ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

                 

20.05.2009                                                                                           Справа  № 9/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД", м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Транспорт і Логістика", м. Мукачево

про стягнення 59 130,32 грн.                                             

                                                                                               Суддя Бобрик Г.Й.

 Представники:

від позивача - Райко В.В. - представник за дорученням № 11 від 05.02.2009 р.

від відповідача –не з”явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД", м. Київ заявило позов товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Транспорт і Логістика", м. Мукачево про стягнення 59 130,32 грн., з них 53 945 грн. боргу за нестачу товарно - матеріальних цінностей, 4585,32 грн. інфляційних витрат та 603 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, згідно досягнутої з відповідачем домовленості про перевезення вантажу завантажив автомобіль відповідача товарно –матеріальними цінностями на загальну суму 433 982,23 грн., що підтверджується накладними, які додані до позовної заяви (а.с. 19-124).

Однак, під час перевезення вантажу водієм –експедитором відповідача Турянчик О.О. (автомобіль ДНЗ АО5810АС/АО5825ХХ) мала місце нестача, оскільки вантаж до місця призначення прибув не весь, що зафіксовано актом інвентаризації та додатком до нього від 02.10.2008 р., складеним комісією та за участю водія.

У зв”язку з наведеним, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, згідно ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, суми 53 945 грн., що відповідає розміру фактичної шкоди та, відповідно до ст. 625 цього ж Кодексу, суми 4585,32 грн. інфляційних втрат і 603 грн. три проценти річних.

Представник позивача, присутній в засіданні суду по розгляду справи, подав суду копію рахунку № 810/05/07/017 від 01.10.2008 р. відповідача ТзОВ "Експрес Транспорт і Логістика" як "перевізника" для оплати 2 500 грн. вартості послуг перевезення вантажу за маршрутом Київ - Мукачево. Також надав суду акт виконаних робіт з підписами сторін по справі на підтвердження факту виконання відповідачем у жовтні-місяці 2008 р. послуг перевезення згідно рахунку № 810/05/09/017 від 01.10.2008 р. автомобілем ДНЗ АО5810АС/АО5825ХХ по маршруту Київ - Мукачево.

Заявив клопотання про долучення до матеріалів справи вказаних документів в якості доказів у справі. Заява судом прийнята та задоволена.

Уповноважений представник відповідача, позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, поданому суду 19.05.2009 р. Зокрема, покликається на те, що позивач не довів факт недостачі, а тому немає предмету спору. Окрім того, позивач не оплатив вартість послуг перевезення в сумі 2500 грн. згідно надісланого рахунку № 810/05/09/017 від 01.10.2008 р. Доказів на підтвердження наведених заперечень та витребуваних ухвалою від 20.04.2009 р. документів суду не подав.

В засіданні суду по розгляду справи 19.05.2009 р., представники сторін заявили клопотання  про оголошення перерви до 20.05.2009 р. до 14:00 год., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв"язку з намірами врегулювати спір в  позасудовому порядку.

Після оголошення перерви представник позивача, присутній в засіданні суду по розгляду справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Наполягає на винесенні судом рішення в даному судовому засіданні.

Відповідач, в засідання суду по розгляду справи 20.05.2009 р., не з"явився,  про причини неявки не повідомив, додаткових  документів, які б підтверджували позицію відповідача стосовно позовних вимог суду не надав. Витребуваних ухвалами суду документів, необхідних для повного, всебічного та об"єктивного вирішення спору відповідачем також суду не подано.

Частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь - якими не забороненими законом засобами. У відповідності з ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, згідно яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.  

За таких обставин, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній документами.  

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

відносини, пов”язані з перевезенням вантажів регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими спеціальними нормативно –правовими актами, що відображають перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Для юридичного оформлення відносин у сфері перевезення вантажу              вимагається укладення договору.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ст. 909 ЦК України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов"язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право одержання вантажу (одержувачем),  а відправник зобов"язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Господарський кодекс України у ст. 307 називає сторін за договором перевезення вантажу перевізником та вантажовідправником, а уповноважену на одержання особу - вантажоодержувачем.

Предметом договору перевезення вантажу є  транспортні послуги.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням товарно - транспортної накладної.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, сторони уклали усний договір про надання транспортних послуг. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується товаро - транспортними накладними. Копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач в особі водія –експедитора Турянчик О.О. по товаро –транспортній накладній серії 02 ААТ № 014370 від 1 жовтня 2008 р. отримав для перевезення з ТзОВ "Трейд Лайн ЛТД" (м. Київ) на дочірнє підприємство "Трейд Лайн ЛТД" (м. Мукачево, вул. Миру, 151) товаро –матеріальні цінності (автомобільні шини та інше) на загальну суму 433 982,23 грн. (а.с. 19-124).

          Доказом отримання водієм –експедитором відповідача Турянчик О.О. т.м.ц. на суму 433 982,23 грн. та зобов”язання відповідача перевести їх з ТзОВ "Трейд Лайн ЛТД" (м. Київ) до Дочірнього підприємства ТзОВ "Трейд Лайн ЛТД" (м. Мукачево) є його підпис на т.т.н. № 014370 від 01.10.2008 р.  

          Однак, під час перевезення вантажу водієм –експедитором відповідача Турянчик О.О. (автомобіль ДНЗ АО5810АС/АО5825ХХ) мала місце нестача, оскільки вантаж до місця призначення прибув не весь, що зафіксовано актом інвентаризації та додатком до нього від 02.10.2008 р., складеним комісією та за участю водія.

          Комісія (за безпосередньою участю водія – експедитора) встановила, що має місце недостача т.м.ц. - автомобільних шин в кількості 83 штуки на загальну суму 53 945 грн. Зазначена сума недостачі засвідчена підписами членів комісії в т.ч. водієм –експедитором відповідача.

          Відповідальність відповідача за отриманий до перевезення вантаж виникла з 1 жовтня 2008 р. (ч. 3 ст. 310 Господарського кодексу України) і результати приймання товару по факту оформлені актом інвентаризації від 02.10.2008 р.

          Частина 3 ст. 314 Господарського кодексу України передбачає відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу у разі втрати або недостачі вантажу в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає, аналогічні положення містяться у статті 924 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 159 Статуту автомобільного транспорту Української РСР до пред”явлення позову, що пов”язаний з втратою, недостачею обов”язковим є пред”явлення претензії.

Позивач 04.11.2008 р. направив відповідачеві претензію № 107 з вимогою відшкодувати кошти в сумі 53 945 грн., яку останній залишив без відповіді та задоволення. Наведене, слугувало підставою для звернення з позовом в суд.

           У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача борг з урахуванням інфляційних втрат та три проценти річних від простроченої суми  за весь період прострочення.

Згідно розрахунків позивача сума інфляційних втрат нарахована від простроченої суми боргу з урахування встановленого індексу інфляції, що складає 4585,32 грн., відповідно три проценти річних становлять 603 грн. Розрахунки містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення 53 945 грн. боргу, 4585,32 грн. інфляційних витрат та 603 грн. три проценти річних, складають суму позову 59 130,32 грн., яка є законною та обґрунтованою матеріалами справи, не спростовано відповідачем, підлягають задоволенню судом повністю..

Що стосується тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, поданому суду 19.05.2009 р., про те, що позивач не оплатив суму 2 500 грн. вартості послуг перевезення, то відповідач вправі звернутися до суду з позовом про стягнення з позивача даної суми боргу за надані послуги.

Керуючись ст.ст. 19, 124 Конституції України, ст.ст. 625, 908, 909, ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 306 - 314 Господарського кодексу України, Статутом автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363, ст.ст. 22, 33, 34, 75, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Транспорт і Логістика", м. Мукачево, вул. 16 липня, 17 (код ЄДРПОУ 31326988) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД", м. Київ, вул. Симиренка, 36 (код ЄДРПОУ 19482823) суму 59 130,32 грн. (з них 53 945 грн. боргу за нестачу товарно - матеріальних цінностей, 4585,32 грн. інфляційних витрат, 603 грн. три проценти річних) та суму 709,31 грн. відшкодування судових витрат.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       Г.Й. Бобрик

Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 20.05.2009 р.