Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Матюшенка І.В.„ ОСОБА_1,

з участю секретаря Порохня М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 21 липня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права спільного користування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов»язання вчинити дії, -

встановила:

У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив визнати його право власності на газовий стояк будинку 24 по вул. Партизанській в смт. Ружин та надати йому право користування вказаним стояком. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що за рішенням Ружинського районного суду від 20 грудня 2010 року вказаний будинок поділений між ним, відповідачем та ОСОБА_4 Всіх співвласників зобов»язано виконати роботи по переобладнанню приміщень щодо влаштування окремих входів, обладнання виділених частин окремими інженерними мережами електрозабезпечення, газопостачання та опалення. Проте газовий стояк знаходиться на частині будинковолодіння, що належить відповідачу і відповідач заперечує проти користування ним.

В ході слухання справи позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати газовий стояк таким, що підлягає загальному користуванню.

ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3, в якому просив зобов»язати останнього встановити прибори обліку природного газу, електроенергії, газову плиту, газовий котел та поновити водяне опалення його частини будинку, посилаючись на те, що до поділу будинку вказане обладнання знаходилося на частині будинку, що виділена в його користування і було демонтовано ОСОБА_3 без його згоди.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 21 липня 2011 року первісний позов задоволено в повному обсязі, газовий стояк визнано таким, що підлягає загальному користуванню між всіма співвласниками будинку, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким визнати газовий стояк таким, що підлягає загальному користуванню між трьома співвласниками та задовільнити його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доводи осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволеню частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ружинського районного суду від 20 грудня 2010 року будинок 24 по вул. Партизанській в смт. Ружин поділений між спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - позивачем, відповідачем та ОСОБА_4 Всіх співвласників зобов»язано виконати роботи по переобладнанню приміщень щодо влаштування окремих входів, обладнання виділених частин окремими інженерними мережами електрозабезпечення, газопостачання та опалення.

Газовий стояк знаходиться на частині будинковолодіння, яка виділена відповідачу.

Задовільняючи позов в частині визнання газового стояка таким, що підлягає загальному користуванню всіх співвласників, суд виходив з того, що спірний стояк призначений для обслуговування будинку в цілому.

У судовому засіданні цю обставину сторони не заперечували.

У відповідності до вимог ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Оскільки газовий стояк служить для газопостачання всього будинку, він перебуває у спільній сумісній власності власників всіх квартир, а тому суд дійшов правильного висновку щодо визнання права спільного користування цим стояком за всіма співвласниками.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що встановлення приборів обліку природного газу, електроенергії, газової плити, газового котла та водяного опалення виконувалося ОСОБА_3 за його власні кошти і вказане майно належить йому.

З таким висновком суд)' погодитись не можна виходячи з наступного.

До виникнення спору про поділ спадкового майна, вказаний будинок, як цілісний об»єкт належав на праві власності подружжю ОСОБА_3, які, у відповідності до положень зазначеної статті 382 ЦПК України були і співвласниками спірного газового та електричного обладнання.

Належних доказів на підтвердження належності приборів обліку природного газу, електроенергії, газової плити та газового котла ОСОБА_3, останнім суду не надано. До поділу вказаного будинку ОСОБА_3 проживав у ньому як член сім»ї власника, як повнолітній член сім»ї, відповідно до вимог ст. 156 ЖК України, брав участь у витратах по його утриманню, тому не набув право на будинок в цілому, його частку або конструктивні елементи.

Вищезазначеним рішенням суду, спірний будинок поділений між позивачем, відповідачем та ОСОБА_4 Всіх співвласників зобов»язано виконати роботи по переобладнанню приміщень щодо влаштування окремих входів, обладнання виділених частин окремими інженерними мережами електрозабезпечення, газопостачання та опалення.

Таким чином, після поділу будинку, сторони по справі стали власниками квартир.

При вирішенні спору про поділ будинку, суд, визначаючи частки кожного спадкоємця, їх вартість та розмір, враховував також наявність та відсутність в цих частках відповідного зазначеного обладнання.

Сторони по справі не заперечували, що спірне обладнання знаходилося в частці, яка виділена ОСОБА_2 1.

Таким чином отримавши відповідну частку в праві власності на будинок, ОСОБА_2 набув право власності на спірне обладнання, оскільки воно може обслуговувати лише його квартиру.

За таких обставин, ОСОБА_3 безпідставно демонтував вказане обладнання, а тому, на підставі ст. 309 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення в цій частині підлягає скасуванню з постановлениям нового, про часткове задоволення позову.

Частково задовільняючи позов, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов»язання ОСОБА_3 повернути вищевказане майно ОСОБА_2, проте вважає, що вимога про відновлення водяного опалення та встановлення обладнання задоволенню не підлягає, оскільки рішенням суду про поділ будинку сторони зобов»язані облаштувати самостійні інженерні мережі опалення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити частково.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 21 липня 2011 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 та стягнення з нього судових витрат скасувати, постановивши нове про часткове задоволена позову. Зобов»язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 прибори обліку природного газу, електроенергії, газову плиту, газовий котел. У решті позовних вимог відмовити.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: