ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2007 р. | № 9/18б |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., –головуючого |
Катеринчук Л.Й. (доповідач), |
Ткаченко Н.Г. |
розглянувши касаційну скаргу | Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції |
на ухвалу та постанову | господарського суду Луганської області від 27.10.2006 Луганського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 |
у справі господарського суду | № 9/18б Луганської області |
за заявою | Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції |
до | Акціонерного товариства закритого типу “Стахановський міський молочний завод”, м. Стаханов Луганської області |
про | банкрутство |
розпорядник майна | Чеботарьов С.А. |
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника | не з’явились |
від боржника | Цукер І.Б. (дов. від 01.02.2007) |
В С Т А Н О В И В :
Господарський суд Луганської області ухвалою від 05.10.04 затвердив реєстр вимог кредиторів у справі №9/18б про банкрутство боржника - Акціонерного товариства закритого типу "Стахановський міський молочний завод", м. Стаханов Луганської області, до якого увійшли й грошові вимоги кредитора –Приватного підприємства "Фелікс" у розмірі 873227 грн. 49 коп., попередньо визнані судом першої інстанції обґрунтованими згідно ухвали від 09.07.04 у даній справі.
Ініціюючий кредитор, Стахановська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області, звернулася до суду першої інстанції із заявою №19013/10 від 29.12.05 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 05.10.04, яку судом першої інстанції прийнято до провадження ухвалою від 24.01.06. Ініціюючий кредитор обґрунтовував свої вимоги щодо внесення змін до реєстру вимог кредиторів у справі в частині зменшення розміру грошових вимог кредитора Приватного підприємства "Фелікс” аргументуючи матеріалами позапланової перевірки Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області (довідка №2314/23-13380949 від 08.12.05), отриманих ним 12.12.05, які відображають факти збільшення валових витрат Приватним підприємством "Фелікс" з віднесенням до складу валових витрат суми 727690 грн. 00 коп. як безнадійної заборгованості відповідно до декларації на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2004 року, що, на його думку, є підтвердженням списання кредитором Приватним підприємством "Фелікс" боржнику частини його заборгованості та вливає в подальшому на визначення кількості голосів, які належатимуть даному кредитору при прийнятті рішень на загальних зборах та засіданнях комітету кредиторів.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.10.06 за результатами перегляду заяви про перегляд судового акта за нововиявленими обставинами, ухвалу господарського суду Луганської області від 05.10.04 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 27.10.06, ініціюючий кредитор –Стахановська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 06.11.06 №14616/10, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою змінити ухвалу господарського суду Луганської області від 05.10.04 у справі №9/18б, зменшивши суму кредиторських вимог Приватного підприємства “Фелікс”.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою, Стахановська об’єднана державна податкова інспекція Луганської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати зазначені ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», статей 38, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи та не могли бути відомі заявникові. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи, а також щоб ці обставини не були відомі заявникові на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, ці обставини мають бути належним чином засвідчені.
За приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( далі: “Законом про банкрутство”).
А згідно частин 3, 6 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду грошових вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє; рішення боржника про невизнання вимог кредитора може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство; вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Отже, чинним законодавством про банкрутство визначено спеціальну процедуру розгляду спірних вимог кредиторів, відповідно до якої за результатом розгляду спірних вимог приймається окремий судовий акт, який може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами у випадку виникнення таких обставин щодо розгляду грошових вимог спірного кредитора. Ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів в такому випадку не є судовим актом, прийнятим за результатом розгляду спірних вимог кредитора, вона є процесуальним документом, який об’єднує результат розгляду грошових вимог усіх кредиторів, безпосередньо не зачіпає права таких кредиторів, а , відтак нововиявленими обставинами для зміни ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів можуть бути обставини скасування (зміни) судових актів, прийнятих за результатом перегляду ухвал суду про визнання (відхилення) спірних вимог кредиторів відповідно до статті 14 Закону про банкрутство. Законодавець не передбачає можливості внесення змін до реєстру вимог кредиторів інакше, як внаслідок скасування судових актів, прийнятих за результатами визнання (невизнання) грошових вимог кредиторів у справі.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ініціюючий кредитор звернувся до суду першої інстанції із заявою №19013/10 від 29.12.05 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду про затвердження реєстру вимог кредиторів від 05.10.04 (том 1 а.с. 115), в той час, як матеріалами справи підтверджується розгляд по суті та визнання грошових вимог Приватного підприємства “Фелікс” згідно ухвали суду 09.07.2004 (том 1 а.с.104-105).
Ухвалою суду 09.07.2004 визнано грошові вимоги кредитора ПП «Фелікс»на суму 873227,49 грн. (т.1 а.с.104-105). У такому ж розмірі їх включено до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою 05.10.2004 (т.1 а.с.114-115).
Судами встановлено, що ухвала суду 09.07.2004 є чинною.
Крім того, судами відхилено доводи ініціюючого кредитора про встановлення факту списання кредитором Приватним підприємством "Фелікс" частини заборгованості боржника шляхом віднесення Приватним підприємством "Фелікс" суми у 727690 грн. 00 коп. до складу «сумнівної, безнадійної заборгованості»за його Деклараціями з податку на прибуток за І півріччя 2004 року, як таких, що є нововиявленими. При цьому суди прийняли до уваги, що Постановою ВГСУ 24.05.2005 у справі скасовано Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.02.2005 та ухвалу господарського суду Луганської області від 10.12.2004 про затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, якою передбачалось списання грошових вимог кредиторів третьої та четвертої черги (том 2, а.с.87-90). Внаслідок скасування зазначених судових актів грошові вимоги кредиторів відновилися в сумах згідно реєстру вимог кредиторів . Отже, списання грошових вимог кредиторів, яке мало місце за наслідками укладеної мирової угоди у справі про банкрутство не є нововиявленою обставиною, яка існувала до моменту визнання спірних грошових вимог скаржника та включення їх до реєстру вимог кредиторів, а є новою обставиною, яка виникла після затвердження реєстру вимог кредиторів внаслідок укладення мирової угоди у справі про банкрутство.
Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів про відсутність належних доказів в обґрунтування нововиявлених обставин для перегляду ухвали суду про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі та з наведених підстав вважає необґрунтованими доводи скаржника про необхідність перегляду судового акта за нововиявленими обставинами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
2. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 та ухвалу господарського суду Луганської області від 27.10.2006 залишити без змін.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко