 01.01.2007р., але крім цього між сторонами були укладені також договори на поставку нафтопродуктів № 46/05 від 01.01.2005р., № 78/07 IDS/24 від 01.05.2007р. При цьому у видаткових накладних, за якими були поставлені нафтопродукти відсутнє посилання на жодний з наведених договорів, тобто поставка нафтопродуктів здійснювалася не за договорами, а лише за накладними. Скаржник вказує на те, що видаткові накладні № Z 04-32941 від 30.03.2007р. та № Z04-32942 від 30.03.2007р. не містять даних про особу, яка отримала товар та яким документом підтверджені повноваження особи, що отримала цей товар. Таким чином, позивачем не було надано доказів, які підтверджували факт поставки товарно-матеріальних цінностей за накладними № Z 04-32941, №Z04-32942 від 30.03.2007р. Крім того, в графах замовлення в наданих позивачем видаткових накладних вказані договори № Z 04:В-0000102 від 09.09.2003р. та № Z 04:В-0000102 від 31.12.2004р., однак ці договори не були надані позивачем суду, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог, вважає відповідач.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення суду винесено з дотриманням норм чинного законодавства, а доводи заявника апеляційної скарги є безпідставними з наступних підстав. Договори на поставку нафтопродуктів № 46/05 від 01.01.2005р., № 78/07 IDS/24 від 01.05.2007р., які укладені між сторонами у даній справі не є предметом позовних вимог у справі № 22/212/08. Договір № 46/05 від 01.01.2005р. укладався на один рік і сторонами не продовжувався в установленому порядку. Відсутність в накладних № Z 04-32941, №Z04-32942 від 30.03.2007р. даних про особу, яка отримала товар спростовується довіреністю ЯНД № 947483 від 18.07.2007р., виданою ТОВ «Віннер» Корнільцевій Маргариті Сергіївні із зазначенням даних її паспорту громадянина України на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «УТН-Восток». Вказана довіреність завірена печатками відповідача та скріплені підписами посадових осіб відповідача. За поставку нафтопродуктів за договором № 17/07 від 01.01.2007р. відповідач не сплатив суму боргу у розмірі 169634грн.06коп., з чим погодився його представник, підписавши 15.05.2008р. акт звірки суми заборгованості за цим договором. Гарантійним листом № 1072 від 03.08.2007р. відповідач визнав за собою заборгованість за отримане пальне в сумі 296тис. грн.. та надав графік погашення заборгованості, який не виконав. Підставою для виникнення зобов’язання відповідача перед позивачем є постачання пального за договором № 17/07 від 01.01.2007р. купівлі-продажу та відпуску його за електронною карткою. Позивач наголошує на тому, що підтвердженням передачі пального позивачем відповідачу є підписані з кожного боку видаткові накладні. Остання видача пального відповідачу була здійснена за накладною № Z04-46759, тому згідно п.4.3 договору відповідач повинен був розрахуватись до 10.09.07р.,але до теперішнього часу не розрахувався. На підставі викладеного, позивач просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 02 березня 2009р. у справі № 22/212/08 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 14.04.2009р.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2009р. розгляд справи колегією суддів було відкладено на 21.05.2009р., у зв’язку з витребуванням від сторін доказів.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 942 від 21.05.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М., даною колегією прийнято постанову.
У судове засідання, яке відбулося 21.05.2009р. уповноважений представник відповідача не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За згодою позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за його згодою в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позовні вимоги заявлені позивачем на підставі договору №17/07 купівлі – продажу пального та його відпуску за електронною карткою, підписаного товариством з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер» 01.01.2007р. (а.с.16-21).
За умовами п.1.1 названого договору Продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов’язався передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов’язується прийняти пальне та сплатити за нього певну грошову суму. Право власності на певну кількість пального переходить від Продавця до Покупця в момент його передачі, підтвердженням чому можуть виступати видаткові накладні або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.
Ціна та вартість пального зазначається у рахунках, що надаються Продавцем Покупцю, а також відображається у видаткових накладних. (п.2.1 Договору).
Згідно п.4.1 договору сплата вартості пального за Стандартною схемою здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати нафтопродуктів (тобто до моменту їх фактичного отримання) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця або шляхом внесення готівкових коштів до каси Продавця на підставі наданого Продавцем рахунку на оплату. Рахунок на оплату нафтопродуктів сплачується протягом 2 (двох) календарних днів з моменту надання рахунку Покупцеві, у відповідності до п.8.5 Договору.
У відповідності до пункту 5.1 Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та є чинним протягом 1 (одного) календарного року.
Відповідно до п.9.2.9 договору Продавець (позивач у справі) зобов’язався надати Покупцю (відповідачу у справі) належним чином оформлені накладні документи на товар.
Господарським судом Запорізької області в рішенні зазначено, що ТОВ «Віннер» за період з січня по серпень 2007р. за видатковими накладними отримувало від ТОВ «УТН-Восток» товар на умовах договірних зобов’язань, але оплату за отриманий товар не здійснило.
Місцевий господарський суд послався на видаткові накладні, як на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 17/07 від 01.01.07р. в сумі 169634грн.06коп., та за невиконання умов договору стягнув інфляційних втрат 3468грн.98коп., пені в сумі 14869грн.50коп. і 3 % річних в сумі 4924грн.51коп.
Стягнення суми з заявлених у позові підстав, а саме: на підставі договору купівлі – продажу від 01.01.2007р. та копій актів наданих послуг автомийки, стали предметом розгляду у господарському суді першої інстанції.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, зокрема договір та накладні, з’ясувавши фактичні відносини сторін з постачання товару, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки спір виник між суб’єктами господарської діяльності стосовно майново-господарських відносин, то відповідно до п.2 ст.4 та п.1 ст.175 Господарського кодексу України до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Господарські зобов’язання виникають, як передбачено ст. 174 ГК України безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.
Як зазначалось позовні вимоги ґрунтуються на договорі купівлі-продажу № 17/07 від 01.01.07р.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зі змісту вказаної норми закону слідує, що істотними умовами договору купівлі –продажу є предмет і ціна.
У п.1.1 договору, який згідно позовних вимог є підставою для стягнення спірної суми, сторонами визначено, що предметом договору є купівля - продаж пального, ціна та вартість якого вказується в рахунку та видаткових документах.
Видаткові накладні, надані позивачем до справи (а.с.25-36), не містять посилання на договір купівлі - продажу пального № 17/07 від 01.01.07р. В самих накладних вказано інші договори, а саме: договір № Z04:В-0000102 від 09.09.03р. та договір № Z04:В-0000102 від 31.12.04р., які, як пояснив представник позивача, сторонами не укладались.
Крім того, за умовами договору № 17/07 від 01.01.07р. ціна та вартість пального, що продається за цим договором зазначаються у рахунках, які оплачуються протягом 2-х днів з моменту надання рахунку покупцю (п.4договору). Про те, такі рахунки, не виставлялись позивачем, про що свідчать письмові пояснення представника позивача від 14.04.09р. Отже, відсутні докази узгодження за договором купівлі-продажу № 17/07 від 01.01.07р. такої істотної умови як ціна пального. За таких обставин, в силу вимог ч.8 ст.181 ГК України не можна вважати договір № 17/07 від 01.01.07р. укладеним (таким, що відбувся). Неукладений договір не породжує для сторін ніяких правових наслідків.
Колегія суддів зазначає, що відпуск пального за накладними, які наявні в матеріалах справи, не є купівлею - продажу товарів за договором № 17/07 від 01.01.2007р., а є самостійними угодами купівлі-продажу, що оформлені цими накладними. Тому вказані накладні не можна вважати доказами виконання позивачем договору від 01.01.07р. і узгодження ціни та вартості саме за договором купівлі-продажу № 17/07 від 01.01.07р.
