У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.04.09                                                                                       Справа №11/11-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Зубкова Т.П.    , Коробка Н.Д.

при секретарі:   Пересаді О.В.

За участю представників сторін:

від позивача  –        ОСОБА_1 (довіреність б/н від 13.10.2008 р.)

           ОСОБА_2 (приватний підприємець)

від відповідача –    не з’явився    

        від 3-ої особи     -     не з’явився                  

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління № 12» (м. Херсон)

на рішення господарського суду Херсонської області від 26.01.2009 р.                                     у  справі  № 11/11-09

за позовом         Приватного підприємця ОСОБА_2

                           (с. Музиківка Білозерського району Херсонської області)

до відповідача Закритого акціонерного товариства

                           «Ремонтно-будівельне управління  № 12» (м. Херсон)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

                           Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк

                           «Західінкомбанк» в особі Херсонської філії (м. Херсон)

про стягнення суми,

Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Херсонської  області з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства                              «Ремонтно-будівельне управління № 12» 62163,93 грн., сплачених майновим поручителем на користь позикодавця – кредитора у відносинах за кредитним договором № 0503-07 від 05.03.2007 р., а також 3546,86 грн. втрат від інфляції та 333,85 грн. – 3% річних за порушення грошового зобов’язання.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.01.2009 р. у справі           № 11/11-09 (суддя Чернявський В.В.)  позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 62163,93 грн. боргу. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача 621,64 грн. державного мита  та 110,90 грн.  витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судовим  актом, Закрите акціонерне товариство                              «Ремонтно-будівельне управління № 12» (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 26.01.2009 р. у справі № 11/11-09  скасувати    і прийняти нове рішення, яким позивачу в задоволенні вимог відмовити у повному обсязі.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає рішення суду незаконним, стверджує, що місцевим господарським судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, а також порушено окремі норми матеріального права.

Зокрема, вважає неправомірним висновок господарського суду, що майновий поручитель набуває статусу кредитора відносно боржника щодо кожної з щомісячних оплат відсотків по кредиту.

На думку заявника, майновий поручитель (позивач у справі), сплативши відсотки за користування кредитом за кілька місяців,  не набув у зв’язку з цим статусу кредитора відносно боржника (відповідача у справі), так як зобов’язання, забезпечене іпотекою (800000,00 грн. + відсотки за користування кредитом), у повному обсязі ним не виконано.

Також, заявник зауважує, що ніяких інших договорів, щодо відповідальності за невиконання зобов’язань за кредитним договором  № 0503-07, між позивачем та відповідачем  не укладалось.

Зазначає, що з боку кредитора (банку) до ЗАТ «РБУ-12» претензій по кредитному договору не висувалось.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.02.2009 р. апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління   № 12» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 09.04.2009 р.  

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 656 від 08.04.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г., судді  Зубкова Т.П. (доповідач), Коробка Н.Д.

Позивач у справі – Приватний підприємець ОСОБА_2 – апеляційну скаргу відповідача не визнає. Свою правову позицію позивач виклав у письмовому відзиві. Мотивує зокрема тим, що зобов'язання позичальника (відповідача у справі) за кредитним договором № 0503-07 забезпечені іпотечним договором від 05.03.2008 р., за яким майновим поручителем щодо виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором виступив ПП ОСОБА_2, передавши у заставу належне йому на праві власності майно. Пояснює, що оскільки відповідачем протягом липня - листопада 2008 р. не здійснювалось погашення кредитної лінії (ані тіла кредиту, ані його відсотків), з метою забезпечення схоронності переданого в іпотеку майна та недопущення звернення стягнення на нього, за узгодженості своїх дій з ч. З ст. 528 ЦК України, позивач був вимушений погасити поточну заборгованість відповідача перед банком на загальну суму 62163,93 грн., у зв’язку з чим набув прав кредитора стосовно ЗАТ «РБУ-12», яке тепер зобов'язане сплатити йому заборгованість по кредиту, а саме: грошові кошти в сумі 62163,93 грн., сплачені позивачем ТОВ КБ «Західінкомбанк» по грошовим зобов’язанням ЗАТ «РБУ-12», факт надходження яких не заперечує ані відповідач, ані 3-я особа.

Посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, позивач просить  залишити  її  без  задоволення, а рішення  суду першої інстанції  у справі – без змін.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк                              «Західінкомбанк» в особі Херсонської філії – апеляційну скаргу відповідача не визнає. Свою правову позицію банк виклав у письмовому відзиві. Вказує, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим. Вважає посилання апелянта на ст. 512, та ст. 556 ЦК України неправомірними, оскільки вказаними статтями Цивільного Кодексу не передбачено обов'язкового повного чи часткового виконання зобов'язання поручителем при виконанні останнім обов'язку боржника у повному обсязі чи частково. Зазначає, що в даному випадку, поручитель виконав зобов'язання перед кредитором за боржника частково і тому у поручителя виникло право вимоги до боржника в частині сплаченої ним кредитору за боржника суми коштів.

Наголошує  про обізнаність відповідача, що у випадку невиконання або часткового невиконання ним своїх зобов'язань перед кредитором (ХФ КБ «Захід інкомбанк» ТОВ) кредитор буде вимушений здійснити стягнення заборгованості за рахунок предмету іпотеки, і тільки з метою збереження свого майна поручитель був вимушений сплачувати заборгованість відповідача перед кредитором (банком). Просить прийняту законну, обґрунтовану постанову та розглянути справу за відсутності представника 3-ої особи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача підтримали у повному обсязі вищевикладені доводи в обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу відповідача, вважають її надуманою, а рішення суду у справі – законним, обґрунтованим, прийнятим на підставі наданих доказів та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача (заявника апеляційної скарги) в судове засідання не з’явився. Адресованою Запорізькому апеляційному господарському суду телеграмою від 07.04.2009 р. відповідач клопоче про перенесення розгляду справи у зв’язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів, порадившись, вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

В даному випадку, відповідач (ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 12»), у разі зайнятості одного зі своїх працівників, мав право направити іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні 09.04.2009 р. для представництва своїх інтересів.  

Крім того, доказів участі свого представника в іншому судовому засіданні ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 12»  суду  взагалі не надано.

При цьому  колегія суддів зауважує, що відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез’явлення представника сторони за викликом господарського суду є  правом, а не обов’язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і неявка представника сторони не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Заперечення відповідача на рішення господарського суду викладені ним у своїй апеляційній скарзі. У разі наявності додаткових доводів, відповідач не був позбавлений можливості викласти їх у письмовій формі та додатково направити на адресу апеляційного суду. Відкладення розгляду справи, на думку колегії суддів, є недоцільним.

Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи та апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та 3-ої особи.

За клопотанням присутніх в судовому засіданні  представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

           За їх згодою в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

     Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.03.2007 р. між  Комерційним банком «Західінкомбанк» ТзОВ в особі керуючого Херсонською філією (Кредитором, 3-ою особою у справі) та Закритим акціонерним товариством «Ремонтно – будівельне управління № 12» (Позичальником, відповідачем у справі) було укладено кредитний договір № 0503-07 (далі – Кредитний договір), за умовами якого Кредитор надає Позичальнику довгостроковий кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії для збільшення обсягів виробництва в розмірі          800000,00 грн., на умовах, визначених даним кредитним договором, зі сплатою 18,5 % річних.

Термін користування кредитними коштами, згідно з п. 1.2  Кредитного договору, встановлено до 05.03.2010 р. включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником будь-якої з умов договору – до першої письмової вимоги Кредитора.

Пунктом  4.2.3 Кредитного договору встановлено обов’язок Позичальника (відповідача) сплачувати відсотки за користування кредитними коштами щомісячно,          не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору в забезпечення зобов’язань Позичальника за даним Кредитним договором Кредитором прийнято договір іпотеки, а також майно та грошові кошти Позичальника, на які в разі порушення умов даного договору може бути звернено стягнення в порядку, визначеному даним кредитним договором та чинним законодавством України.

Пунктом 4.1.4 Кредитного договору передбачено обов’язок Кредитора (Банку) прийняти виконання, запропоноване за Позичальника будь-якою іншою особою.

За умовами п. 4.2.8 Кредитного договору погашення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом може здійснюватися поручителем, майновим поручителем, гарантом та будь-якою іншою особою.

05.03.2007 р. між Комерційним банком «Західінкомбанк» ТзОВ в особі керуючого Херсонською філією (Іпотекодержателем, 3-ою особою у справі) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 (Іпотекодавцем, позивачем у справі), який є майновим поручителем ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 12» – Позичальника згідно кредитного договору № 0503-07 від 05.03.2007 р., укладено іпотечний договір  (далі – Іпотечний договір), предметом якого, згідно з п. 1.1 є передача Іпотекодавцем нерухомого майна, визначеного в розділі 3 цього договору, в іпотеку Іпотекодержателю для забезпечення зобов’язань за кредитним договором № 0503-07 від 05.03.2007 р. та додатковими до нього угодами

Відповідно до п. 2.1 Іпотечного договору  згідно з Кредитним договором та додатковими до нього договорами Іпотекодержатель (Кредитор згідно з Кредитним договором) надав ЗАТ «РБУ № 12» (Позичальник згідно з Кредитним договором) кредитні кошти в розмірі 800000,00 грн. за кредитним договором № 05.03-07 від 05.03.2007 р., а Позичальник зобов’язується повернути надані кредитні кошти, відсотки за користування ними з розрахунку 18,5% річних та  здійснити інші платежі у розмірі та випадках, передбачених Кредитним договором, додатковими угодами до нього та цим договором іпотеки. При цьому Позичальник зобов’язаний сплатити борг, а Іпотекодержатель – прийняти платежі, як по частинах, так і одноразово в повній сумі. Термін користування кредитними коштами встановлюється до 05.03.2010 р., а в разі невиконання (неналежного виконання ) Позичальником будь-якої з умов кредитного договору – до першої письмової вимоги Іпотекодержателя.

В розділі 3 Іпотечного договору вказано майно, передане Іпотекодавцем в іпотеку, загальна вартість якого складає 1597082,00 грн.

За умовами п. 6.6 Іпотечного договору у разі порушення Позичальником будь-якої з умов Кредитного договору, додаткових до нього договорів та/або Іпотекодавцем умов даного договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю (та Позичальнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця), письмову вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на майно іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом 30-денного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов даного договору.

Протягом липня - листопада 2008 року у зв’язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору  щодо сплати відсотків ПП ОСОБА_2 платіжними дорученнями № 948 від 31.07.2008 р., № 960 від 03.09.2008 р., № 966 від 30.09.2008 р., № 975 від 31.10.2008 р., № 983 від 28.11.2008 р. перерахував на позичковий рахунок ЗАТ «РБУ № 12» в Херсонській філії КБ «Захід інкомбанк» та безпосередньо на рахунок цієї філії грошові кошти в загальній сумі  62163,93 грн. з призначенням платежу – погашення відсотків по кредиту згідно умов Кредитного договору № 0503-07.

17.12.2008 р. ПП ОСОБА_2 на адресу ЗАТ «РБУ № 12» було направлено листа (вих. від 16.12.2008 р.) з вимогою повернути в 7-денний термін, з дня отримання даного звернення, кошти в сумі 62163,93 грн.

Зазначена вимога позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення з Закритого акціонерного товариства                              «Ремонтно-будівельне управління № 12» на користь ПП ОСОБА_2 62163,93 грн. основного боргу, 3546,86 грн. втрат від інфляції та 333,85 грн. – 3% річних стали предметом судового розгляду  у даній справі.                

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що  не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою є  вид  забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Стаття 575 Цивільного кодексу України визначає іпотеку як один із видів застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

В силу приписів ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе      відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

За нормами ст. 572 ЦК України в силу застави  кредитор  (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як вбачається з матеріалів справи, умовами п.п. 4.1.4 та 4.2.8 Кредитного договору передбачено, що погашення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом може здійснюватися, в тому числі, і майновим поручителем.

У зв’язку із невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором (несплата відсотків), позивач, як  майновий поручитель ЗАТ «РБУ № 12», погасив поточну заборгованість відповідача перед Банком (за липень-листопад 2008 р.)  на загальну суму 62163,93 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (арк. справи 20-22).

