У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.04.09                                                                                       Справа №12/305/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Колодій Н.А.  , Яценко О.М.

при секретарі:   Акімовій Т.М.

За участю представників сторін:

         від позивача  –        Стініч М.М. ( довіреність № 362 від 16.12.2008 р.)

від відповідача –     не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Військового радгоспу  «Дніпровський» ( м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької  області  від  19.01.2009 р.

у  справі  № 12/305/08

за позовом          Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі

                            Запорізьких міських електричних мереж (м. Запоріжжя)

до відповідача   Військового радгоспу «Дніпровський» ( м. Запоріжжя)

            Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі                          Запорізьких міських електричних мереж звернулося до господарського суду Запорізької області  з позовом про стягнення з Військового радгоспу «Дніпровський» 3605,28 грн. боргу за недораховану електроенергію.

           Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.01.2009 р. у справі            № 12/305/08 (суддя Владимиренко І.В.) позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 3605,28 грн. заборгованості за недораховану електроенергію. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача 102,00 грн. державного мита  та 118,00 грн.  витрат  на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Військовий радгосп «Дніпровський» (відповідач у справі) звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2009 р. у справі № 12/305/08  скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає рішення суду незаконним, стверджує, що місцевим господарським судом неповно з’ясовані обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права.

Зокрема зазначає, що Військовий радгосп «Дніпровський» не здійснював самовільного підключення та бездоговірного споживання електричної енергії. Наголошує, що наявність лише акта порушень, складеного енергопостачальною організацією, не є достатнім та належним доказом того, що вказана в Акті особа і є правопорушником в галузі електроенергетики. Вважає, що позивач в суді повинен доказувати наявність факту викрадення електроенергії.

На думку заявника, у зв’язку з тим, що відповідач не здійснював самовільного підключення до електромережі та самовільного її споживання, підприємство, відповідно до Правил КЕЕ не є споживачем електричної енергії, і саме у зв’язку з цим не може скористатись нормою п. 6.42 Правил КЕЕ, щодо оскарження рішення комісії з розгляду актів порушень, оскільки таке право надано лише споживачу цієї електричної енергії.

Звертає увагу колегії суддів, що з лютого 2006 р. Військовий радгосп «Дніпровський» знаходиться в процедурі банкрутства. Тому відповідач, окрім здавання в оренду та продажу власного майна, з метою погашення кредиторських вимог та виходу з процедури банкрутства, не здійснює підприємницької діяльності. Зауважує, що у зв’язку із заборгованістю за спожиту електроенергію, позивачем у 2004 р. було здійснено відключення В/Р «Дніпровський» від електромережі. За твердженням заявника, зафіксоване в акті самовільне підключення здійснюють орендарі та  нові власники нерухомого майна, яке знаходиться на території В/Р «Дніпровський».

Також заявник вважає, що місцевим господарським судом застосовано норми матеріального права (статті 1212, 1213 ЦК України), які в даному випадку  не підлягають застосуванню.

           Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.02.2009 р. апеляційна скарга Військового радгоспу «Дніпровський» прийнята до провадження  та призначена до розгляду на 16.04.2009 р.

Розпорядженням  голови  Запорізького  апеляційного господарського  суду №  733 від  16.04.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя  Зубкова Т.П. (доповідач), судді  Колодій Н.А., Яценко О.М.

            Позивач у справі – Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі                          Запорізьких міських електричних мереж – апеляційну скаргу відповідача не визнає. Свою правову позицію виклав у письмовому відзиві. Мотивує, зокрема, тим, що самовільне підключення та бездоговірне споживання електричної енергії В/Р «Дніпровський» було зафіксовано Актом про порушення № 00004184 від 14.05.2007 р. Зазначає, що відповідач був запрошений до Запорізьких міських електричних мереж на засідання комісії по розгляду актів, на яке він не з’явився, виставлений на оплату рахунок не сплатив. Позивач наголошує, що недоврахована електрична енергія є майном, безпідставно набутим відповідачем, тому її  вартість підлягає стягненню на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, позивач просить  залишити  її  без  задоволення, а рішення господарського суду у справі – без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав у повному обсязі вищевикладені доводи в обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу відповідача, вважає її надуманою, а рішення суду у справі – законним, обґрунтованим, прийнятим на підставі наданих доказів та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача (заявника апеляційної скарги) в судове засідання не з’явився. 16.04.2009 р. на адресу Запорізького апеляційного господарського суду надійшло письмове клопотання відповідача про перенесення розгляду справи у зв’язку з терміновим відрядженням його представника до міста Дніпропетровськ.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів, порадившись, вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

