ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 417
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.03.2007 | Справа №2-5/17106-2006А |
Час судового засідання : 10 годин 30 хвилин.
05 березня 2007 року Господарський суд АР Крим у складі:
Головуючого судді - Гаврилюк М.П.,
за участю: секретаря Кузьмицької Г.В.
представників сторін:
від позивача – Федорова Ю.О., представник за довіреністю.
від відповідачів – не з'явився.
Прокурор – Куінджи М.О. посвідчення.
Від третіх осіб – 1) не з'явився; 2) не з'явився
у відкритому судовому засіданні, розглянувши адміністративну справу:
За позовом – Дитячого спеціалізованого санаторія ім. професора О.О. Боброва, м. Алупка.
До відповідача – Алупкінської міської Ради, м. Алупка.
Треті особи – гр. Іжевська С.М., м. Алупка; Міністерство охорони здоров’я України, м. Київ.
За участю Прокуратури АР Крим, м. Сімферополь.
Про скасування рішення.
Сутність спору:
Позивач - Дитячий спеціалізований санаторій ім. професора О.О. Боброва, м. Алупка звернувся до Господарського суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача - Алупкінської міської Ради, м. Алупка та просить суд повністю скасувати рішення Алупкінської міської Ради від 27 грудня 2005 року № 13/33 про дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки гр. Іжевська С.М. для будівництва та обслуговування жилої будівлі та господарських споруд; зобов'язати відповідача утриматися від прийняття рішень щодо вилучення земельної ділянки площею 11,26 га (або її часток), якою правомірно Дитячий спеціалізований санаторій ім. О.О. Боброва користується на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030, виданого згідно із рішенням Алупкінської міської Ради від 07 квітня 1995 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, у порушення норм діючого законодавства, своїм рішенням дозволив передачу у приватну власність третій особі – гр. Іжевської С.М. спірну земельну ділянку, якою правомірно користується позивач на підставі Державного акту на право постійного користування, виданого згідно із рішенням Алупкінської міської Ради від 07.04.1995р.
Відповідач позов не визнав, вважає, що спірне рішення відповідає вимогам діючого законодавства та визначеної законом компетенції органу, який видав цій акт, при його винесенні рада реалізувала своє право, як власника земельної ділянки та просить суд в позові відмовити.
Ухвалою ГС АР Крим від 21.11.2006р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору були залучені гр. Іжевська С.М. та Міністерство охорони здоров’я України.
Ухвалою ГС АР Крим від 09.01.2007р. до участі у справі була допущена Прокуратура АР Крим.
Третя особа – Міністерство охорони здоров’я України надала суду пояснення щодо сутності спору, у яких клопоче про задоволення позовних вимог.
Третя особа – гр. Іжевська С.М. у судове засідання не з’явилася, пояснень щодо сутності спору не надала. Про день слухання справи була сповіщена належним чином: рекомендованою поштою.
Розглянувши в порядку ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши у відповідності зі ст. 139 КАСУ представника позивача та висновок прокурору, який підтримав позовні вимоги, суд -
ВСТАНОВИВ:
27 грудня 2005 року Алупкінською міською Радою 40-ої сесії 4-го скликання прийнято Рішення № 13/33, яким наданий дозвіл гр. Іжевської С.М. на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, орієнтовано площею 0,003 га, розташованою за адресою: м. Алупка, район санаторія ім. Боброва для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських побудов та споруд.
Позивач просить повністю скасувати рішення Алупкінської міської Ради від 27 грудня 2005 року № 13/33 та зобов'язати відповідача утриматися від прийняття рішень щодо вилучення земельної ділянки площею 11,26 га (або її часток).
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з оглядну на наступне:
Як убачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка, знаходиться на території земельної ділянки, площею 11,26 га, користувачем якої є Дитячий спеціалізований санаторій ім. Боброва.
Позивачем представлений Архівний випис Рішення 14-ої сесії 21-скликання Алупкінської міської Ради народних депутатів м. Ялти Кримської області від 30.06.1992р. м. Алупка «Про відводу земельних ділянок санаторіям на території м. Алупка», згідно до якого прийнято рішення провести відвід земельної ділянки санаторію ім. проф. Боброва в постійне користування в історично складених межах, площею 11,2632га.
Правомірне користування позивачем даною земельною ділянкою, підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, серія КМ № 0000030, виданого згідно з рішенням Алупкінської міської Ради від 07.04.1995р.
Зазначений акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 3. Зовнішні межі земельної ділянки санаторію встановлено у вказаному державному акті, у ньому надаються опис та точні координати цієї ділянки, згідно з єдиною системою просторових координат, внаслідок чого межі земельної ділянки є точно встановленими, а ділянка може бути однозначно ідентифікованою.
Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Таким чином, при наданні земельної ділянки у постійне користування, форма власності на таку земельну ділянку не змінюється, проте на землекористувача розповсюджується порядок захисту прав на таку земельну ділянку, встановлений, зокрема, ст. 48 Закону України «Про власність», яка передбачає захист добросовісних користувачів на майно, землю, навіть від власника землі.
Порядок же припинення права постійного користування, встановлений ст. 141 Земельного кодексу, до якого віднесені: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У відповідності з ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних міських рад відповідно до їх повноважень.
Відповідачем та третьою особою – гр. Іжевською С.М. не представлено суду доказів звернення з заявами про надання в користування земельної ділянки, а позивач в свою чергу не давав ніякої згоди на вилучення будь-яких земельних ділянок зі складу земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні санаторію.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в АР Крим – також нормативно-правовими актами Верховної Ради та Ради Міністрів АР Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Питання вилучення земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача, за умови його незгоди на таке вилучення, належать до компетенції суду, таким чином, спірне рішення Алупкінської міської Ради від 29.10.2005р. за № 34/56 прийняте із перевищенням компетенції цього органу місцевого самоврядування.
Також позивачем представлена Довідка Ялтинського міського управління земельних ресурсів вих. № 15188-2/10-20 від 12.11.2006р. станом на 01.07.2006р. за землекористувачем - Дитячим санаторієм ім. А.А. Боброва МОЗ України, закріплена на праві постійного користування, земельна ділянка, площею 11,2632 га, яка розташована у м. Алупка, вул. Леніна, 35.
Таким чином, суд дійшов висновку, що земельна ділянка, визначена у рішенні від 27.12.2005р. № 13/33 Алупкінської міської Ради входить до складу земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Санаторію ім. А.А. Боброва МОЗ України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення Алупкінської міської Ради від 27.12.2005р. № 13/33 про дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки гр. Іжевської С.М. для будівництва та обслуговування жилої будівлі та господарських споруд.
3. Зобов'язати Алупкінську міську раду утриматися від прийняття рішень щодо вилучення земельної ділянки площею 11,26 га (або її часток), якою правомірно Дитячий спеціалізований санаторій ім.. О.О. Боброва користується на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030, виданого згідно із рішенням Алупкінської міської Ради від 07 квітня 1995 року.
4. Відшкодувати Дитячому спеціалізованому санаторію ім. професора О.О. Боброва, м. Алупка, вул. Леніна, 35 з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим; МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405, код платежу 22090200) 3, 40 грн. державного мита.
Сторони мають право на апеляційне оскарження даної постанови протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у відповідності зі ст. 186 КАС України.
Виконавчий лист на повернення державного мита видається судом за заявою позивача.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.