УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 квітня 2009 р. Справа № 2а-2611/09/2370
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Лічевецький І.О., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою про скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії НОМЕР_1 від 10.04.2009 р. посилаючись на порушення при його складанні та недоліки в оформленні. Одночасно скаржник просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання відмову у відкритті провадження у справі суддя виходить з такого:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт шостий частини першої статті 3 КАС України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Пункт перший частини першої статті 17 КАС України передбачає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Законодавче визначення понять нормативно-правовий акт та правовий акт індивідуальної дії відсутнє. Таке визначення можливо зробити лише на теоретичному рівні. Так, нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів правових актів індивідуальної дії, то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Оспорюваний протокол, це письмовий документ в якому зафіксовані певні обставини, що можуть бути в подальшому використані при прийнятті рішення уповноваженим органом (особою). Він не має обов'язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії.
З урахуванням викладеного протокол про адміністративне правопорушення не може бути скасований в судовому порядку.
Слід також, зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість звернення до суду з метою ініціювати адміністративний процес лише шляхом подачі адміністративного позову (стаття 104 КАС України).
Відповідно до статті 105 КАС України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви.
Таким чином, реалізація права на звернення до адміністративного суду шляхом подачі скарги не є встановленим способом захисту прав, свобод чи інтересів в адміністративному судочинстві.
На підставі викладеного, керуючись п.1, ч.1, ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1про скасування протоколу про адміністративне правопорушення.
Повернути ОСОБА_1 скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію ухвали направити ОСОБА_1
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя І.О.Лічевецький