ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

28 лютого 2007 р.

№ 6/111

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Кравчука Г.А.,

суддів:

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р.

у справі

№ 6/111

господарського суду

Донецької області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Донрозробка”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”

про	стягнення збитків, неустойки та передоплати за договором у сумі 153 846,43 грн.

та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Донрозробка”

про	стягнення збитків у сумі 65 124,79 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:

Шрамко О.С., дов. № 2 від 21.01.2007 р.;

відповідача:

Страшнова С.В., дов. № 585 від 22.02.2007 р.;

В С Т А Н О В И В:

У березні 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Донрозробка” (далі –Товариство “Донрозробка”) звернулось до господарського суду Донецької області із позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” (далі –Товариство “Енергоімпекс”) 119 808,00 грн. збитків, завданих неналежним виконанням умов договору, 5 114,00 грн. неустойки, 8 000,00 грн. неповернутої передоплати, усього –132 922,00 грн.

У ході судового розгляду Товариство “Донрозробка” неодноразово уточняло позовні вимоги (т. 1, а. с. 86 –87, а. с. 127 –129, а. с. 133 - 135) та в останнє просило господарський суд Донецької області стягнути з Товариства “Енергоімпекс” 139 875,84 грн. збитків, завданих неналежним виконанням умов договору, 5 970,59 грн. неустойки, 8 000,00 грн. неповернутої передоплати, а всього –153 846,43 грн.

Позовні вимоги (з урахуванням уточнень) Товариство “Донрозробка” обґрунтовувало тим, що Товариство “Енергоімпекс” порушило п. п. 1.2, 2.3.1 та 2.3.2 договору № 20-12-1 п/р від 20.12.2005 р. (далі –Договір № 20-12-1), укладеного між ними, у зв’язку з чим, виходячи з норм ЦК України, має відшкодувати збитки, сплатити неустойку та повернути передоплату.

У травні 2006 р. Товариство “Енергоімпекс” звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства “Донрозробка” 65 124,79 грн. збитків.

В ході судового розгляду Товариство “Енергоімпекс” уточнило позовні вимоги (т. 1, а. с. 125 –126), надавши розшифровку суми збитків у розмірі 65 124,79 грн. за Договором № 20-12-1.

Зустрічні позовні вимоги (у урахуванням уточнень) Товариство “Енергоімпекс” обґрунтовувало тим, що воно понесло збитки у розмірі 65 124,79 грн. у зв’язку з простоєм вагонів з вугіллям з вини Товариства “Донрозробка”.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.07.2006 р. (суддя Подколзіна Л.Д.) позовні вимоги Товариства “Донрозробка” задоволено повністю, а зустрічні позовні вимоги Товариства “Енергоімпекс” задоволено частково в сумі 28 061,47 грн.

В частині задоволення позовних вимог Товариства “Донрозробка” господарський суд виходив з того, що в зв’язку з невиконанням Товариством “Енергоімпекс” умов Договору  № 20-12-1 позивач поніс прямі збитки в сумі 139 875,84 грн. Крім того, Товариство “Енергоімпекс” не повернуло Товариству “Донрозробка” передоплату в сумі 8 000 грн. і в зв’язку з невиконанням умов вказаного договору Товариство “Енергоімпекс” повинно сплатити позивачу неустойку в сумі 5 970 грн. В частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог Товариства “Енергоімпекс” рішення обґрунтовано тим, що завдані збитки в розмірі 28 061,47 грн. в судовому засіданні визнано представником Товариства “Донрозробка” і відповідно до матеріалів справи вони є частково обґрунтованими.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. (колегія суддів: Стойка О.В., Дзюба О.М., Діброва Г.І.) рішення господарського суду Донецької області від 11.07.2006 р.:

– в частині стягнення неустойки за первісним позовом у розмірі 5 970,59 грн. скасовано, і прийнято нове рішення, яким в задоволенні вказаних вимог відмовлено;

– в частині стягнення збитків за первісним позовом змінено, і стягнуто 112 234,16 грн.;

– в частині стягнення збитків за зустрічним позовом змінено, і стягнуто 4 837,87 грн.;

– в іншій частині залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що Товариство “Донрозробка” довело розмір збитків у сумі 112 234,16 грн., нарахування ним неустойки не відповідає вимогам нормам ГК України та ЦК України, а сума збитків, завданих Товариству “Енергоімпекс”, підтверджується у розмірі 4 837,87 грн.

Товариство “Енергоімпекс” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства “Донрозробка” та задовольнити його зустрічні позовні вимоги. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Товариство “Енергоімпекс” обґрунтовує тим, що господарський суд другої інстанції при вирішенні спору порушив ст. 632 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст. 83 ГПК України та дійшов до неправильних висновків.

