ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2006р. (суддя Шкіндер П.А.) у справі № Б-14/33-13/96 визнано грошові вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в сумі 43069,32грн. та включено в 4 чергу. Щодо стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені -відмовлено.

          Не погодившись з ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2006р. у справі № Б-14/33-13/96 приватний підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати.

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006р. у справі № Б-14/33-13/96 (судді Мирутенко О.Л.; Гнатюк Г.М.; Кравчук Н.М.) ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2006р. залишено без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 без задоволення.

          Не погоджуючись з вищезазначеною постановою приватний підприємця ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм права.

          Судова колегія, заслухавши доповідь судді  Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

          13.03.2007р. в судовому засіданні оголошено перерву до 20.03.2007р.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2004р. у справі №Б-14/33 порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ “Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна колона” за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківськ.

13.05.2004р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ “Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна колона”.

Відповідно до ст. 14 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

14.06.2004р. на адресу господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява від ОСОБА_1 про стягнення 54.136,69 грн.. Вказана заява  не має повного обґрунтування  розрахунків. Як свідчать матеріали справи, заява ОСОБА_1 від 14.06.2004 р. за № 14/06 про грошові вимоги на суму 54.136,69 грн.  не містить окремого розрахунку збитків від інфляції та 3% річних із зазначенням : моменту виникнення права заявника на стягнення збитків від інфляції та 3 % річних ; відокремлення суми боргу ЗАТ "Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона № 1" перед ОСОБА_1 від суми збитків від інфляції та 3% річних. Фактично розрахунки збитків від інфляції та 3% річних зазначені ОСОБА_1 у загальних сумах боргових розрахунків.     

Як встановлено судами попередніх інстанції, заборгованість ЗАТ "Івано-Франківська МСПМК-1" перед підприємцем ОСОБА_1 виникла на підставі договорів НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Згідно актів виконаних робіт ІНФОРМАЦІЯ_1, підприємець виконав роботи для боржника на загальну суму 43069,32грн. які відповідач не оплатив.

Відповідно до ст.161 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Суди попередніх інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, про часткове задоволення грошових вимог приватному підприємцю ОСОБА_1 в частині стягнення суми основного боргу, а саме -43069,32грн.

Щодо стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені, то суди обґрунтовано звернули увагу, про неможливість встановлення термінів виникнення у кредитора права на нарахування збитків.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.п. "в" п.4 договорів від 30.03.2001р. та від 30.07.2001р. боржник -ЗАТ "Івано-Франківська МСПМК -1", приймав на себе зобов'язання сплатити приватному підприємцю ОСОБА_1 винагороду в 3-ох денний термін з дня набрання законної сили рішення господарського суду.

Висновок судів попередніх інстанцій, що оскільки приватний підприємець ОСОБА_1 не довів настання вказаного в договорах терміну і тому його вимоги в цій частині не підлягають до задоволення, є вірним і відповідає нормам права.

Відповідно до ст.111⁷ Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка достовірності доказів є виключно прерогативою першої та апеляційної інстанції. Постанова Львівського апеляційного господарського суду в частині достовірності означених доказів є остаточною.

          За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Львівським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006р. не вбачається.

          Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

             ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006р. у справі № Б-14/33-13/96 залишити без задоволення.

2.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.2006р. у справі № Б-14/33-13/96 залишити без змін.

Головуючий                                                  О.С. Удовиченко

Судді                                                                О.В. Яценко

                                                                                   І.Ю. Панова