Біляївський районний суд Одеської області

м. Біляївка, вул. Кіпенка, 1, 67600, (04852) 2-55-07

Справа №2-2180/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року

Біляївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Калінюк Р.Б.

при секретарі - Дигуляр А.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу та пов'язаних із явкою до суду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача на його користь фінансові витрати у зв'язку з розглядом цивільної справи № 2- 2955/2009, за позовом ОСОБА_2 до нього, пов'язані з залученням до участі на його стороні спеціаліста у галузі права та витрати, пов'язані з виїздом на місце розгляду справи, у загальній сумі 10312 гривень 49 копійок.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що раніше в провадженні Біляївського районного суду Одеської області (суддя Трушина О.І.) знаходилась цивільна справа № 2-2995/2009 за позовом до нього ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору дарування житлового будинку за адресою: Одеська обл., Біляївський р-н, с.Августовка, вул. Магістральна 61, у частині виключення з договору дарування слів «розташованого на земельній ділянці площею 2400 кв. метрів». У зв'язку з розглядом вказаної цивільної справи позивач був змушений брати участь у судових засіданнях в якості відповідача, виїздити до місця судового засідання, залучати до участі у справі фахівця з надання юридичної допомоги, у зв'язку з чим позивачем у вказаній справі № 2-2995/2009 були понесені матеріальні витрати, а саме: залучення фахівця в галузі права 8340 гривень 20 копійок; витрати, пов'язані з виїздом до місця розгляду позову 1972 гривень 29 копійок.

У судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог і пояснили, що в зв'язку з розглядом вищевказаної цивільної справи № 2-2995/2009 позивач був змушений приймати участь у судових засіданнях, користуватися послугами юриста та нести транспорті витрати, а тому вважають, що відповідачка повинна їх йому компенсувати.

Представник відповідачки позовні вимоги не визнав, та пояснив, що реалізувавши своє законне право на звернення до суду, ОСОБА_2 своїми діями не порушувала прав та законних інтересів відповідача по справі ОСОБА_1, заявлені позовні вимоги позивача належним чином не доведені та не підтверджені наданими документами, є свідомо завищеними, та просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходилась цивільна справа № 2-2955/2009 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (а.с.8), по якій було винесено рішення, яким в позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без задоволення. ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом вказаної справи були понесені матеріальні витрати, а саме: на залучення фахівця в галузі права 8 340,20 гривень, та витрати, пов'язані з виїздом до місця розгляду позову 1972,29 гривень, усього 10312 гривень 49 копійок. Рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами судом не виносилось, будь-які вимоги стосовно цього ОСОБА_1 не заявляв, проте вимогу про стягнення витрат на правову допомогу та транспортні витрати він заявив в окремому провадженні.

Втім витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, транспортні витрати такими, що були понесені ОСОБА_1 у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав під час розгляду певної справи в порядку цивільного судочинства. Такі витрати процесуальним законом віднесені до судових, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою в розумінні положень цивільного законодавства України (Глава 82 ЦК України) й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні, а їх можливо було стягнути тільки в провадженні по цивільній справі за позовом ОСОБА_2

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати, пов'язані з розглядом справи, визначені в ч. 3 ст.79 ЦПК України і їх розподіл здійснюється судом відповідно до вимог, установлених статтями 88, 89 ЦПК України. Крім того, суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, питання про розподіл судових витрат, про що зазначається в його резолютивній частині (п.6 ч.1 ст.214, п.4 ч. 1 ст.215 ЦПК України).

У разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суду, що ухвалив рішення, за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи надано Р можливість ухвалити додаткове рішення (п.4 ч. 1 ст.220 ЦПК України). Ухвали суду щодо визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку відповідно до п.9 ч. 1 ст.293 ЦПК України.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, параграфом 1 глави 82 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу та пов'язаних із явкою до суду залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Біляївського районного

суду Одеської області ОСОБА_3