Справа №2-5291/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2008 року                               Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді -             Кихтюк P.M.

при секретарі -                                       Чичотці Т.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,  -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим,  що 20.04.2008 року відповідач ОСОБА_2.  позичив у неї 20000 грн. і зобов'язався повернути їх до 21.05.2008 року,  проте у зазначений строк позичені кошти не повернув. Факт позики підтверджується письмовою розпискою,  написаною відповідачем.

Просить суд стягнути з відповідача на її користь борг в розмірі 20000 грн. та судові витрати по справі.

Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримала з підстав в ній викладених,  просила суд її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині,  хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. А тому зі згоди позивача суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача в порядку  ст.  224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача,  дослідивши представлені письмові докази в справі,  суд прийшов до висновку,  що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з письмової розписки від 20.04.2008 року (а.с.  ) позивач по справі ОСОБА_1.  позичила відповідачу по справі ОСОБА_2.  20000 грн.,  а останній зобов'язався повернути їх позивачу до 21.05.2008 року.

З пояснень позивача суд встановив,  що відповідач по справі ОСОБА_2.  свої зобов'язання щодо повернення вищезазначених коштів не виконує.

Згідно ч. 1  ст.  1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі,  визначені родовими ознаками,  у такій самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку,  що встановлені договором.

Таким чином,  оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  враховуючи те,  що відповідач свої зобов'язання щодо повернення позики в добровільному порядку не виконує,  а тому суд приходить до висновку,  що її слід стягнути з нього в примусовому порядку.

Також підлягаю до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат пов'язаних з розглядом справи.

Керуючись  ст.   ст.  6,  10,  11,  58,  60,  213-215 ЦПК України,   ст.   ст.  1046,  1047,  1049,  1050 ЦК України,  суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі - 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 230 (двісті тридцять) грн. судових витрат пов'язаних з розглядом справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача - ОСОБА_2,  яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.