В даному випадку, відповідач (Військовий радгосп «Дніпровський»), у разі зайнятості одного з своїх працівників, мав право направити іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні 16.04.2009 р. для представництва своїх інтересів.  Крім того, доказів відрядження свого представника  відповідачем суду  взагалі не надано.

При цьому колегія суддів зауважує, що відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез’явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов’язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і неявка представника сторони не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Заперечення відповідача на рішення господарського суду викладені ним у своїй апеляційній скарзі. У разі наявності додаткових доводів, відповідач не був позбавлений можливості викласти їх у письмовій формі та додатково направити їх на адресу апеляційного суду. Відкладення розгляду справи, на думку колегії суддів, є недоцільним.

Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи та апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

За клопотанням присутнього в судовому засіданні представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

           За його згодою в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.05.2007 р. працівниками ВАТ «Запоріжжяобленерго» за участю представника військового радгоспу «Дніпровський» була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією на території радгоспу. Під час перевірки було  виявлено порушення військовим радгоспом «Дніпровський» (відповідачем у справі)  Правил КЕЕ шляхом використання електричної енергії без договору з енергопостачальною організацією та без оплати.

 За фактом виявленого порушення було складено Акт № 00004181 від 14.05.2007 р.

Вказаний Акт підписано директором в/радгоспу «Дніпровський» Терещенком Б.О. без заперечень.

На засідання комісії ВАТ «Запоріжжяобленерго» з розгляду актів порушень ПКЕЕ відповідач не з'явився.

За результатами розгляду Акта № 00004181 від 14.05.2007 р.  комісією з розгляду  актів про порушення Правил користування електричною енергією було прийнято рішення, оформлене протоколом від 17.01.2008 р. (арк. справи 12), здійснити розрахунок неврахованої електроенергії по акту згідно Методики визначення об’єму і вартості електричної енергії, не врахованої в результаті порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ № 782/12656 від 04.07.2006 р. (п. 2.1.7),   за період  з  15.05.2006 р.  по  15.05.2007 р.

Згідно розрахунку кількість недоврахованої електроенергії становить 8845 кВт/год  – на суму 3605,28 грн.

На виконання рішення комісії позивач виставив в/радгоспу «Дніпровський»  до  сплати  рахунок від 21.01.2008 р. № 5006 на суму 3605,28 грн., який той залишив не сплаченим.

Позовні вимоги про стягнення з Військового радгоспу «Дніпровський»  на підставі ст. ст. 1212, 1213 ЦК України 3605,28 грн. вартості  електроенергії, не врахованої внаслідок порушення ПКЕЕ, стали предметом судового розгляду у  даній  справі.                       

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

            Споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, такі вимоги законодавства викладені в ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та в п. 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28.

           Споживання електричної енергії без договору не  допускається (п. 5.1. Правил КЕЕ).

           Як встановлено в ході розгляду справи, договір про постачання електроенергії між сторонами не укладався, однак в ході перевірки позивачем було встановлено факт  самовільного підключення та споживання електроенергії на  об’єкті  відповідача, у зв’язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущено порушення Правил КЕЕ у вигляді бездоговірного споживання електроенергії.

           Згідно з п. 6.41. Правил КЕЕ  у  разі  виявлення  під  час  контрольного  огляду  або технічної  перевірки  уповноваженим  представником   постачальника електричної   енергії,   від  якого  споживач  одержує  електричну енергію,  або електропередавальної організації порушень цих Правил або  умов  договору  на  місці  виявлення  порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.  

              Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо  змісту акта,  які  зазначаються  в  акті,  а  також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.      Акт підписують тільки особи,  які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Акт № 00004181 від 14.05.2007 р. про виявлене  порушення Правил КЕЕ складений  працівниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»  з  дотриманням  вимог п. 6.41. Правил КЕЕ.      З боку відповідача Акт підписаний директором ВР «Дніпровський»  особисто  без  заперечень.

Відповідно до п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника     електричної     енергії    (електропередавальної організації)  під  час  засідань  комісії  з  розгляду  актів  про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума  завданих  споживачем  збитків   та   виписуються   споживачу додаткові   розрахункові   документи   для  сплати  відповідно  до законодавства України.

              Рішення комісії оформляється протоколом  і  набирає  чинності через  10  робочих  днів  після  вручення протоколу споживачу,  за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.

           У відповідності  до  п. 6.42.    Правил ККЕ   на  підставі  складеного  Акту    порушень  на  засіданні  комісії  з розгляду актів про порушення було визначено обсяг недорахованої електроенергії та її вартість – 3605,28 грн.

             Протокол комісії від 17.01.2008 р., розрахунок вартості  недоврахованої  електроенергії  та  рахунок № 5006 від 21.01.2008 р. на суму 3605,28 грн. отримані директором радгоспу Терещенком Б.А. особисто, про що свідчить його підпис на рахунку.

При цьому колегія  суддів зазначає, що  вищевказане рішення комісії відповідач        в судовому порядку не оскаржив.

             Розрахунок заявленої до стягнення суми  проводився відповідно до  порядку, встановленого Методикою визначення обсягу  та вартості  електричної  енергії, не облікованої  внаслідок порушення споживачами правил користування  електричною  енергією,  затвердженою Постановою НКРЕ від 04.05.2006 р.  № 562 (далі – Методика),   за  період з 15.05.2006 р. по 14.05.2007 р., та згідно з тарифами, що діяли у цей період.

             Пункт 2.1.7. Методики застосовується у випадку самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації.

              У разі виявлення порушень, зазначених у п. 2.1.7. Методики, та за умови відсутності Договору, розрахунок недорахованої електроенергії здійснюється згідно з         п. 2.6. Методики.

            Наявний  в  матеріалах справи розрахунок недорахованої електроенергії  по    Акту   № 00004181 від 14.05.2007 р. проведений з дотриманням порядку, передбаченого пунктами 2.1.7, 2.6. вказаної Методики.

Відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла  його  у  себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач  зобов'язаний  повернути  потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У  разі  неможливості  повернути  в   натурі   потерпілому безпідставно  набуте  майно  відшкодовується  його  вартість,  яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

            Колегія суддів погоджується з висновком  суду першої інстанції  та доводами позивача, що недорахована електроенергія є майном, безпідставно набутим відповідачем  за  рахунок  позивача, а отже її вартість підлягає стягненню на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

           Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта  щодо неправомірного застосування до спірних правовідносин  Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою КМУ № 122 від 08.02.2006 р.,  оскільки  згідно з п. 4 цього Порядку обсяг електричної енергії, необлікованої внаслідок   порушення Правил КЕЕ, визначається  відповідно до  методики визначення обсягу  та вартості  необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

            Посилання заявника на те, що ВР «Дніпровський», знаходячись в процедурі банкрутства, не веде підприємницької діяльності, а тому самовільне підключення могло бути здійснене лише орендарями або новими власниками нерухомого майна, які знаходяться на території радгоспу, не приймається апеляційним судом до уваги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України обставини  справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися  іншими   засобами  доказування.

           Як пояснив  в  судовому засіданні представник позивача, присутній при проведенні перевірки і складанні Акту директор ВР «Дніпровський», підписавши Акт без будь-яких заперечень, під час перевірки не посилався на ті обставини, що споруди, в яких виявлені порушення Правил КЕЕ, належать іншому власнику чи знаходяться в оперативному  управлінні  або  у  користуванні  інших  осіб.

           Заявником апеляційної скарги, всупереч вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, на підтвердження своїх доводів не надано жодних доказів того, що приміщення боксу, в якому виявлено самовільне підключення, не знаходиться у володінні радгоспу.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові  витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача  (заявника апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

                 

        Апеляційну скаргу Військового радгоспу «Дніпровський» (м. Запоріжжя) залишити без задоволення.

       Рішення господарського суду Запорізької області від 19.01.2009 р. у справі                   № 12/305/08  залишити  без  змін.

  

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Колодій Н.А.  Яценко О.М.