Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
19.05.2009 Справа № 2-а-668/08/0107
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 3-597 від 03.03.2009,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя (суддя Адаменко О.Г.) від 16.10.08 у справі № 2-а-668/08
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 95007)
до Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим (вул.Толстого, 15, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,
ВСТАНОВИВ:
06.08.2008 позивач звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим щодо будинкуАДРЕСА_1, визнаним таким, якого загрожує обвалом на підставі акту міської міжвідомчої комісії від 05.04.2006 №151; зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим відповідно до діючого законодавства надати ОСОБА_2, що мешкає разом з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 інше благоустроєне жиле приміщення -двохкімнатну квартиру на 2-3 поверхах (арк.с.2-4).
Позовні вимог обґрунтовані тим, що будинок, в якому мешкає позивач, визнаний аварійним, на неодноразові звернення позивача щодо відселення відповідач будь-які дії не здійснював, чим порушує права та охоронювані законом інтереси позивача; бездіяльність відповідача ставить під загрозу життя позивача та членів її сім'ї.
Постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя від 16.10.2008 позов задоволено, визнана протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим щодо відселення ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, з квартири АДРЕСА_1, якій загрожує обвал; зобов'язано Виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм (арк.с.25-26).
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач не приймає передбачені діючим законодавством України заходи щодо відселення позивача та членів її сім'ї з будинку, якому загрожує обвалом та не надає їх інше житлове приміщення; бездіяльність відповідача ставить під загрозу життя позивача і членів її сім'ї.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим, 19.11.2008 (вх.2а/40179 від 20.11.2008) звернувся з апеляційною скаргою на постанову, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою позов задовольнити частково, а саме: задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання надати сім'ї ОСОБА_2 рівноцінне втраченому житлове приміщення, але в порядку настання черговості по контрольному списку громадян, що підлягають відселенню з квартир, яким загрожує обвал, та постраждалих від пожежі (арк.с.33-38).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права; відповідач не відмовляється від зобов'язання надати позивачу рівноцінне жиле приміщення взамін втраченому, але в порядку черговості; в теперішній час здійснюється відселення мешканців третього та четвертого під'їздів будинку АДРЕСА_1; не відселеними залишилась одна сім'я з четвертого під'їзду та три сім'ї з третього; черговість надання громадянам жилих приміщень визначається часом постановки їх на квартирний облік відповідно до статті 43 Житлового кодексу України -від дати прийняття рішення про визнання будинку таким, якому загрожує обвалом; до повного відселення мешканців третього та четвертого під'їздів будинку АДРЕСА_1 відповідач позбавлений можливості розпочати відселення першого та другого під'їздів, так як рішення про визнання під'їздів третього та четвертого будинку такими, яким загрожує обвал, прийнято раніше, ніж аналогічне рішення щодо першого та другого під'їзду; порушення черговості призведе до порушення прав інших осіб, яки користуються рівними з позивачем правами щодо відселення; відповідач протягом дев'яти років звертається до Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим з проханням виділити кошти для придбання житла та відселення мешканців аварійного будинку АДРЕСА_1.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2009 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим залишено без руху, запропоновано усунути в строк до 18.02.09 недоліки апеляційної скарги, а саме: надати документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу; надати документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1,70грн.; зазначити чи бажає заявник взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за його відсутності (арк.с.40-44).
02.02.2009 від заявника апеляційної скарги надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з наданням витребуваних документів (арк.с.46-60).
Разом з апеляційною скаргою Виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (арк.с.31-32).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Виконавчому комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим строк на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м.Сімферополя від 16.10.08 у справі № 2-а-668/08 (арк.с.77-81).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009 відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим (арк.с.82-85).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду на 19.05.2009 (арк.с.88-90).
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
В судове засідання, призначене на 19.05.2009, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.93), про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, повідомлений про дату та час апеляційного розгляду належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм, а провадження по справі в цій частині - закриттю в порядку пункту 4 частини першої статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України, в іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено, що позивач мешкає з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4 в квартирі №24 під'їзду другого будинку АДРЕСА_1, який загрожує обвалом (арк.с.5, 14).
Міністерством будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим Державним проектно-вишукувальним інститутом «Кримпроектреконструкція»затверджено висновок про стан аварійності жилого будинку по вул.Лескова, 45 в м.Сімферополі (арк.с.6).
Згідно листа Головного інженера Державного проектно-вишукувального інституту «Кримпроектреконструкція»вих.№86 від 13.02.2006 житловий будинок по вул.Лескова в м.Сімферополі розташований в зоні дії активного оповзню, стан конструкції та будівлі в цілому оцінюється як аварійне, рекомендовано відселення мешканців зазначеної будівлі (арк.с.7-8).
Листом від 30.12.2005 вих.№М-110 Відділ обліку та розподілу житла Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим повідомив позивача, що відповідно Рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 26.10.2001 №1904 здійснюється відселення мешканців з третього та четвертого під'їздів, яким загрожує обвал, аварійного будинку АДРЕСА_1; після відселення всіх мешканців третього та четвертого під'їздів, питання визнання першого та другого під'їздів такими, яким загрожує обвалом та виділення коштів з міського бюджету на придбання квартир для відселення мешканців цих під'їздів планується розглянути на сесії міської Ради (арк.с.11).
Аналогічна відповідь надана позивачу 17.02.2006 вих.№76 (арк.с.9).
Правовідносини сторін регулюються статтями 7, 15, 110, 113 Житлового кодексу Української РСР, статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.
Згідно зі статтею 15 Житлового кодексу Української РСР та статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», виконавчі комітети районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР, на території району, міста, району в місті: здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду; керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні Ради; здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад; здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях, затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов.
Статтями 110, 113 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що громадяни виселяються з жилих будинків державного і громадського житлового фонду з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення, якщо: будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. Надаване громадянам у зв'язку з виселенням інше благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати вимогам статті 50 цього Кодексу. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинно бути надано окрему квартиру.
Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своєї бездіяльності щодо невідселення позивача з аварійного будинку, так як ті дії, що здійснювались є недостатніми для повного захисту прав і охоронюваних законом інтересів позивача.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим щодо відселення ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, з квартири АДРЕСА_1, який загрожує обвал.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим щодо відселення ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, з квартири АДРЕСА_1, який загрожує обвал, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення в зазначеній частині є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм судова колегія повідомляє наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суди повинні дотримуватися встановлених процесуальними законами правил підсудності та підвідомчості спорів, враховувати, що тільки права, свободи та законні інтереси учасників правовідносин, які виникають із визначених законом підстав та інших юридичних фактів, підлягають судовому захисту в передбачений законом спосіб.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб`єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається з позовної заяви вимоги в частині зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм стосуються житлових прав позивача на отримання житла замість аварійного, тобто існує спір про право між фізичною особою та органом місцевого самоврядування.
Отже, відсутній публічно правовий спір між позивачем та відповідачем, оскільки ці вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язані з вирішенням питання щодо права на отримання житла в порядку черговості: чи першочергово, чи поза чергою.
Вирішення зазначеного спору потребує застосування цивільно-правових засобів захисту, тому спір в цій частині підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.
Отже спір в частині зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом з урахуванням правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, провадження у справі в частині зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм підлягає закриттю в порядку пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що судове рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм ухвалено без додержання норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і закрити провадження у справі.
Згідно зі статтею 203 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм, а провадження по справі в цій частині - закриттю в порядку пункту 4 частини першої статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України, в іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 3, 17, частиною третьою статті 24, пунктом 1 частини першої статті 157, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктами 1, 4 частини першої статті 198, статтею 200, частиною першоюстатті 203, пунктами 1, 4 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим на постанову Залізничного районного суду м.Сімферополя від 16.10.08 у справі № 2-а-668/08 задовольнити частково.
2. Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16.10.08 у справі № 2-а-668/08 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим щодо відселення ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, з квартири АДРЕСА_1, якій загрожує обвал, залишити без змін.
3. Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 16.10.08 у справі № 2-а-668/08 в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм, скасувати.
4. Провадження у справі 2-а-668/08 в частині позовних вимог про зобов'язання Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим надати ОСОБА_2 з дочкою - ОСОБА_3 і онучкою - ОСОБА_4, інше рівноцінне житлове приміщення в межах встановлених норм, закрити.
Роз'яснити, що спір з питань надання житла вирішується в порядку Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис О.В.Кучерук
Повний текст судового рішення виготовлений 25 травня 2009 р.
З оригіналом згідно