ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

            Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2006 р. (суддя Коваленко О.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 р. (судді: Науменко І.М., Білецька Л.М., Голяшкін О.В.), в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, ВАТ “Суха Балка” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні оскаржувач змінив вимоги касаційної скарги та просив оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Відповідач не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні та надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями, рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги процесуального  законодавства  і  всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на  всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ “Суха Балка” звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ “ТТ-Металінвестсервіс” 47677,44 грн., сплачених за неякісну продукцію, та 10250,49 грн. штрафу у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних товарів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на положення ст. ст. 268, 269 ГК України, ст. 601 ЦК України, та стверджував про неналежну якість частини продукції, поставленої відповідачем за договором поставки № 118 від 14.01.2005 р.

У відзиві на позовну заяву ТОВ “ТТ-Металінвестсервіс” проти задоволення позову заперечувало та просило суд припинити провадження у справі в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмета спору.

В процесі розгляду справи, за наслідком подання доповнення до позовної заяви від 26.06.2006 р. (т. 1 а. с. 59-60), ВАТ “Суха Балка” в порядку ст. 22 ГПК України змінило позовні вимоги та просило суд стягнути з ТОВ “ТТ-Металінвестсервіс” 57927,93 грн., сплачених за продукцію у зв’язку із відмовою від договору. Доповненням від 26.07.2006 р. (т. 1 а. с. 80) позивач збільшив розмір позовних вимог на 23322,06 грн. В обґрунтування змінених позовних вимог позивач посилався на положення ст. ст. 666, 1212 ЦК України та зазначав про те, що оскільки ТОВ “ТТ-Металінвестсервіс” не передало у встановленому порядку сертифікат якості на продукцію, ВАТ “Суха Балка” відмовилось від договору поставки № 118 від 14.01.2005 р. та зажадало повернення сплачених грошових коштів.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

В порушення вимог процесуального законодавства, судами неправомірно не прийняті до уваги мотиви змінених позовних вимог –непередання сертифікату якості на продукцію та наступна відмова від договору (ст. ст. 666, 1212 ЦК України), що призвело до помилкового визначення предмету доказування у справі та обмеження позивача у здійсненні прав.

В порушення ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України, приймаючи рішення та постанову суди не забезпечили всебічний та повний розгляд обставин справи з урахуванням змінених позивачем підстав, належним чином не дослідили, не встановили та не надали юридичну оцінку дійсним правам і обов’язкам сторін.

Неповне дослідження фактичних обставин та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини.

Викладене свідчить про те, що судами при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають ст. ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або  вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над  іншими, збирати  нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушили і неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ “Суха Балка” задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2006 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 р. у справі № 6/177 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і:                                                                                          Б. Грек

                                                                                                        Н. Мележик