Справа № 2-2864/2009 рік

Справа №2-393/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Трофімова В.С..

при секретарях – Рало Я.В., Ворон Ю.В., Москаленко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Сектор у справах громадянства і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, треті особи – приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання правочинів недійсними, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Сектор у справах громадянства і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській обласі про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном – квартирою №52, будинку №248А, по пр-ту Московському, у м.Харкові та виселення відповідачів з даної квартири.

ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_1, треті особи – приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання правочинів – довіреності на ім’я ОСОБА_4С, та ОСОБА_6 від 21.04.2009 року, договору купівлі-продажу від 24.04.2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 недійсними, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначала, що 24.04.2009 року між нею та ОСОБА_9, який діяв від імені відповідачки ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продау квартири №52, в будитнку №248А, по пр-ту Московському, у м.Харкові, договір був нею зареєстрований у встановленому законом порядку в КП «ХарківМіськ БТІ». Позивач свої зобов’язання за договором виконала у повному обсязі, сплативши на момент підписання договору купівлі-продажу грошові кошти за придбану квартиру у розмілі 431600 гривень, зі свого боку відповідачі не виконали умов договору купівлі-продажу і до теперешінього часу вона не може вселитися в свою квартиру, на її неодноразові законні вимоги добровільно знятись з реєстрації та виселитись і звільнити майно від наявних речей відповідачі не реагують та не бажають звільняти квартиру, а на теперішній час двері в квартирі ніхто не відчиняє, тому позивач взагалі не має змоги в позасудовому порядку вирішити це питання.

В свою чергу ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що її стн ОСОБА_5 взяв кредит в КС «Соколов», вона та інші відповідачі за первіним позовом були поручителями, в якості забезпечення зобов’язання за кредитним договором, спірна квартира знаходилась в «іпотеці». 03.04.2009 року вона уповноважила ОСОБА_10І, та ОСОБА_6 бути її представниками в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування. 21.04.2009 року ОСОБА_6 знову повів її до нотаріуса для підписання ще однієї довіреності, яка, з його слів, дасть йому можливість оформляти документи щодо її квартири, про те, що він буде продавати її квартиру і що довіреність містить такі повноваження ані ОСОБА_6, ані нотаріус не розповідали, в цей день вона взяла із собою окуляри і прочитати текст документу, який вона підписала, вона не змогла. Надаючи ОСОБА_6 повноваження, вона передбачала, що ОСОБА_9 буде збирати якісь документи для того, щоб допомогти їй з кредитом, а про те, що відповідач ОСОБА_6 продав її квартиру вона дізналась лише тоді, коли отримала листа від ОСОБА_1 24.04.2009 року ОСОБА_6, який згідно довіреності, зміст якої вона не знала, діючи від її імені, продав квартиру ОСОБА_1, достовірно не відомо – чи погасив кредит в КС «Соколов», грошей після продажу квартири не отримувала, вона та вся її сім’я залишилась без житла та коштів. ОСОБА_2 вважає довіреність від 21.04.2009 року на ім’я ОСОБА_6 та договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 недійсними з наступних підстав. Позивач вважає, що ОСОБА_6 скористався її тяжким майновим становм та членів її сім’ї та залишив їх без житла, вона жодним чином не мала на мені надати повноваження незнайомій людині – ОСОБА_6 розпоряджатися її майном, а саме – надати повноваження по продажу її квартиру. Надання повноважень ОСОБА_6 довіреністю було спрямовано на представництво її інтересів в органах влади та місцевого самоврядування, але не продажу квартири. На момент надання ОСОБА_6 повноважень згідно довіреності існували тяжкі обставини (тяжке матеріальне становище, при відсутності коштів для нормального життя, придбанння ліків, продуктів харчування, сплати комунальних послуг) та вкрай невигідні умови, оскільки іншого житла у неї не має, вона не збиралась продавати квартиру. Таким чином, майновий та особистий її стан змусили її укласти угоду наділенням повноважень щодо розпорялденням її майном ОСОБА_6 на вкрай невигідних для неї та членів її родини умовах. ОСОБА_6 замовчував, що довіреність на його ім’я від 21.04.2009 року має повноваження щодо розпорядження її майном, а саме надає йому повноваження продати її квартиру. На думку позивача, ОСОБА_6 ошукав її та ввів в оману, у зв’язку з чим вона просить визнати недійсною довіреність на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 21.04.2009 року, посвідчену приватним нотарусом ОСОБА_7, а також договір купівлі-продажу від 24.04.2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 Також позивач зазначає, що протиправними діями ОСОБА_6 їй була заподіяна моральна шкода у розмірі 3000 гривень, яка виразилась в безсонні, втраті апетиту, тяжких емоційних та психологічних стражданнях щодо втрати квартири та можливого виселення її та членів її родини з належної їм квартири. о

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_11, ОСОБА_12первісні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пояснивши суду про обставини, викладені вище, проти задоволення зустрічного позову заперечували, зазначивши, що твердження ОСОБА_2, що спірну довіреність вона видала під впливом помилки, оскільки вважала, що видає довіреність не на управління та розпорядження своїм майном, а лише на представництво її інтересів суперечать діючому законодавству та матеріалам справи, оскільки в тексті довіреності чітко визначено повноваження довірених осіб з питань управління та розпорядження її майном, укладати всі дозволені законом угоди по розпорядженні її майном, окрім того, за 18 днів до підписання спірної довіреності, ОСОБА_2 оформила іншу довіреність, якою вона уповноважила того ж самого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 представляти її інтереси та захищати її в усіх органах влади, але без права отримувати присуджувати хй мано та гроші, таким чином, спріна довіреність доповнює попередню повноваженнями з управління та розпорядження майном, з укладання угод по розпорядженню майном, з придбання та продажу майна. ОСОБА_6 на підставі спірної довіреності здійснив дві юридичні значимі дії по розпорядженню майном ОСОБА_2: уклав спірний договір, погасив борг ОСОБА_5 перед КС «Соколов», проте, ОСОБА_2 оскаржує лише першої, хоча друга без здійснення пешої була б неможлива. Щодо стверджень ОСОБА_2 про поганий зір, відсутність під час оформлення спірної довіреності заперечується дійсними обставинами справи, копія довіреності надана була ОСОБА_2, яка протягом трьох днів з дня її отримання мала змогу прочитати її з будь-якими наслідками, аж до її якасування. Також представники позивача зазначили, що ОСОБА_2 не доведено, що правочини були здійсненні нею помилково, не доведено, що дійсно мала місце помилка, а також, що вона має істотне значення, а недбальство та неправильне тлумачення закону, не є підставою для визнання спірних правочинів недійсними. ОСОБА_2 намагається заперечити свій намір продати квартиру, проте її намір здійснити продаж квартири підтверджується матеріалами справи та не заперечуються самою ОСОБА_2 У зв’язку з наведеним, представники позивача просили у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити, первісні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, виселивши відповідачів зі спірної квартири, анулювавши їх реєстрацію в спірній квартирі АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 первісні вимоги ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зазначивши, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_2, в якій вона проживає разом з сім’єю. У 2006 році її син ОСОБА_5 взяв в Кредитній спілці «Соколов» грошові кошти в кредит, які не мав змоги виплатити, у зв’язку з чим до них стали приходити представники КС «Соколов» з вимогою погасити борг, запропонували продати її квартиру, купити для неї та її сім’ї дешевшу, а за рахунок різниці погасити заборгованість перед КС «Соколов», на що вона погодилась. Після чого, вона вирішила звернутись до приймальні виконавчого комітету Харківської міської ради, де була прийнята юристом Готвянським С.І., який порадив їй юриста Олійника М.Б.. Останній в свою чергу, ознайомившись з договором її сина з КС «Соколов» пообіцяв допомогти. ОСОБА_2 надала на його ім’я довіреність для представлення її інтересів, через деякий час, 21.04.2009 року ОСОБА_6 сказав, що йому потрібна ще одна довіреність, більш розширена, але про намір продати її квартиру, він не повідомив. В той же день, 21.04.2009 року вони поїхали до нотаріуса для підписання довіреності, зі змістом довіреності вона знайома не була, оскільки в той день забула вдома окуляри, а через дуже поганий зір, прочитати зміст довіреності не мала змоги, окрім того, ОСОБА_6 дуже поспішав, у зв’язку з чим вона одразу підписала довіреність. Після видачі довіреності, ОСОБА_6 зателефонував їй і повідомив, що до них можуть прийти колектори, для безпеки її сина, їм необхідно було виїхати з квартири. ОСОБА_2 передала ОСОБА_6 ключі від своєї квратири, він спочатку відвіз їх на квартиру по вул. Мироносицькій, у м.Харкові, де вони прожили три дні, а згодом на зйомну квартиру в сел.Фрунзе. Згодом їй стало відомо, що ОСОБА_6 продав її квартиру, коштів за продаж якої вона не отримувала.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_13, яка діє згідно довіреності, відповідачі за первісним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, у судовому засіданні первісні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_6 у судовому засіданні позвоін вимоги ОСОБА_2 не визнав у повному обсязі, пояснивши суду, що ОСОБА_2 звернулася до нього за допомогою у вирішенні кредитних зобов’язань її сина перед Кредитною спілкою «Соколов», для чого ОСОБА_2 дала на його ім’я дві довіреності на представлення її інтересів та розпорядження її майоном, які були нотаріально посвідчені, відповідно до діючого законодавства. Діючи в інтересах ОСОБА_2, з метою погашення кредитного зобов’язання її сина перед КС «Соколов», отримавши згоду самої ОСОБА_2 він уклав договір купвлі-продажу квартири АДРЕСА_1. За рахунок виручених за продаж квартири коштів, він повністю погасив грошові зобов’язання сина ОСОБА_2 перед Кредитною спілкою «Соколов». Продаж квратири здіснювався ним за згодою ОСОБА_2, якій було відомо про підписаннядогвоору купівлі-продажу квартири завчасно, проти його підписання вона не заперечувала.

Третя особа за зустрічним позовом Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 03.04.2009 року за №1155 нею було посвідчено довіреність ОСОБА_2, якою вона уповноважувала ОСОБА_10 С,І. та/або ОСОБА_6 представляти її інтереси та захищати їх в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, адміністративних, судових та правохоронних органах та інших підприємствах, установах та організаціях. 21.04.2009 року, за №1459, вона посвідчила довіреність ОСОБА_2, якою вона уповноважувала ОСОБА_6 бути її представниками…, в тому числі з питань управління та розпорядження її майном, укладати усі дозволені законом угоди по управлінню та розпорядження її майном. При посвідченні цих довіреностей ОСОБА_2 нею були дотримані в повному обсязі всі вимоги діючого законодавства, довіреності були посвідчені нею на її робочому місці, в межах нотаріального округу. Особу ОСОБА_2 було встановлено за паспортом, і якщо вона посвідчила вищезазначені довіреності – сумнівів щодо дієздатності ОСОБА_2 у неї не виникло, вона розуміла значення своїх дій та наслідки вчинюваного правочину. Вона завжди розповідала сторонам про зміст правочинів, які вони бажали укласти, правові наслідки їх укладення, з’ясовувала вільне волевиявлення кожної зі сторін. Враховуючи певний досвід роботи державним нотарусом, нею при посвідченні довіреностей на розпорядження всім майном, роз’яснювались вимоги закону щодо поняття довіреностей, її наслідків тощо. Окрім того, ОСОБА_2 вона зауважувала, що така довіреність надає дуже багато повноважень повіреним особам, і робити таку довіреність доречно лише в тому випадку, коли довіряєш повіреному на всі 100 відсотків, також попередила, що майже ніколи таку довіреність не роблять на сторонніх осіб, лише на близьких родичів, зауважила, що повірений має право від її імені відчужувати її майно, в тому числі і нерухоме, повірений не може тільки безоплатно передавати у власність іншим особам. Всі вимоги законодавства щодо змісту та правових наслідків оформлення цих довіреностей, а також можливість скасування довіренності нею були роз’яснені. Зміст довіреності був прочитаний особисто ОСОБА_2, а також її онуком ОСОБА_4, який приходив разом з нею. Після того, як нею були роз’яснено зміст вчинювальної дії і її наслідки, вона разом з ОСОБА_2 перейшла до свого кабінету, де вже наодинці, ще раз спитала про її бажання видати таку довіреність і нагадала про наслідки, що чомусь роздратувало ОСОБА_2, яка відповіла, що досить розмов, що вона чудово все розуміє. Після прочитання цієї довіреності, ОСОБА_2 власноручно її підписала, тому розповіді про те, що нотарус порушив вимоги законодавства і посвідчив документ, який сторони навіть не читали і не розуміли – недоречні. Окрім того, ОСОБА_2 була вручена засвідчена фотокопія посвідченого документа особі, яка вчинила певну дію. Підстав для відмови у вчиненні даної нотаріальної дії у неї не було, до неї особисто звернулась ОСОБА_2 з паспортом та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру, сімнівів в її дієздатності, та в тому, що вона розуміє значення своїх дій та їх наслідків, у неї не виникло.

Третя особа за зустрічним позовом – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила, що договір купівлі-продажу від 24.04.2009 року був укладений відповідно до вимог діючого законодавства, окрім того, 24.04.2009 року, о 18 год. 22 хв., нею було знято заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2, на підставі повідомлення Кредитної спілки «Соколов» про повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 С,С. за кредитним договором №38 від 03.08.2006 року, укладеним між ОСОБА_5 та КС «Соколов» та Заяви про вилучення обтяження об’єкту нерухомого майна №б/н від 24.04.2009 року.Зняття заборони відчуження на вказану квартиру та вилучення запису з Державного реєстру іпотек було здійснено у приміщенні офісу Кредитної спілки «Соколов».

Представник третьої особи за первісним позовом - Сектору у справах громадянства і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області у судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність.

Суд, вислухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає первісну позовну заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 24.04.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який діяв на підставі її довіреності, посвідченої 21.04.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим №1459, було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14В,, за реєстровим №1691. Відповідно до умов даного договору, ОСОБА_2 продала та передала, а покупець ОСОБА_1 купила та прийняла належну «Продавцю» на праві особистої приватної власності квартиру АДРЕСА_3.

Позивач ОСОБА_1 зі свого боку зобов’язання за договором купівлі-продажу виконала у повному обсязі, сплативши при підписанні договору купівлі-продажу грошові кошти за придбану квартиру у розмірі 431600 гривень, що підтверджується п.3 договору, де зазначалось, що ці гроші ОСОБА_6 отримав готівкою для свого довірителя від «Покупця» - ОСОБА_1 , повністю в момент підписання цього договору. Підписання цього догвоору буде свідчити про те, що його умови повністю відповідають «Продавця» і «Покупця» волевиявленню, та про одержання «Продацем» повного розрахунку за продану квартиру і відсутність матеріальних претензій до «Покупця». Згідно п.4 Договору право власності на придбану квартиру виникає у «Покупця» з моменту державної реєстрації цього договору, тобто з 27.04.2009 року, оскільки, як вбачається з ОСОБА_11 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.04.2009 року, зазначений договір був зареєстрований відповідно до вимог діючого законодавства в КП «ХарківМіськБТІ».

Як вбачається з довідки з місця проживання №1860 від 23.04.2009 року, виданою Дільницею №52, виданою КП «Жилкомсервіс», а також з п.6 Договору кіпвлі-продажу вказано, що в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані відповідачі – ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Відповідно до п.9 сторони домовились про те, що зняття з реєстрації (виписка) з відчуженої квартири осіб, що в ній зареєстровані буде здійснено до 15.05.2009 рокуу, а звільнення квартири від наявних в ній речей та передача ключів від квартири буде здійснено «Продавцем» до 27.04.2009 року.

Однак відповідачі не виконують умови договору купівлі-продажу і до теперішнього часу, ОСОБА_1С, не має змоги вселитися до квартири.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здісненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно п.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього право чи обмежений у його здійсненні.

Існування домовленості між сторонами про право користування житловим приміщенням не встановлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Позовні вимоги відносно визнання недійсною її довіреності від 21.04.2009 року, не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з даної довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстровим №1459, ОСОБА_2 уповноважувала ОСОБА_4 та/або ОСОБА_6, бути її представниками, з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, господарських та інших організаціях, підприємствах і установах, незалежно від підпорядкування, форм власності, галузевої належності, в усіх органах державної влади та самоврядування, з усіх питань що стосуватимуться її, в тому числі з питань управління та розпоряджання її майном, з чого б воно не складалося та де б таке не знаходилося, укладати усі дозволені законом угоди по управлінню та розпорядження її майном.

Доводи позивача, що дану довіреність вона надала під впливом помилки, оскільки вважала, що видає довіреність не на управління та розпорядження її майном, укладати усі дозволені законом угоди по управлінню та розпорядження її майном, а лише на представництво її інтересів, спростовується зібраними у справі доказами.

Як встановлено у судовому засіданні між ОСОБА_5 та Кредитним союзом «Соколов» 03.08.2006 року був укладений кредитний договір №38, відповідно якого, ОСОБА_4 отримав кредит у сумі 95760 гривень, зі сплатою 365 % річних, а також 4 % за кожен календарний місяць, кредит надається з 03.08.2006 року по 03.02.2008 року.

У забезпечення кредитного договору від 03.08.2006 року, між КС «Соколов» (іпотекодержавець) та ОСОБА_2 (іпотекодавець) був підписаний іпотечний договір, відповідно якого, з метою забезпечення своєчасного і належного виконання зобов’язань ОСОБА_5С, у повному обсязі за кредитним договором іпотекодавець, який є майновим поручителем і несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання зобов’язань, згідно кредитного договору боржником, ОСОБА_5, передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: належнуіпотекодавцю на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_3. На вищевказаний предмет іпотеки накладається заборона відчуження нерухомого майна.

У зв’язку з невиконанням ОСОБА_5 своїх зобов’язань за зазначеним кредитним договором, Кредитний союз «Соколов» неодноразово повідомляв ОСОБА_5, майнового поручителя ОСОБА_2 про необхідність належного виконання зобов’язань. Згідно повідомленння №210 від 28.03.2009 року, ОСОБА_5 і ОСОБА_15 були повідомлені про те, що у випадку невиконання зобов’язань за кредитним договором, предмет іпотеки – квартира АДРЕСА_3 буде продана протягом 30 квалендарних днів за суму 150000 гривень.

Як встановлено у судовому засіданні, 25.03.2009 року ОСОБА_2 звернулася до приймальні виконавчого комітету Харківської міської ради і була прийнята юристом юридичної компанії «Правовий центр» ОСОБА_10, який рекомендував ОСОБА_2 практикуючого юриста Олійника М.Б., оскільки він погодився взяти у виробництво справу з приводу угоди з КС «Соколов».

03.04.2009 року за реєстровим №1155 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було посвідчено довіреність ОСОБА_2, якою вона уповноважувала ОСОБА_10 та/або ОСОБА_6 представляти її інтереси та захищати їх в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, адміністративних, судових та правоохоронних органах та інших підприємствах, установах та організаціях, незалежно від підпорядкування та форми власності та галузевої належності та перед всіма фізичними особами.

Таким чином, ОСОБА_2 саме довіреністю від 03.04.2009 року уповноважувала ОСОБА_6 на представництво її інтересів, а спірна довіреність від 21.04.2009 року доповнювала надану раніше довіреність від 03.04.2009 року, надаючи ОСОБА_6 широкі повноваження, в тому числі з питань управління та розпоряджання її майном, з чого б воно не складалося та де б таке не знаходилося, укладати усі дозволені законом угоди по управлінню та розпорядження її майном.