Товариство “Донрозробка” скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства “Енергоімпекс”, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. –без змін. Вимоги, викладені у відзиві, Товариство “Донрозробка” обґрунтовує тим, що постанова, яка оскаржується, прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи, викладені Товариством “Енергоімпекс” у касаційній скарзі, є безпідставними.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, яка оскаржується, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства “Енергоімпекс” не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Щодо позовних вимог Товариства “Донрозробка”.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

– на виконання Договору № 20-12-1 Товариство “Донрозробка” відвантажило Товариству “Енергоімпекс” вугілля рядове у 12  вагонах загальною вагою 822 тонни;

– листом від 27.12.2005 р. № 98 Товариство “Донрозробка” повідомило Товариству “Енергоімпекс” реквізити для відвантаження вугільного концентрату, отриманого внаслідок переробки рядового вугілля;

– Товариство “Енергоімпекс” листом від 28.12.2005 р. № 2016 підтвердило отримання 12 вагонів вугілля рядового і повідомило про неможливість розвантаження вагонів через сильне змерзання вугілля та необхідність переадресування вагонів, що залишилися, через очікуване завантаження фабрики іншим вугіллям;

– листом від 28.12.2005 р. № 153 Товариство “Донрозробка” вимагало від Товариства “Енергоімпекс” переробити весь обсяг направленого вугілля, та підтвердило своє зобов’язання відшкодувати витрати у зв’язку з розвантаженням змерзлого вугілля;

– п. 2.1.5 Договору № 20-12-1 передбачено, що у випадку відвантаження рядового вугілля при температурі повітря нижче 0о, замовник зобов’язаний вживати заходи профілактики проти змерзання вугілля відповідно до Правил перевезення вантажів, що змерзаються, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 р.;

– п. 5.7 Договору № 20-12-1 передбачено, що при постачанні рядового вугілля в змерзлому стані  Товариство “Енергоімпекс” повинно вивантажити таке вугілля та переробити його, а Товариство “Донрозробка” зобов’язано відшкодувати Товариству “Енергоімпекс” додаткові витрати, понесені ним при розвантаженні змерзлого вугілля;

– право Товариства “Енергоімпекс” не розвантажувати вугілля за умови лише наявності його змерзлого стану та неможливості розвантажування тільки механічним способом умовами Договору № 20-12-1 не передбачено;

– у зв’язку з невиконанням Товариством “Енергоімпекс” умов Договору № 20-12-1 Товариство “Донрозробка” переадресувало 6 вагонів вугілля рядового загальною вагою 406 тонн на іншу збагачувальну фабрику;

– вугільний концентрат, отриманий з 6 вагонів вугілля рядового загальною вагою 416 тонн, Товариством “Енергоімпекс” Товариству “Донрозробка” не відвантажено;

– продовжуючи виконання умов Договору стосовно 6 вагонів вугілля рядового у кількості 416 тон, Товариство “Донрозробка” 04.01.2006 р. перерахувало на рахунок Товариства “Енергоімпкекс” передоплату за переробку вугілля в сумі 8 000,00 грн., яка останнім прийнята.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду про те, що Товариство “Енергоімпекс” порушило умови Договору № 20-12-1.

Відповідно до частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525 та 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 224 ГК України встановлює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, господарські суди першої та другої інстанції обґрунтовано прийшли до висновку про необхідність стягнення з Товариства “Енергоімпкекс” на користь Товариства “Донрозробка” збитків. Розмір збитків в сумі 112 324,16 грн. апеляційним господарським судом встановлено виходячи з вартості поставленого на адресу Товариства “Енергоімпкекс” рядового вугілля, а саме кількості –416 тон вугілля і його вартості - 270,01 грн. за одну тону. Апеляційний господарський суд не погодився з розрахунком збитків, які встановив місцевий господарський суд, виходячи з вартості відповідного продукту збагачення.

Згідно частини другої ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Виходячи з вказаної норми, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок господарських судів попередніх інстанцій про необхідність стягнення з Товариства “Енергоімпкекс” на користь Товариства “Донрозробка” суми попередньої оплати у розмірі 8 000,00 грн., оскільки внаслідок неправомірної відмови Товариства “Енергоімпкекс” від виконання свого зобов’язання у встановленому Договором № 20-12-1 порядку Товариство “Донрозробка” втратило інтерес до виконання цього зобов’язання в натурі.

Вимога Товариства “Донрозробка” про стягнення з Товариства “Енергоімпкекс” неустойки на підставі п. 5.2 Договору № 20-12-1, як це правильно встановив господарський суд другої інстанції, не може бути задоволена, тому що вказаним пунктом договору передбачено нарахування неустойки на вартість несплачених або невиконаних робіт, а не на суму збитків. Тобто, вказана вимога не відповідає ст. 231 ГК України та ст. 549 ЦК України.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства “Енергоімпкекс”.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у відповідності до п. п. 2.1.6 та 5.7 Договору № 20-12-1 Товариство “Донрозробка” зобов’язано сплатити Товариству “Енергоімпекс” залізничний тариф та витрати на розвантаження вагонів.

Беручи це до уваги та виходячи зі змісту наведених вище ст. 193 ГК України, ст. ст. 525 та 526 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що відповідні вимоги Товариства “Енергоімпекс” про стягнення з Товариства “Донрозробка” сум у розмірі 4670,40 грн. та 167,47 грн. є обґрунтованими.

Щодо інших зустрічних позовних вимог Товариства “Енергоімпекс” про стягнення з Товариства “Донрозробка” 46 447,20 грн. за простій шістьох переадресованих вагонів, то господарським судом другої інстанції встановлено, що цей простій мав місце виключно через невиконання Товариством “Енергоімпекс” умов Договору № 20-12-1. Тому колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з тим, що вказана сума є збитками Товариства “Енергоімпекс” з його вини, а не з вини Товариства “Донрозробка”, і тому відсутні законні підстави для їх стягнення з Товариства “Донрозробка”.

З тих самих підстав не підлягають задоволенню і вимоги Товариства “Енергоімпекс” про стягнення збитків за простій двох розвантажених вагонів у сумі 9 876,00 грн.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Товариства “Енергоімпекс” не спростовують висновків апеляційного господарського суду, у зв’язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. у справі № 6/111 господарського суду Донецької області –без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

 Суддя                                                                          В.І. Шаргало