Згідно пояснень позивача, його дії були обумовлені несплатою відсотків безпосередньо позичальником та небажанням позивача допустити звернення Банком стягнення на предмет іпотеки.

Сплата позивачем поточної заборгованості відповідача перед Банком не суперечить умовам Кредитного договору (п. 1.2 та п. 4.2.2), Іпотечного договору (п.6.2.1) та приписам чинного законодавства.

За таких обставин, виконання позивачем обов'язку відповідача, як позичальника, зі сплати відсотків на користь позикодавця, як і задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, належного майновому поручителю, має наслідком набуття майновим поручителем прав кредитора у зобов'язаннях. Іншої домовленості при укладенні вищезазначених договорів сторонами не досягнуто.

Посилання заявника апеляційної скарги на неможливість набуття позивачем статусу кредитора відносно ЗАТ «РБУ № 12» при частковому виконанні зобов’язання, суперечить вимогам чинного законодавства та існуючим між сторонами цивільним відносинам.

Згідно з п. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Отже, обсяг прав кредитора, що переходять до поручителя, відповідає обсягу вдоволених поручителем вимог кредитора по основному зобов'язанню, тим більше, враховуючи саму природу кредиту, яка передбачає виконання зобов'язань з оплати його використання частинами.

За умовами ст. 529 ЦК України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов’язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

В даному випадку пунктом 4.2.3 Кредитного договору передбачено виконання зобов’язання з оплати використання кредитних коштів частинами – щомісячно протягом всього періоду користування кредитом. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кредитор зобов’язаний прийняти від боржника чи іншої управленої особи таке виконання зобов’язання, у зв’язку з чим  майновий поручитель набуває статусу кредитора відносно боржника щодо кожної зі здійснених щомісячних оплат відсотків і вправі заявляти позов як щодо стягнення з позичальника оплаченої позикодавцю щомісячної суми відсотків, так  і  поєднувати вимоги щодо кількох таких сум.

Оскільки відповідачем протягом липня - листопада місяця 2008 р. не здійснювалось погашення кредитної лінії (ані тіла кредиту, ані його відсотків), з метою забезпечення схоронності переданого в іпотеку майна та недопущення звернення стягнення на нього, позивач погасив поточну заборгованість відповідача перед Банком на загальну суму 62163,93 грн., у зв’язку з чим  набув прав кредитора стосовно ЗАТ «РБУ-12» на суму 62163,93 грн.

          Доказів повернення позивачу   62163,93 грн. боргу  відповідачем суду першої інстанції не надано. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 62163,93 грн. заявлена обґрунтовано і правомірно задоволена судом.

Колегія суддів також вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання,  покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений ... кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання відповідачем обов’язку зі сплати майновому поручителю грошових коштів у зв’язку з виконанням останнім грошових зобов’язань відповідача перед позикодавцем за Кредитним договором і набуттям у зв’язку з цим статусу кредитора  сторонами при укладанні Кредитного та Іпотечного договорів встановлено не було.

Як вже зазначалось вище, в порядку ст. 530 ЦК України з відповідною вимогою позивач звернувся до відповідача лише 17.12.2008 р. (лист від 16.12.2008 р.).

Проте, згідно позовної заяви,  ПП ОСОБА_2 заявив до стягнення втрати від інфляції та 3% річних за період, що передував зазначеній Вимозі, а саме: втрати від інфляції заявлені позивачем за період з 01.09.2008 р. по 30.11.2008 р., а 3% річних –  за період з 01.07.2008 р. по 30.11.2008 р., тобто за період, протягом якого відповідач ще не був таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання перед позивачем.

З огляду на вищевикладене, відмова господарського суду у задоволенні вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних за заявлений позивачем період  є правомірною і обґрунтованою.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Херсонської області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові  витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника  (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

        Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління   № 12»  залишити  без задоволення.

         Рішення господарського суду Херсонської області від 26.01.2009 р. у справі              № 11/11-09  залишити  без змін.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Зубкова Т.П.  

 ОСОБА_4