Враховуючи наведене, позовні вимоги, заявлені на підставі договору № 17/07 від 01.01.07р., задоволенню не підлягають. В матеріалах справи відсутня заява позивача про зміну підстав позову, тому у апеляційної інстанції немає підстав на власний розсуд змінювати підстави позову. Даної правової позиції додержується Вищий господарський суд України у постанові від 23.04.2009р. у справі № 22/213/08.
До того ж, у позові позивач вказує, що відпуск товару відповідачу здійснено за 18 видатковими накладними на загальну суму 1686398,91грн. Однак, в матеріалах справи наявні тільки копії 12 накладних на суму 1303494,10грн. Решта накладних відсутні в матеріалах справи та позивачем суду не надані, а саме: №Z04-23172 від 11.01.07р., №Z04-27301 від 28.02.07р., №Z04-27305 від 28.02.07р., №Z04-35516 від 28.04.07р., №Z04-35519 від 28.04.07р., №Z04-35735 від 14.05.07р. на загальну суму 382904рн.81коп. У письмових поясненнях від 14.04.09р. представник позивача пояснив, що не може надати суду вказані накладні, а також довіреності на отримання пального за цими накладними, у зв’язку з їх втратою. Також з цієї причини не може позивач надати і документальне підтвердження надання послуг автомийки на суму 414грн.
Відповідач у апеляційній скарзі заперечує факт отримання пального за договором № 17/07 від 01.01.2007р.
Враховуючи вказані обставини суд першої інстанції передчасно і безпідставно визнав заявлену до стягнення суму у розмірі 169634грн.06коп. підтвердженою документами наданими позивачем до матеріалів справи.
Також колегія суддів зазначає, що термін оплати товару за накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с.25-36) у цих накладних сторонами не визначений, як і не визначений термін оплати наданих послуг автомийки.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач не надав доказів пред’явлення вимоги (претензії) про оплату товару поставленого за переліченими у позові накладними та актами надання послуг автомийки, тому строк виконання зобов’язань з оплати за цими накладними та актами не настав.
За таких обставин, вимоги заявлені з підстав, зазначених у позові, задоволенню не підлягають.
Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами у даній справі від 15.05.08р. (а.с.24) не може вважатися належним та допустимим доказом у справі згідно статті 34 ГПК України, так як в ньому йде посилання на договір, який є неукладеним, а не на накладні, за якими фактично було передано пальне. Повноваження осіб, які підписали акт звіряння не відомі.
Більш того, вказаний акт не є первинним документом, який фіксує факти здійснення господарських операцій між сторонами у даній справі у розумінні ст. 9 Закону України від 16.07.99р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не може бути належним доказом у справі, який би свідчив про наявність або відсутність заборгованості.
Посилання відповідача на постанову від 08.04.09р. про відмову в порушенні кримінальної справи, як на доказ, що підтверджує певну заборгованість відповідача, є безпідставним, оскільки відповідно до приписів ст.35 ГПК України обставини, викладені у цій постанові, не вважаються такими, що не потребують доведення і мають преюдиціальне значення при розгляді справи господарським судом.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що стягнення судом першої інстанції з відповідача 169634грн.06коп. основного боргу, 14869грн.50коп. пені, 3468грн.98коп. інфляційних, 4924грн.51коп. 3 % річних є безпідставними, оскільки позивач не довів наявність правових підстав, у розумінні статей 33, 34 ГПК України, для стягнення з відповідача сум, заявлених у позові.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд Запорізької області не повністю з’ясував усі обставини справи та не надав належної правової оцінки наданим позивачем документам, як допустимим доказам по справі, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі, тобто такий висновок суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи та не ґрунтується на чинному законодавстві, зокрема, ст.43 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У зв’язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити, а рішення господарського суду Запорізької області від 05.01.2009р. у справі № 22/212/08 слід скасувати.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер», м.Запоріжжя задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.01.2009р. у справі № 22/212/08 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», (ідентифікаційний код 32183378) м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер», (ідентифікаційний код 24511745) м.Запоріжжя 946грн.48коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.
Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Кричмаржевський В.А.