ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17.07.06р. | Справа № А30/182 |
За позовом Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
про спонукання збільшити вартість основних засобів
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар: Ворошило О.М.
Представники сторін:
Від позивача: Баранова А.В., довіреність №06-91 від 09.06.2006 року; Шурін Г.Г., дор. від 12.07.2006 року №06-99, завідувач сектору контролю комунальної власності
Від відповідача: Діденко Р.А., довіреність №496 від 02.03.2006 року; Маторіна І.В., довіреність №275 від 01.01.2006 року; Шурай Т.В., довіреність №44 від 01.01.2006 року; Боненко О.В., довіреність №41 від 01.01.2006 року; Главін А.Ю., довіреність №682 від 11.07.2006 року
С У Т Ь С П О Р У:
Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) звернулося з позовом до суду яким просить спонукати Державне підприємство „Придніпровська залізниця” збільшити вартість основних засобів (будівель вокзалів м. Дніпропетровськ та м. Дніпродзержинськ) на загальну суму 37 800,3 тис. грн., яка занижена в результаті безпідставного віднесення витрат по поліпшенню основних засобів на собівартість виробництва.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пункту 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №7 „Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, відповідно до якого первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод. Перевіркою встановлено фінансові порушення на суму 37800,3 тис. грн.. за рахунок заниження вартості основних засобів (вартість модернізації та дообладнання будівель вокзалів), які віднесені підприємством на собівартість (балансовий рахунок 23 „Виробництво”).
Для усунення виявлених порушень відповідачу було направлено вимогу про збільшення вартості основних засобів на загальну суму 37800,3 тис. грн., яка у добровільному порядку не виконана.
13 липня 2006 року позивач надав заяву, якою просить спонукати відповідача збільшити вартість основних засобів на загальну суму 36 666,43 тис.грн. (без податку на додану вартість), яка занижена в результаті безпідставного віднесення витрат по поліпшенню основних засобів на собівартість виробництва.
Відповідач, Державне підприємство „Придніпровська залізниця” проти позову заперечує, просить відмовити з наступних підстав:
- - перевірка була проведена з порушенням вимог ст.11 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу України”, оскільки у направленні від 25.04.2005 року №677 наданому ревізору Кудріної Л.М. та у направленні від 26.04.2005 року №678 наданому Капленко О.В. вказано, що перевірка розпочинається 25.05.2005 року та закінчується 03.06.2005 року. Однак перевірка ревізорами продовжилась до 11.09.2005 року, при цьому документів на перевірку надано не було. Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав її проведення на підставі рішення суду, при цьому тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати 15 робочих днів;
- позивач не має жодних посилань на первісні документи до яких відповідач зобов’язаний вчинити будь-які дії;
- при проведенні ремонтних робіт обсяг та площина будівель та споруд не збільшувалась, конструктивні зміни в існуючі конструкції не вносились. Проведені роботи носили оздоблювальний характер, що не призводить до майбутніх економічних вигод. Усі ремонтні роботи не пов’язані із змінами основних техніко-економічних показників, будівельного обсягу, загальної площі будівлі вокзалу або збільшення пропускної спроможності вокзалу;
- відповідач вважає, що позивачем неправомірно віднесено вартість виконаних ремонтних робіт до складу витрат на підставі пункту 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, замість п.15 цього ж Положення.
Клопотання про здійснення повного фіксування судового процесу представниками сторін не заявлялись.
Розгляд справи було відкладено з 04.07.2006 року на 17.07.2006 року.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
19 травня 2005 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ розглянуто подання слідчого Дніпропетровської транспортної прокуратури Федорова В.В. та прийнято рішення про призначення позапланової виїзної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП „Придніпровська залізниця” по використанню державних коштів при проведенні ремонту та реконструкції залізничних вокзалів та станцій на території Дніпропетровської області.
На підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ Контрольно-ревізійним відділом в м. Дніпропетровську проведено ревізію фінансово-господарської діяльності з питання використання державних коштів на ремонт та реконструкцію залізничних вокзалів та станцій на території Дніпропетровської області в ДП „Придніпровська залізниця” за період з 01.01.2002 року по 31.12.2004 року.
