Миколаївський районний суд Львівської області

м. Миколаїв, вул. Мазепи, 29, 81600, (03241) 51-49-9

Справа 2-42/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Карбовніка І.М.

при секретарі Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Львівської області, Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області , Миколаївської районної ради Львівської області про визнання недійсним рішення про відмову у виділенні земельної частки (земельного паю) та про виділення земельного паю у повному розмірі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради, Миколаївської районної державної адміністрації та Миколаївської районної ради Львівської області в якому просить постановити рішення, яким визнати нечинним рішення ОСОБА_2 сільської ради від 23.10.2007року про відмову у виділенні земельного паю у повному розмірі; рішення Миколаївської районної ради №68 від 29.04.1999року „Про погодження додаткового списку осіб, які мають право на отримання середньої земельної частки з Додатковим списком до цього рішення в частині, де визначено розмір середньої земельної частки ОСОБА_4 в розмірі 0,49 га та визнати за ним право на одержання середньої земельної частки по ОСОБА_2 сільській раді у повному розмірі, тобто в 2.10га. , зобов'язавши відповідача надати йому додатково 1.61га земельного паю із земель земельного фонду ОСОБА_2 сільської ради.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що батько позивача - ОСОБА_4 був членом сільськогосподарського кооперативу (далі ВСЯК) ім..Шевченка, який знаходився у с.Рудники Миколаївського району, тому мав право на одержання середньої земельної частки (земельного паю) у повному розмірі із земель цього ВСЯК по с.Рудники. Проте, при складанні списків осіб, які мають право на середню земельну частку в процесі роздержавлення і приватизації земель ВСЯК ім..Шевченка було допущено помилки і було пропущено прізвища ряду громадян, які мали право на отримання земельного паю, в тому й числі було помилково пропущено прізвище позивача батька ОСОБА_4 Згодом його право на одержання земельного паю по ОСОБА_2 сільській раді було підтверджено рішенням сесії Миколаївської районної ради №68 від 29.04.1999р. Розмір середньої земельної частки по селу Рудники становить 2.10га умовних кадастрових одиниць, в тому числі 0,92 кормових угідь та 1.18га ріллі. Тільки 02.08.2001 року на ім'я ОСОБА_4 був виданий Сертифікат на право на земельну частку, але лише на частину належної йому середньої земельної частки 0,49га. ОСОБА_4 не дочекавшись видачі Сертифікату, помер 04.04.2001 року. Після цього позивач прийняв спадщину, тож є спадкоємцем належного батькові майна. Після цього позивач звернувся в ОСОБА_2 сільську раду із заявою про виділення ОСОБА_4 земельного паю у повному розмірі 2.10га, тобто потрібно ще додатково виділити 1.61га. Рішенням ОСОБА_2 сільської ради від 23.10.2007року було вирішено відмовити у виділенні середньої земельної частки у повному розмірі 2.10га. посилаючись на відсутність вільних земель, так як резервний фонд сільської ради не передбачає надання земель для товарного виробництва, а призначений для надання земельних ділянок молодим сім'ям села Рудники. Вищевказане рішення сільської ради суперечить чинному законодавству, а тому є незаконним та неправомірним. З приводу цього просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Львівської області ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив, що дійсно ОСОБА_4 був членом ВСГК ім..Шевченка і йому було виділено земельний пай в розмірі 0,49га. з тих підстав, що він проживав та був приписаним в с.Підліски Жовківського району Львівської області, а в с.Рудники Миколаївського району лише працював у соціальній сфері. ОСОБА_4 неодноразово пропонувалось приписатись в с.Рудники для отримання земельного паю в повному розмірі 2.10га., однак він цього не зробив. Заяву спадкоємиці ОСОБА_3 про виділення земельного в повному розмірі було відмовлено, так як резервний фонд сільської ради не передбачає надання земель для товарного виробництва, а призначений для надання земельних ділянок молодим сім'ям с.Рудники Миколаївського району. Все зазначене представник сільської ради вважає достатнім для відмови позивачу у задоволенні позову.

Представник відповідача - Миколаївської районної державної адміністрації ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав з підстав вищезазначених сільським головою ОСОБА_2 сільської ради, тому просив в позові відмовити.

Представник відповідача - Миколаївської районної ради ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав з аналогічних мотивів, надав судові аналогічні за змістом пояснення попередніх представників відповідачів.

Вислухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 був членом сільськогосподарського кооперативу (далі ВСГК) ім. Шевченка, який знаходився у с.Рудники Миколаївської району та працював у соціальній сфері. В процесі роздержавлення та приватизації земель ВГСК ім.Шевченка ОСОБА_4 не був включений до первинного списку осіб, які мають право на середню земельну частку. Згодом рішенням Миколаївської районної ради №68 від 29.04.1999року було погоджено додатковий список осіб, які мають право на отримання середньої земельної частки по ОСОБА_2 сільській раді за рахунок земель резервного фонду і відповідно ОСОБА_4 в даний список був внесений. Згідно додаткового списку осіб, які мають право на отримання середньої земельної частки (паю) ОСОБА_4М отримав земельну частку в розмірі 0,49га за рахунок земель запасу ОСОБА_2 сільської ради, про що йому був виданий відповідний Сертифікат.

Враховуючи те, що позивач має сертифікат на земельну частку (пай), що надається на підставі додаткового списку, до якого він внесений та те, що сертифікат є дійсним, суд вважає вимоги, зазначені у позові, такими, що не підлягають задоволенню. Це пов'язано з тим, що за своїм змістом позов не узгоджується з положеннями Постанови КМ України від 28.02.2001р. №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечена захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», зокрема у частині, якою встановлюється порядок визначення розмірів майнових паїв тощо.

Керуючись Указом Президента України від 08.08.1995р., Законом України «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) 2003 р., ст. 1225 ЦК України, ст.ст. 10, 30, 60, 212, 215,218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Миколаївського району Львівської області, Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області , Миколаївської районної ради Львівської області про визнання недійсним рішення про відмову у виділенні земельної частки (земельного паю) та про виділення земельного паю у повному розмірі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Карбовнік І.М.