У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
20 лютого 2009 р. Справа № 2а-1114/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1; представників відповідачів - Гайдар Н.І. (за довіреністю), Лазарєвої О.М. (начальник відділу ДВС), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.
Позивач зазначає, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 серпня 2007 р. з кредитної спілки «Капітал» на його користь стягнуто 19 398 грн. Далі позивач зазначає, що постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 04.09.2007 р. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-2110, виданого на виконання зазначеного рішення суду. Позивач стверджує, що відділом державної виконавчої служби умисно не виконувалось рішення суду протягом тривалого часу.
На підставі наведених обставин позивач просив визнати бездіяльність відповідача неправомірною, стягнути на його користь збитки в розмірі суми, присудженої йому за рішенням Придніпровського районного суду, та моральну шкоду в сумі 2 300 грн., а всього 21 733 грн., а також притягнути до кримінальної відповідальності службових осіб Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.
На обговорення осіб, які беруть участь у справі, судом поставлено питання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що її не належить вирішувати в порядку адміністративного судочинства.
Позивач проти закриття провадження у справі заперечив.
Відповідач залишив вирішення цього питання на розсуд суду.
Вислухавши думку сторін, суд приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт шостий частини першої статті 3 КАС України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Пункт перший частини першої статті 17 КАС України передбачає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частина друга статті четвертої Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Таким чином, виходячи з цілісності та системного аналізу Кодексу адміністративного судочинства України можливо встановити наступні критерії визначення компетенції адміністративного суду у спорі: по-перше - наявність публічного характеру правовідносин, по-друге - хоча б однією стороною правовідносин є суб'єкт владних повноважень у зв'язку з виконанням владних управлінських функцій, по-третє - між сторонами виник спір, компетенція адміністративних судів на який поширена дією ст. 17 КАС України і такий спір не віднесений до компетенції інших судів.
Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV визначено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що предметом спору у справі є дії органів Державної виконавчої служби з приводу виконання рішення місцевого загального суду, а також враховуючи, що вищевказаною статтею ЦПК України встановлено порядок оскарження цих дій в порядку цивільного судочинства, суд приходить до висновку, що даний спір не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Крім того, з урахуванням вимоги позивача про притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту третього частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1, ч.1, ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя І.О.Лічевецький