Доводи ОСОБА_2 про те, що їй не відомо було про зміст наданої нею довіреності спростовуються поясненнями Приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_7, яка зазначила, що вона розповіла сторонам про зміст правочину, яку вони бажали укласти, правові наслідки його укладення, з’ясовувала вільне волевиявлення кожної зі сторін. Вона зауважувала ОСОБА_2, що така довіреність надає дуже багато повноважень повіреним особам. Зміст довіреності був прочитаний особисто ОСОБА_2, а також її онуком ОСОБА_4, який приходив разом з нею. Після того, як нею були роз’яснено зміст вчинювальної дії і її наслідки, вона разом з ОСОБА_2 перейшла до свого кабінету, де вже наодинці, ще раз спитала про її бажання видати таку довіреність і нагадала про наслідки. Після прочитання цієї довіреності, ОСОБА_2 власноручно її підписала, їй також була надана нотаріально засвідчена фотокопія посвідченої довіреності.

Окрім того, нотаріусом роз’яснено всі вимоги законодавства щодо змісту та правових наслідків оформлення довіреності, а також можливість скасування довіренності, у відповідності до ст.ст. 248 ч.2, 249 ЦК України.

При посвідченні спірної довіреності дотримані норми діючого законодавства: «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотарусами України» затвердженої Наказом МЮУ 03.03.2004 року№20/5, Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року №20/5, Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року, відповідає вимогам ст.ст. 203, 207 Цивільного Кодексу України, які встановлюють вимоги, дотримання яких необхідно для дійсності угоди.

Доводи позивача щодо підписання довіреності під впливом обману не найшли свого підтвердження в ході судового розгляду, посилання ст. 230 ЦК України є безпідставними.

У відповідності до ч.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін угоди умисно ввела іншу сторону в оману відносно обставин, які мають істотне значення, така угода визнається судом недійсною.

Обман має місце тоді, коли одна сторона умисно вводить іншу сторони угоди в оману відносно природи угоди, прав і обов’язків стороні, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

У судовому засіданні ОСОБА_2 не доведений факт введення в оману під час вчинення угоди ані довірителем довіреної особи, ані довіреною особою довірителя.

На підставі спірної довіреності, діючи в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_6 підписав зазначений вище договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. з ОСОБА_1, згідно якого, остання сплатила при підписанні договору купівлі-продажу грошові кошти за придбану квартиру у розмірі 431600 гривень

За рахунок виручених за продаж квартири коштів ОСОБА_6 погасив борг ОСОБА_5 перед Кредитною спілкою «Соколов». Як вбачається з повідомлення Кредитної спілки «Соколов» від 17.11.2009 року, вих.№339, кредитний договір №38 від 03.08.2006 року і договір іпотеки від 03.08.2006 року були припинені 24.04.2009 року у зв’язку з виконанням грошових зобов’язань: ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності від 21.04.2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 повернув Кредитному союзу «Соколов» кредит в сумі 95760 гривень і відсотки за користування кредитом у розмірі 145140 гривень, а всього 240900 гривень, що також підтверджується касовими ордерами №№554, 555 від 24.04.2009 року. Згідно повідомлення фізичної-особи підприємця ОСОБА_17 від 11.09.2009 року, 24.04.2009 року вона була присутня при підписанні договору купівлі-продажу зазначеної квартири і при погашенні заборгованості представником ОСОБА_2 по довіреності – ОСОБА_6, в Кредитному союзі «Соколов», що не заперечує сама ОСОБА_2

Згідно пояснень Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 01.04.2010 року, 24.04.2009 року, о 18 год. 22 хв., нею було знято заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2, на підставі повідомлення Кредитної спілки «Соколов» про повне виконання зобов’язань ОСОБА_2 С,С. за кредитним договором №38 від 03.08.2006 року, укладеним між ОСОБА_5 та КС «Соколов» та Заяви про вилучення обтяження об’єкта нерухомого майна №б/н від 24.04.2009 року.Зняття заборони відчуження на вказну квартиру та вилучення запису з Державного реєстру іпотек було здійснено у приміщенні офісу Кредитної спілки «Соколов».

Заперечення позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 її наміру продати спірну квартиру спростовується наданими у справі доказами.

Згідно повідомлення фізичної-особи підприємця ОСОБА_17 від 11.09.2009 року, вона надавала посередницькі послуги при урегулюванні взаємовідносин при купівлі-продажу об’єктів нерухомості, 20.03.2009 року і 27.03.2009 року, вона проводила огляд стану квартири №52, розташованої за адресою: м.Харків, пр-т Московський, будинок №248А, разом з ОСОБА_1 у присутності і з дозволу власника квартири – ОСОБА_2, метою даних оглядів була можливість підписати договір купівлі-продажу зазначеної квартири.

Як вже було зазначено, син ОСОБА_2 станом на момент продажу квартири мав борг у розмірі 240 900 гривень перед Кредитною спілкою «Соколов» за Кредитним договором №38 від 03.08.2006 року, квартира була предметом іпотеки за Іпотечним договором, Кредитна спілка «Соколов» неодноразово повідомляла ОСОБА_2 та її сина про необхідність виконання зобов’язань (вимоги по іпотечному договору №№25, 26 від 24.07.2007 року, №114 від 04.10.2008 року).

У зверненні КС «Соколов» №210 від 28.03.2009 року, офіційно повідомлено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про намір продату іпотечну квартиру будь-якій особі-покупцеві протягом 30 днів календарних днів.

Окрім того, з пояснень ОСОБА_2 вбачається, що вона намір продати спірну квартиру та купити дешевшу, а різницю між вартістю квартир сплатити Кредитній спілці «Соколов».

Посилання ОСОБА_2 про визнання спірних правочинів відповідно вимог ст. 228 ЦК України є безпідставними. Ст. 228 ЦК України встановлює, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо вона була направлена на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Зазначена стаття містить перелік об’єктів цивільних прав, які можуть бути порушені вчиненням такої угоди, до них, зокрема належать: конституційні права і свободи людини і громадянина: майно фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Спірні правочини не можуть бути кваліфіковані як нікчемні, на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України.

Також позивачем ОСОБА_2 не надано суду доказів, що при укладенні спірних правочинів мала місце помилка і, якщо вона мала місце, що вона була істотною. Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вичнення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства , незнання законцу чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Позивач також зазначала, що в оспорюваному договорі купівлі-продажу квартири чітко вказано, що ОСОБА_6 отримав готівкою для свого довірителя 431600 гривень, однак грошей від продажу квартири, вона так і не отримувала. Цей факт розслідується Фрунзенським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, що підтверджується копією відповіді Фрунзенського РВ №59/59090147 від 23.02.2010 року.

Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи і прийнятті його до свого провадження, винесеної 21.05.2009 року СД Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в квітні 2009 року невідомий чоловік, під приводом оформлення документів на продаж квартири АДРЕСА_4, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами у сумі 4000 гривень, що належать ОСОБА_2, тобто ОСОБА_2 висловлює претензії до ОСОБА_6 стосовно повернення їй частини коштів, виручених від продажу квартири.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оспорювані правочини, а саме: довіреність надана ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_6 від 21.04.2009 року, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7, а також договір купівлі-продажу від 24.04.2009 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 відповідають закону, винесенні без порушень діючого законодавства.

Позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_6 моральної шкоди не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1167 ч.1 ЦК України – моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У судовому засіданні не встановлювалась винність дій ОСОБА_9, позивачем не доведено, що з вини відповідача ОСОБА_6 їй була завдана моральна шкода.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судовий збір складає судові витрати.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України. Судові витрати суд стягує з відповідачів за первісним позовом на користь позивача ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 15, 16, 228-233, 383, 391, 1004 Цивільного Кодексу України, ст.. 109, 116 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 88, 174, 212-215, ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – Сектор у справах громадянства і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та виселення - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири №52, в будинку №248А, по пр.-ту Московському, у м.Харкові.

Зобов’язати Сектор у справах громадянства і реєстрації фізичних осіб Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області анулювати реєстрацію ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в квартирі №52, в будинку 248А, по пр.-ту Московському, у м.Харкові.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судові витрати у справі, сплачені позивачем при подачі позовної заяви: судовий збір у розмірі 2 гривень 10 копійок з кожного, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 9 гривень 37 копійок з кожного,

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, треті особи – приватні нотаріуси Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання правочинів недійсними, стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: