ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Бровченко О.І. від 17.11.2006 р. у справі №52/271-05 відмовлено в задоволенні заяви представника ПМП “АРК” про відвід судді Білоусової Я.О.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ПМП “АРК” було подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 р. у справі №52/271-05 (судді: Бондаренко В.П., Лакіза В.В., Токар М.В.) відмовлено в прийнятті апеляційної скарги на підставі ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, оскільки можливість оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід судді не передбачена Господарським процесуальним кодексом України.

У касаційній скарзі ПМП “АРК” просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 р. у справі №52/271-05 та направити матеріали апеляційної скарги на розгляд, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції ст. 55 Конституції України, ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України передбачено в якості однієї з основних засад судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 р. №3018-ІІІ учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Наведені конституційне положення та положення норми Закону ставлять у залежність реалізацію конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження від положень процесуального закону, яким є Господарський процесуальний кодекс України. Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України містить виключний перелік імперативних норм про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Оскільки положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають права сторін на оскарження ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід судді (ст. 20 Господарського процесуального кодексу України), висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин оскаржувана ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 р. у справі №52/271-05 є законною та обґрунтованою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, п. 1 ст. 111⁹, ст.ст. 111¹¹, 111¹³ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПМП “АРК” на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 р. у справі №52/271-05 залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2006 р. у справі №52/271-05 -без змін.

Головуючий                                                                                            К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                       С.Бакуліна