За наслідками проведеної ревізії 11 вересня 2005 року Контрольно-ревізійним відділом у м. Дніпропетровську складено Акт „Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності з питання використання державних коштів на ремонти та реконструкції залізничних вокзалів та станцій на території Дніпропетровської області в ДП „Придніпровська залізниця”.
Згідно цього Акту перевірку розпочато 26 травня 2005 року, закінчено 11.09.2005 року з перервою в роботі з 04.06.2005 року по 06.09.2005 року.
Перевіркою встановлено, що за період 2002-2004 роки Державним підприємством „Придніпровська залізниця” витрачено власних коштів залізниці на проведення капітальних ремонтів та реконструкцій залізничних вокзалів та станцій на території Дніпропетровської області в загальній сумі 62 784,6тис. грн.
Перевіркою встановлено, що сума 30997,1 тис.грн. (пасажирська служба ДП „Придніпровська залізниця” та сума 6803,2тис.грн. (служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд ДП „Придніпровська залізниця” віднесена підприємством на собівартість (балансовий рахунок 23 „Виробництво”). В порушення п.14 П (С) БО №7 „Основні засоби” підприємством не віднесено суми витрат на капітальні ремонти на збільшення вартості основних засобів, адже первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкту, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкту. Аналізом видів робіт, виконаних згідно актів приймання виконаних робіт (ф.Кб-2в), встановлено виконання робіт по капітальному ремонту з реконструкцією, направлених на модернізацію, значного поліпшення зовнішнього вигляду приміщень та фасадів будівель з використанням високоякісних матеріалів та передових технологій у будівництві.
17 жовтня 2005 року за вих. №042-04-15А/1175 та 02.12.2005 року за вих. №04-2-15А/1420 Контрольно-ревізійним відділом у м. Дніпропетровську направлено вимоги про усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності з питання використання державних коштів на ремонт та реконструкцію залізничних вокзалів та станцій шляхом збільшення вартості основних засобів (будівель вокзалів м. Дніпропетровськ та м. Дніпродзержинськ) на загальну суму 37 800,3 тис. грн., яка занижена в результаті безпідставного віднесення витрат по поліпшенню основних засобів на собівартість виробництва.
У січні 2006 року відповідачу було направлено повторне нагадування про усунення виявлених недоліків.
Причиною виникнення спору є відмова відповідача у добровільному порядку виконати вимоги позивача про збільшення вартості основних засобів (будівель вокзалів м. Дніпропетровськ та м. Дніпродзержинськ) на загальну суму 37800,3тис.грн., яка, на думку позивача, занижена в результаті безпідставного віднесення витрат по поліпшенню основних засобів на собівартість виробництва.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначені Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - Положення (стандарт) 7), яке затверджено наказом міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за №288/4509.
Відповідно до пункту 14 Положення первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів. ( Пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 731 від 22.11.2004)
Пунктом 15 цього Положення передбачено, що витрати, які здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
Основним критерієм віднесення будь-яких витрат до поліпшення основного засобу є можливість у майбутньому одержати додаткові вигоди від експлуатації поліпшеного об’єкту основних засобів, в тому числі й за рахунок збільшення строку їх корисного використання.
Відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 року №561 рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта, що призведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об’єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент.
Згідно наказу Державного підприємства „Придніпровська залізниця” від 28.11.2002 року у зв’язку з необхідністю організації швидкісного руху поїздів у напрямку Дніпропетровськ-Київ було прийнято рішення про перегляд та внесення відповідних змін до місцевих та посадових інструкцій, технологічних процесів, а також розроблення проектної документації для капітального ремонту пасажирських платформ та навісів на вокзалі Дніпропетровськ.
Відповідно до наказу Державного підприємства „Придніпровська залізниця” від 13.06.2003 року для вчасного виконання у повному обсязі капітального ремонту вокзального комплексу Дніпропетровськ передбачено укласти з підрядними організаціями договори на виконання капітального ремонту та здійснити заходи щодо організації роботи вокзалу на час виконання ремонту, передбачивши організації квиткових кас, зручні місця проходу пасажирів до поїздів, інформування пасажирів.
