ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

15 березня 2007 р.

№ 11/162

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Шевчук С.Р.,

суддів:

Владимиренко С.В.,

Кота О.В.

розглянув касаційну скаргу

Державного підприємства "Орджонікідзевугілля"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006р.

у справі

№11/162 господарського суду Донецької області

за позовом

Закритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Вуглегірська"

до	Державного підприємства "Орджонікідзевугілля"

про	стягнення 39095 грн.

за участю представників:

- позивача: Фролов Д.Є. (дов. №01/4 -1174 від 02.10.2006р.);

- відповідача: Бондарев В.В. (дов. №15/05 від 15.05.2006р.);

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 році Закрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Вуглегірська” звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” про стягнення збитків в розмірі 39095 грн.

11.06.2006р. відповідно до ст. 22 ГПК України позивач надав зміни до позовної заяви №151, в яких просив стягнути з відповідача суму заподіяної шкоди в розмірі 39095 грн., на підставі ст.ст. 11, 16, 1166 ЦК України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.06.2006р. (суддя: Чернота Л.Ф.) позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Вуглегірська” задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" на користь Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Вуглегірська” шкоду в сумі 39095грн., витрати по сплаті державного мита 390,95 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що в результаті неправомірних дій відповідача щодо припинення транспортного обслуговування, позивачеві завдано шкоду на суму 39095 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. (колегія суддів у складі головуючого: Діброви Г.І., суддів Дзюби О.М., Стойка О.В.)

апеляційну скаргу Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 22.06.2006р. у справі №11/162    залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою у справі  №11/162 постановою апеляційного господарського суду,  Державне підприємство "Орджонікідзевугілля" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить  скасувати  постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Закрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Вуглегірська” скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України,  та  надіслало відзивів на касаційну скаргу, в якому просило залишити постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” –без задоволення.   

За розпорядженням Голови Вищого господарського суду України      Демченка С.Ф. від 24.01.2007р. №02-12/26 у справі №11/162 призначено колегію суддів: Шевчук С.Р. –головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Козир Т.П.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 15.03.2007р. №02-12/85 у справі №11/162 змінено колегію суддів: Шевчук С.Р. –головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Кот О.В.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.08.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансовою компанією “Стоїк” та позивачем по справі був укладений договір №63, відповідно до вимог якого позивач взяв на себе зобов'язання по збагаченню вугільної продукції. Згідно із п. 1.1 вказаного договору ТОВ “Фінансова компанія “Стоїк” зобов’язалася поставити на адресу позивача рядове вугілля марки ТР в обсягах 15т. в місяць.

Транспортне обслуговування ЗАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Вуглегірська” здійснювалося відповідачем –ДП “Орджонікідзевугілля” в особі його структурного підрозділу Вантажно-транспортного управління. Протягом січня та лютого 2006р. транспортне обслуговування, планування та обслуговування перевезень, відповідачем вантажів та вагонів позивача  здійснювалося шляхом затвердження місячних планів перевезень та подачі декадних заявок на ім'я начальника станції Булавин. Рахунки на оплату робіт відповідача, у цей період не виставлялися.

31.01.2006р. на адресу позивача надійшла телеграма №90 про припинення транспортного обслуговування з 03.02.2006р. у зв'язку із дебіторською заборгованістю в сумі 480000 грн., яка утворилася за раніше надані послуги.

Листом №109 від 03.02.2006р. СП ВТУ ДП "Орджонікідзевугілля" повідомило начальника станції Булавин Донецької залізниці про припинення транспортного обслуговування фабрики з проханням не приймати вугільну продукцію на адресу ЗАТ ЦЗФ "Вуглегірська". 05.02.2006 року о 17 год. транспортне обслуговування фабрики було припинене, про що складено акт від 06.02.2006 року за підписом посадових осіб підприємства позивача.

Крім того, 06.02.2006р. на адресу позивача надійшов лист від ТОВ "Фінансова компанія "Стоїк" №9 від 31.01.2006р. про тимчасове припинення постачання вугілля для збагачення у зв'язку із відсутністю транспортного обслуговування ЗАТ ЦЗФ "Вуглегірська".

Таким чином, в лютому 2006р., для переробки позивачеві, автомобільним транспортом, було поставлено вугільну продукцію в кількості 7181 т., що підтверджено довідкою перевізника –ТОВ “Об'єднана вантажно-транспортна компанія” №6/03 від 06.03.2006. Вугільна продукція в кількості 7819 т. позивачеві поставлена не була, в зв'язку з чим сума за послуги, яку повинно було тримати підприємство позивача, склала 39095 грн.

Вказана сума є матеріальною шкодою, заподіяною ЗАТ ЦЗФ "Вуглегірська" неправомірними діями відповідача.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що ДП "Орджонікідзевугілля" безпідставного припинило транспортне обслуговування ЗАТ ЦЗФ "Вуглегірська" 06.02.2006р. у зв'язку з наявністю дебіторської заборгованості, яка за даними бухгалтерського обліку підприємства позивача не значилась. Статутом залізниць України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року, який регламентує організацію та основні умови перевезення вантажів в Україні залізничним транспортом, не передбачено вказану підставу для припинення транспортного обслуговування підприємства.

Залишаючи без змін рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України, як загального акту законодавства.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій спричинені збитки, в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкодою в тому числі є витрати, понесені особою у зв'язку з порушенням її цивільних прав. Шкода відшкодовується в повному обсязі, коли договором чи законом не встановлено відшкодування в меншому чи більшому розмірі.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність при наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписи ст. 1166 Цивільного кодексу встановлюють загальні підстави відшкодування шкоди, а саме майнова шкода, спричинена неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що його спричинила. Особа, що спричинила шкоду, звільняється від її відшкодування, коли доведе, що шкоду спричинено не з її вини.

Задовольняючи позов про стягнення шкоди суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач відсутності своєї вини у спричиненні шкоди у вигляді безпідставної сплати позивачем штрафних санкцій в розмірі 105000 грн. не довів.

Встановивши  наявність причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями відповідача, які виразились в безпідставному припиненні обслуговування підприємства позивача, суди попередніх інстанцій виклали у рішенні та постанові належні висновки, що наявний причинний зв'язок між спричиненою шкодою у вигляді сплачених позивачем сум штрафних санкцій та протиправною поведінкою відповідача є підставою для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що наведені скаржником доводи в касаційній скарзі стосуються оцінки доказів, тоді як оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється за внутрішнім переконанням суду і їх перевірка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи вимоги ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, відзначає, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З врахуванням того, що з’ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі в силу ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги внаслідок правильного застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. у справі №11/162.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. залишити без задоволення.

2.          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. у справі №11/162 залишити без змін.

Головуючий

С. Шевчук

Судді:

С. Владимиренко

О. Кот