ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 р. | № 1/427-17/229 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П.- головуючого, Чабана В.В., Шевчук С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "К.К.К." на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2006 року у справі господарського суду Львівської області за скаргою на дії ДВС у Личаківському районі м. Львова за позовом ДП "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем" до ТОВ "К.К.К." про стягнення боргу,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2006 року ТОВ "К.К.К." звернулося до господарського суду зі скаргою на дії Личаківського відділу ДВС у м. Львові та просило скасувати акт опису та арешту майна від 13 липня 2006 року.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 10 серпня 2006 року в задоволенні скарги ТОВ "К.К.К." на дії Личаківського відділу ДВС у м. Львові відмовлено з підстав відсутності порушень Закону України "Про виконавче провадження" під час проведення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 22 лютого 2005 року у справі № 1/427-17/229.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2006 року апеляційну скаргу ТОВ "К.К.К." на ухвалу господарського суду Львівської області від 10 серпня 2006 року залишено без задоволення, а ухвалу без змін.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2006 року та ухвалу господарського суду Львівської області від 10 серпня 2006 року.
Заявник просить прийняти нове рішення, яким скасувати акт опису та арешту майна від 13 липня 2006 року.
ТОВ "К.К.К." вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статей 63 та 64 Закону України "Про виконавче провадження".
Заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував, що Личаківським відділом ДВС не було дотримано положень ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду від 22 лютого 2005 року.
Вважає, що державний виконавець не мав права звертати стягнення на майно відповідача, оскільки не було рішення суду про зміну способу виконання рішення.
Наголошує на тому, що на момент проведення опису та накладення арешту на майно ТОВ “К.К.К.”, останнє було предметом спору в іншій судовій справі, тому звернення стягнення на нього є недопустимим.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що про час і місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконання рішення господарського суду Львівської області від 8 червня 2006 року судом першої інстанції видано наказ від 18 червня 2004 року, а 22 лютого 2005 року - дублікат наказу, який було пред'явлено до виконання до ДВС у Личаківському районі м. Львова.
23 червня 2005 року ДВС у Личаківському районі м. Львова винесла постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання вищевказаного наказу.
Також встановлено, що у зв’язку з проведенням Департаментом державної виконавчої служби перевірки примусового виконання наказу від 22 лютого 2005 року у справі №1/427-17/229, постановою №1554-3 від 30 вересня 2005 року виконавче провадження було зупинено до закінчення перевірки.
7 жовтня 2005 року винесено постанову про перевірку виконавчого провадження №25-50-5305, якою визнано дії державного виконавця Личаківського відділу Державної виконавчої служби такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження"
Постановою №1554-3 від 15 грудня 2005 року ДВС поновлено зупинене виконавче провадження.
Зі змісту ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника складається з трьох етапів, до яких входить арешт (опис) майна, вилучення майна та реалізація майна.
Відповідно до положень ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. На зазначене майно накладається арешт ….
Суди встановили, що на виконання вимог ст. ст. 50, 64 Закону України "Про виконавче провадження" для виконання наказу від 22 лютого 2005 року, державним виконавцем складено акт опису та арешту майна ТОВ "К.К.К." №920023 від 13 липня 2006 року.
Процедура накладення арешту на майно боржника є лише способом забезпечення виконання рішення суду, оскільки сам по собі арешт майна не може ототожнюватись з його вилученням та реалізацією, які є кінцевими етапами звернення стягнення на майно.
Відтак, твердження заявника про порушення державною виконавчою службою положень ч. 7 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" не заслуговують на увагу, оскільки державний виконавець фактично не здійснював дій по зверненню стягнення на майно боржника, які б свідчили про зміну державним виконавцем способу та порядку виконання рішення суду.
Таким чином, враховуючи викладене, суди підставно дійшли висновку про відсутність порушень Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження по виконанню дублікату наказу господарського суду Львівської області від 22 лютого 2005 року у справі № 1/427-17/229.
Відтак, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 2 листопада 2006 року –без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді В. Чабан
С. Шевчук