Визначення термінів капітальне будівництво та реконструкція діючих підприємств надані в Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 року №1764, згідно якого:
капітальне будівництво - процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об'єктів);
реконструкція діючих підприємств - переобладнання діючих цехів та об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення та без збільшення чисельності працівників з одночасним поліпшенням умов їх праці та охорони навколишнього природного середовища, здійснюване з метою вдосконалення виробництва та підвищення його техніко-економічного рівня, збільшення виробничих потужностей, зміни номенклатури продукції та поліпшення її якості.
У відповідності з додатком 2.7 Нормативних документів з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд максимальна періодичність капітального ремонту при вібраційних та інших навантаженнях становить 40-50 років (додаток №10). Згідно актів обстеження приміщень вокзалу та дефектного акту, затвердженого головним інженером залізниці виявлено ряд дефектів, внаслідок чого прийнято рішення про проведення капітального ремонту.
Доказом того, що відповідач проводив не капітальне будівництво, а капітальний ремонт є укладені договори підряду між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” та ТОВ „Укрбуд” від 08.07.2003 року (а.с.84), ТОВ ВКФ„Жилвест” (а.с.88), з АТЗТ „НВО „Созидатель” від 01.07.2003 року, з ПП. „Рубіж” від 10.11.2003 року №73 та акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт.
Таким чином, відповідачем проведені роботи по капітальному ремонту, а не капітальному будівництву залізничних вокзалів у м. Дніпродзержинську та м. Дніпропетровську.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В акті перевірки позивачем не визначено підстав, з яких він дійшов висновку про здійснення відповідачем у перевіряємому періоді не капітального ремонту, а реконструкції, модернізації, застосування нових технологій, не вказано які первісні документи були прийняті до уваги при перевірці, аналізом яких саме видів робіт, виконаних відповідно актів приймання-передачі виконаних робіт, він дійшов висновку про проведення відповідачем саме капітального будівництва (реконструкції, модернізації) об’єкту, яким чином проведення капітального ремонту вокзалів призведе до збільшення економічних вигод та яких саме, не доведено, що після проведеного ремонту економічні вигоди збільшилися.
Крім того, при проведенні ремонтних робіт по вокзалу м. Дніпропетровськ об’єм та площина будівель та споруд не збільшувались, конструктивні зміни в існуючі конструкції не вносилися. Проведені роботи носили оздоблювальних характер та були спрямовані на попередження передчасного зносу об’єктів. Відповідно до листа Держбуду України від 30.04.2003 року №7/7-401 „Про віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального і поточного ремонту” капітальний ремонт –це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, оновлення і модернізацію конструкцій і обладнання споруд у зв’язку з їх фізичним зносом, покращення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівних габаритів об’єкту.
Як вбачається з наданих відповідачем актів приймання виконаних робіт ремонтні роботи не пов’язані із змінами основних техніко-економічних показників, будівельного обсягу, загальної площі будівлі вокзалів або збільшення пропускної спроможності вокзалів.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовано до спірних правовідносин пункт 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" та не допущено порушень діючого законодавства при проведенні капітального ремонту на вокзалах у м. Дніпропетровську та м. Дніпродзержинську.
Доводи відповідача, що позивач не мав права посилатися на п.10 статті 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, відхиляється судом з огляду на наступне.
Право позивача на звернення з позовом до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів передбачено п.10 статті 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.
Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного та комунального майна”, яким внесено зміни до Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, набрав чинності 05.01.2006 року, а позивач звернувся з позовом до суду 25 квітня 2006 року, що не суперечить приписам п.10 статті 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”.
Таким чином, звернення позивача до суду не суперечить п.10 статті 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” та статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що перевірка була проведена з порушенням вимог ст.11 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу України”, оскільки рішенням Красногврадійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.09.2005 року продовжено термін позапланової виїзної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП „Придніпровська залізниця” по використанню державних коштів строком на п’ять діб, тобто до 11.09.2005 року. .
Відповідно до статті 94 Кодексу України судові витрати з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 71,87,94,98,136,161-163, розділом УІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду шляхом подання до господарського суду Дніпропетровської області заяви на протязі 10 днів із дня складання постанови у повному обсязі або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва
(Дата складання постанови у повному обсязі відповідно до вимог
статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, - 21.07.2006 року)