ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2015 р. Справа № 876/546/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на постанову Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 09.12.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про стягнення та перерахунок соціальних виплат,-
встановив:
01.12.2014 року позивач - ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області (далі - Управління) та просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління щодо не нарахування та невиплати позивачу, непрацюючому пенсіонеру віднесеному до категорії 1, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, визначених статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з наслідками аварії на ЧАЕС в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком в межах визначеного Законом строку позовної давності по 02.08.2014 року; зобов'язати Управління нарахувати та виплатити позивачу визначені ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з наслідками аварії на ЧАЕС в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком в межах визначеного Законом строку позовної давності по 02.08.2014 року, з урахуванням проведених виплат.
Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 09.12.2014 р. позов задоволено частково.
Визнано дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні добровільного гарантованого відселення, особі, віднесеній до категорії І, інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, державної пенсії по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.ст.39, 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 червня по 02 серпня 2014 року, протиправними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 червня по 02 серпня 2014 року включно з врахуванням ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і виплачених сум, та як особі віднесеній до категорії І, інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної пенсії в розмірі не менше шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком передбачених ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за вказаний період із врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
У задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Кабінет Міністрів України вправі встановлювати розмір виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено порядок виплати та розміри пенсій та компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Дана постанова є чинною, не скасована та не визнана неконституційною. Оскільки позивач отримує спірні виплати у розмірах встановлених вказаною постановою, відповідач не може вийти за межі бюджетних призначень.
Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Відповідно до Довідки МСЕК Серії ВЛН № 0056484 позивачеві встановлено третю групу інвалідності довічно внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС (а.с.9).
З матеріалів справи також вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні і отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІІ групи, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, є непрацюючим пенсіонером та постійно проживає в с.Осівці, Камінь-Каширського району, Волинської області.
Пенсійні виплати ОСОБА_1 як особі, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, Управлінням нараховано у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із врахуванням змін внесених постановою кабінет Міністрів України від 25.03.2014р. №112.
Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-XII (далі - Закон № 796-XII) (в редакції, що діяла на момент звернення до суду).
Згідно ст.49 Закону України № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до положень ст.14 Закону України № 796-XII до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорта, ОСОБА_1 проживає в с.Осівці, Камінь-Каширського району, Волинської області.
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991р. №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Відповідно до затвердженого вказаною Постановою №106 Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи с.Осівці, Камінь-Каширського району, Волинської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Положеннями ч.1 та ч.2 ст.39 Закону № 796-XII встановлено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Крім того, статтею 54 Закону України № 796-XII визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І та у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.5 ст.54 Закону України № 796-XII в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч.1 ст.50 Закону України № 796-XII, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.53 Закону України № 796-XII, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні виплати виплачувались позивачу у розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з врахуванням змін внесених постановою Кабінет Міністрів України від 25.03.2014р. №112.
Постановою Кабінету Міністрів України №1210 встановлено розрахункові величини, з яких проводиться розрахунок пенсій, проте такі не відповідають розрахунковим величинам, визначеним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 11 вказаної Постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії інвалідів III групи інвалідності, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою становить 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.
Відповідно до положень ч.1 п.13 цієї Постанови щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1: для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам III групи - 170,82 гривні.
В силу п.15 цієї Постанови підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється в таких розмірах: тим, що проживають у зоні гарантованого добровільного відселення - 10,50 гривні.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії та додаткової пенсії застосуванню підлягають ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Управлінням не враховано, що Кабінету Міністрів України надавалось право встановлювати порядок та розмір пенсійних виплат, передбачених ст.ст. 39, 50, 54 Закону України №796-XII протягом 2011-2013 років, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України, відповідно до положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010р. № 2857-VI, «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011р. № 4282-VI, «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012р. № 5515-VI відповідно. Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року таку законодавчу практику визнано такою, що відповідає Конституції України.
Однак, Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014р. №719-VII такої норми не передбачено.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014р. № 1622-VII Прикінцеві положення Закону України №719-VII доповнено п.6-7 яким встановлено, зокрема, що норми і положення ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказаний Закон України набирав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 03.08.2014р.
Таким чином, в період з 01.01.2014р. по 02.08.2014р. при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.ст. 39, 50, 54 Закону №796-XII застосуванню підлягають положення вищевказаних статтей, а не підзаконні нормативно-правові акти, якими керувалось Управління.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на переконання колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції що відповідач зобов'язаний був нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, яка проживає у зоні гарантованого добровільного відселення та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та мінімальної заробітної плати, а тому врахувавши дату звернення з даним позовом до суду та застосувавши вимоги ст.99 та ст.100 КАС України - позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення у період з 01.06.2014р. по 02.08.2014р.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 09.12.2014 р. по справі № 157/1689/14-а, 2-а/157/82/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик