ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2009 року Справа № 2а-855/09/2370
09 год. 05 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю представників сторін: позивача - Стрижака М.Д. за довіреністю; відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Танеко» до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» про зобов'язання здійснити реєстрацію,
ВСТАНОВИВ:
ПП «Танеко» звернулось до суду з адміністративним позовом до КП «ЧООБТІ» про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Позивач стверджував, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2008 р. затверджена мирова угода за умовами якої йому передано у власність незавершене будівництво по вул. Набережній, 35/9 в м. Черкаси. Далі позивач зазначав, що з метою належного оформлення своїх прав на нерухоме майно він звернувся до відповідача з відповідною заявою. Проте листом від 19 грудня 2008 р. КП «ЧООБТІ» повідомило його що прийнято рішення про відмову в реєстрації права власності.
Вважаючи таку відмову незаконною, позивач просив в судовому порядку зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію.
Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав та пояснив, що, на його думку, дії відповідача суперечать вимогам Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно. Зокрема, представник позивача наголошував, що Додаток до зазначеного Положення містить пряме посилання на мирову угоду, затверджену ухвалою суду, як на правовстановлювальний документ, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідач після перерви, оголошеної в розгляді справи, представника в судове засідання не направив, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2008 р. затверджена мирова угода у справі № 02/5112 між Черкаським обласним дочірнім підприємством державної акціонерної компанії «Хліб України» та приватним підприємством «Танеко». Відповідно до умов цієї угоди ЧОДП ДАК «Хліб України» зобов'язалось передати позивачу, в рахунок погашення боргу в сумі 72 450 грн., незавершене будівництво центру тимчасового відпочинку для працівників підприємства, розташованого за адресою: вул. Набережна, 35/9 в м. Черкаси.
Згідно зазначеної ухвали, ступінь будівельної готовності незавершеного будівництва становить 8 %.
В ухвалі також зазначено, що ЧОДП ДАК «Хліб України» визнає за ПП «Танеко» право власності на передане майно з моменту підписання акту приймання-передачі.
Незавершене будівництво було передано позивачу за актом від 10 грудня 2008 р.
З метою реєстрації права власності на отриманий об'єкт, позивач звернувся до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації».
Листом від 19 грудня 2008 р. за вихідним № 2790 відповідач повідомив про відмову в здійсненні реєстрації прав власності в Єдиному реєстрі нерухомого майна, оскільки не проведена первинна реєстрація права власності.
Вирішуючи даний спір суд перш за все бере до уваги, що відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Суд також враховує, що згідно частини другої статті 331 Цивільного Кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Спеціальним Законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (надалі за текстом - «Закон № 1952-IV»).
Відповідно до статті 4 цього Закону обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
Перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно визначений в статті 19 Закону № 1952-IV. Зокрема, за змістом цієї статті єдиною підставою для державної реєстрації права, що посвідчує виникнення речового права на об'єкт незавершеного будівництва є рішення суду про право власності.
У суду не викликає заперечень твердження позивача стосовно того, що Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. № 6/5), містить посилання на мирову угоду, затверджену ухвалою суду, як на підставу проведення реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Разом з тим, суд зазначає, що по-перше, зазначене положення не поширюється дією на об'єкти незавершеного будівництва первинна реєстрація права власності на які не проведена, оскільки відповідно до частини третьої статті 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна); по-друге, ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2008 р. у справі № 02/5112 не вирішувалось питання про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва за однією із сторін мирової угоди. Посилання в резолютивній частині ухвали на те, що ЧОДП ДАК «Хліб України» визнає за ПП «Танеко» право власності на передане майно не тотожне визнанню такого права судом.
Насамкінець суд звертає увагу, що згідно абзацу другому частини третьої статті 331 ЦК України у разі необхідності особа може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
У зв'язку з цим суд бере до уваги, що відповідно до статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року № 1699-III фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.
Стаття 29 цього Закону визначає, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
З наданого позивачем плану земельної ділянки (викопіювання з плану кварталу) вбачається, що будівництво центру тимчасового відпочинку по вул. Набережній 35/9 в м. Черкаси ведеться за відсутності дозволу.
З огляду на викладені вище положення Закону України «Про планування і забудову територій» зазначена обставина в будь-якому випадку виключає можливість набуття права власності на незавершене будівництво шляхом укладення мирової угоди.
Таким чином, виходячи із обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності ПП «Танеко» на незавершене будівництво по вул. Набережній, 25/9 в м. Черкаси на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 08 грудня 2008 р. у справі № 02/5112, задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав належних доказів виникнення у нього права власності в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 30 березня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький