Судове рішення #505568
23/125

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 березня 2007 р.                                                                                   

№ 23/125  


Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:


головуючого

Кравчука Г.А.,

суддів:

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Лідер”

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р.

у справі

№ 23/125

господарського суду

Донецької області

за позовом

Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Лідер”,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційний центр “Козак”

треті особи:

1) Скромний Сергій Олегович,

2) Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Кремінь”,

3) Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Орадон”

про

стягнення 31 834,60 грн.



в судових засіданнях взяли участь  представники:

позивача:

— не з’явились;

відповідача-1:

— не з’явились;

відповідача-2:

— не з’явились;

третьої особи-1:

— не з’явились;

третьої особи-2:

— не з’явились;

третьої особи-3:

— не з’явились;


В С Т А Н О В И В:


У червні 2005 р. Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька (далі –Інспекція) звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою, у якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Лідер” (далі –Товариство “Донбас-Лідер”) матеріальну шкоду у розмірі 31 834,60 грн. та у доход Державного бюджету України –штраф у розмірі 1 700,00 грн.

Заявою б/н б/д (т. 2., а. с. 68) Інспекція уточнила позовні вимоги та просила господарський суд Донецької області стягнути з Товариства “Донбас-Лідер” матеріальну шкоду у розмірі 32 300,39 грн.

Позовні вимоги (з урахуванням уточнень) Інспекція обґрунтовувала тим, що 08.12.2004 р. громадянин Скромний Сергій Олегович, керуючи автомобілем ГАЗ-32213 (державний № 01781 ЕА), який належить Товариству “Донбас-Лідер”, здійснив наїзд на автомобіль “Сузукі Свіфт” (державний № 01024 ЕО), який їй належить, внаслідок чого вказаному автомобілю було завдано шкоду, розмір якої складає 32 300,39 грн., яка підлягає стягненню з Товариства “Донбал-Лідер” на підставі норм ЦК України.

У ході судового розгляду господарським судом Донецької області для участі у справі у якості другого відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційний центр “Козак” (далі –Товариство “Козак”), а у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Кремінь” (далі –Страхова компанія “Кремінь”), громадянина Скромного Сергія Олеговича та Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Орадон” (далі –Страхова компанія “Орадон”).

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.07.2006 р. (суддя Мальцев М.Ю.) позовні вимоги Інспекції до Товариства “Донбас-Лідер” задоволено, а у задоволенні позовних вимог Інспекції до Товариства “Козак” відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. (колегія суддів: Алєєва І.В., Акулова Н.В., М’ясищев А.М.) рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2006 р. залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовані тим, що володільцем автомобіля ГАЗ-32213 (державний № 01781 ЕА) є Товариство “Донбас-Лідер”, з яким  громадянин Скромний Сергій Олегович, вина якого у скоєні дорожньо-транспортної пригоди між вказаним автомобілем та автомобілем “Сузукі Свіфт” (державний № 01024 ЕО), який належить Інспекції, встановлена постановою Київського районного суду м. Донецька, перебував у трудових відносинах, а тому, виходячи з норм ЦК України, саме Товариство “Донбас-Лідер” має відшкодовувати Інспекції шкоду, завдану внаслідок відповідної дорожньо-транспортної пригоди.

Товариство “Донбас-Лідер” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. та рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2006 р., у якій просить вказані судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Інспекції у задоволенні позовних вимог. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Товариство “Донбас-Лідер” обґрунтовує тим, що місцевий та апеляційний господарські суди при вирішенні спору неповно з’ясували обставини, які мають значення для вирішення спору, порушили ст. ст. 1187 та 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 42, 43 ГПК України.

Інспекція, Товариство “Козак” та треті особи по справі не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційну скаргу Товариства “Донбас-Лідер” не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення і постанови,  які оскаржуються, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства “Донбас-Лідер” підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

– 08.12.2004 р. громадянин Скромний Сергій Олегович, керуючи автомобілем ГАЗ-32213 (державний № 01781 ЕА), здійснив наїзд на автомобіль “Сузукі Свіфт” (державний № 01024 ЕО), який належить Інспекції , внаслідок чого вказаному автомобілю було завдано шкоду, розмір якої складає 32 300,39 грн.;

– вина громадянина Скромного Сергія Олеговича у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Київського районного суду м. Донецька від 22.12.2004 р.;

– право володіння автомобілем ГАЗ-32213 (державний № 01781 ЕА) на умовах оренди належить Товариству “Донбас-Лідер” на підставі доручення № 24.11.2004 р. громадянки Козиної О.В., яка є власником вказаного автомобіля;

– автомобіль ГАЗ-32213 (державний № 01781 ЕА) орендувався Товариством “Донбас-Лідер” з метою перевезення пасажирів (що підтверджується ліцензійною карткою серії АВ III № 312452).

– громадянин Скромний Сергій Олегович на момент здійснення відповідної дорожньо-транспортної пригоди знаходився у трудових відносинах з Товариством “Донбас-Лідер”, проте використовував автомобіль ГАЗ-32213 (державний № 01781 ЕА) не для виконання трудових обов’язків;

– доказів того, що громадянин Скромний Сергій Олегович неправомірно заволодів автомобілем ГАЗ-32213 (державний № 01781 ЕА), не надано.

Відповідно до частини другої ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

П. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” роз’яснює, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів першої та другої інстанцій про те, що за таких обставин саме Товариство “Донбас-Лідер” має відшкодовувати шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 08.12.2004 р., автомобілю Інспекції “Сузукі Свіфт” (державний № 01024 ЕО).

Проте, місцевим та апеляційним господарськими судами також встановлено та з матеріалів справи вбачається, що цивільна відповідальність Товариства “Донбас-Лідер” як володільця автомобіля ГАЗ-32213 (державний № 01781 ЕА) була застрахована за полісом обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України № Б/6473928 від 30.11.2004 р. Страховою компанією “Орадон” (т. 1, а. с. 19). Однак, в порушення ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарські суди попередніх інстанцій не надали оцінку вказаному страховому полісу і, відповідно, не дослідили питання щодо наявності або відсутності страхової виплати по ньому з боку Страхової компанії “Орадон” на користь Інспекції.

Зазначене має значення для правильного вирішення спору, а саме –для визначення розміру відшкодування, яке Товариство “Донбас-Лідер” має сплатити Інспекції, оскільки ст. 1194 ЦК України встановлює, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовід носин.

Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних дока зів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. та рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2006 р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням ст. 43 ГПК України, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України


П О С Т А Н О В И В:


Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас-Лідер” задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2006 р. та рішення господарського суду Донецької області від 17.07.2006 р. у справі № 23/125 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.




Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук


Суддя                                                                        Г.М. Мачульський


 Суддя                                                                        В.І. Шаргало                                          



  • Номер:
  • Опис: стягнення 13 987,14 грн.
  • Тип справи: Позовна заява(звичайна)
  • Номер справи: 23/125
  • Суд: Господарський суд міста Києва
  • Суддя: Кравчук Г.А.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.04.2011
  • Дата етапу: 14.06.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація