ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 р. | № 3/14-138(16/146-1847) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С., ( головуючого ) |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 року |
у справі за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" |
до | Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" Тернопільська філія, Державної виконавчої служби Тернопільського району та Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" |
про | про визнання недійсними прилюдних торгів і акта опису й арешту майна, |
УСТАНОВИВ:
У червні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсними прилюдних торгів від 29.04.2005 року у зв’язку з їх проведенням в порушення вимог закону.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач доповнив заявлені вимоги та просив визнати недійсним і акт опису й арешту майна від 21.01.2005 року.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.05.2006 року позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові про визнання недійсними прилюдних торгів відмовлено, а в частині позову про визнання недійсним акта опису й арешту майна провадження в справі припинено.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач - Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс" вважає, що постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону і просить залишити її без змін.
Відзиви на касаційну скаргу від решти відповідачів до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача –Приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс", дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що за протоколом № 5200093 від 29.04.2005 року було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, яке належить позивачу, за ціною 36200 грн., переможцем яких стало Приватне агропромислове підприємство "Агропродсервіс".
Спірні прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна молочно-товарної ферми № 1 за актом опису й арешту цього майна від 21.01.2005 року, складеного державною виконавчою службою, було проведено в межах здійснення зведеного виконавчого провадження № 5 від 19.03.2001 року щодо ТзОВ "Колос".
Оцінка майна боржника, яке було предметом прилюдних торгів, проведена експертом оцінювачем ПП "Автоексперт" Тернопільська філія станом на 31.01.2005 року.
Постановою державної виконавчої служби від 29.04.2005 року зведене виконавче провадження № 5 від 19.03.2001 року було зупинено у зв’язку з поданням боржником скарги до суду.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів і акта опису й арешту майна у зв’язку з порушенням законодавства.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника –юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові, на яке накладається арешт і воно реалізується в такій черговості, зокрема, у третю чергу –об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.
У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику –юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, про накладення арешту на майно боржника –юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.
Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу.
Державний виконавець зобов’язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення.
У той же час, суди попередніх інстанцій не з’ясували обставин, пов’язаних з дотриманням державною виконавчою службою зазначених вимог норм матеріального права при здійсненні арешту та реалізації спірного майна.
За вимогами частин третьої та четвертої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
Проте, висновки судів обох інстанцій, як про визнання прилюдних торгів недійсними, так і про відмову в такому визнанні, зроблені без врахування вимог ст. ст. 5, 10, 18 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо наявності підстав та необхідних повноважень на проведення оцінки арештованого майна в особи, яка здійснила таку оцінку.
При цьому судам слід було мати на увазі вимоги ст. ст. 3, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо здійснення оцінки майна.
Згідно ч.3 ст.61 Закону України "Про виконавче провадження", якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці.
Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Водночас, судами не було з’ясовано обставин, пов’язаних з дотриманням зазначених вимог норми матеріального права під час проведення реалізації арештованого майна.
Разом з цим, судами не було з’ясовано обставин щодо зупинення зведеного виконавчого провадження, при здійсненні якого було продано на прилюдних торгах спірне майно, постановою державної виконавчої служби від 29.04.2005року та не наведено правової оцінки впливу цих обставин на проведення прилюдних торгів 29.04.2005 року.
Окрім того, висновки судів обох інстанцій в частині позову про визнання недійсним акта опису й арешту майна, складеного державною виконавчою службою, зроблені без з’ясування питання про те, чи є актом в розумінні чинної редакції ст. 12 ГПК України на час прийняття судових рішень спірний акт опису й арешту майна, а звідси, чи міг бути цей акт предметом позову.
До того ж, припиняючи провадження у справі за вимогами про визнання недійсним акта опису й арешту майна апеляційний суд навів правову оцінку спірному акту не вирішуючи спір в цій частині вимог по суті та не врахував вимог ст.1212 ГПК України.
За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2006 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 11.05.2006 року скасувати, і справу № 3/14-138 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук