- відповідач: Шульга Анжела Володимирівна
- відповідач: Петриченко Олександр Григорович
- позивач: Адамян Емма Саркісівна
- заявник: Адамян Альберт Казарович
- відповідач: Шульга Ірина Андріївна
- відповідач: Петриченко Надія Григорівна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа №: 705/5714/14-ц
З А О Ч Н Е 2/705/105/15 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2015 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області
у складі: головуючого – судді Кімстачова О.С.
з участю:
секретаря судового засідання Крочака Н.М.
представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
18.09.2014 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Позивач просила суд: зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 публічно вручити ОСОБА_3 письмове повідомлення, написане та підписане ними власноручно кожним окремо, про те що зазначена в їх заявах, скаргах, повідомленнях та направлена раніше в різні організації, установи та підприємства інформація відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця та власника кафе-бару «Кавказька кухня» і членів її родини, є недостовірною та наклепницькою; зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 публічно вибачитися перед ОСОБА_3 за поширену ними відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця та власника кафе-бару «Кавказька кухня» і членів її родини, недостовірну та наклепницьку інформацію, в присутності сторін, осіб, які були присутні в судових засіданнях по розгляду позову, та інших осіб, які будуть присутні при цьому, за її розсудом; зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 написати та підписати власноручно кожним окремо заяви і надіслати їх рекомендованими листами до Виконавчого комітету Уманської міської ради, до Уманської міської ради, до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, до УМВС України в Черкаській області, до МВС України, до прокуратури м. Умань, Черкаської області, до прокуратури Черкаської області, до Генеральної прокуратури України, до Служби безпеки України, до головного державного санітарного лікаря м. Умань, Уманського району Черкаської області, до головного державного санітарного лікаря Черкаської області, до ОСОБА_8 організації ветеранів України, до Управління містобудування та архітектури Уманської міської ради, до Управління Держархбудконтролю Черкаської області, до Уманського РВ управління Держтехногенбезпеки, до Черкаської обласної державної адміністрації про те, що зазначена в їх заявах, скаргах, повідомленнях та направлена раніше у вказані установи, організації та підприємства інформація відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця та власника кафе-бару «Кавказька кухня» і членів її родини, є недостовірною та наклепницькою; зобов’язати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не вчиняти дій, що порушують права ОСОБА_3 або створюють небезпеку порушення її прав як власника земельної ділянки у користуванні та володінні і розпорядженні даною земельною ділянкою по вул. Радзієвського, 9А, та по вул. Радзієвського, 9/21, в м. Умань Черкаської області, та як власника домоволодіння і кафе-бару «Кавказька кухня», розташованого по вул. Радзієвського 9А та по вул. Радзієвського, 9/21, в м. Умані Черкаської області; стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, після відкриття провадження у справі, подали 30.10.2014 до канцелярії суду клопотання про відмову у задоволенні позову, пославшись на те, що дія кафе-бару позивача щоденно методично-прагматично і агресивно-зверхньо порушує їхні конституційні права на життя, роботу і відпочинок у власних оселях, виживаючи їх з них, принижуючи їх гідність, руйнуючи і вбиваючи їх. Також зазначили, що всі факти, від злочинної діяльності кафе-бару за час його дії, що загрожують життю і здоров'ю відповідачів, вони відразу фіксують у своїх заявах і подають їх у всі українські відповідні інстанції, але жодна з них не хоче чути їх і не звертають на них уваги.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які вважаються повідомленим про місце, день і час судового розгляду відповідно до ст. 76, 77 ЦПК України, в судові засідання не з'являлися, про причини неявки суду не повідомляли, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали.
У зв'язку з вказаними обставинами суд в судовому засіданні 16.02.2015 ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до положень статей 224, 225 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак 23.01.2015 подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує і просить задовольнити в повному обсязі, а її інтереси в суді будуть представляти вповноважені представники ОСОБА_1, ОСОБА_2
Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю, з підстав, наведених у позовній заяві, та просили задовольнити позов.
Суд, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
На підставі Договору купівлі-продажу від 29 червня 1990 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-5129, позивач ОСОБА_3 придбала житловий будинок по вул. Радзієвського, 9/21, в м. Умані Черкаської області. Після перебудови вказаного будинку, на підставі рішення №146 Виконавчого комітету Уманської міської ради від 26.03.2009 і відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 286597 від 26.03.2009, Витягу № 22667497 про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 07.05.2009, реєстраційний номер 27222293, позивач стала власником житлового одноквартирного будинку з прибудовами, які розташовані на присадибній земельній ділянці площею 0,0677 га.
Вказана земельна ділянка приватизована ОСОБА_3 згідно з рішенням № 2.10-27/5 Уманської міської ради від 26.12.2007. Відповідно до рішення №3.18-37/5 Уманської міської ради від 26.12.2007, позивач приватизувала і земельну ділянку площею 0,0252 га. Зазначені земельні ділянки є суміжними – позивач є власником двох суміжних земельних ділянок по вул. Радзієвського, 9/21, та по вул. Радзієвського 9А в м. Умані Черкаської області.
З 01.10.2002 ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю як фізична особа–підприємець, що підтверджується записом №2 025 017 0000 002385 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення до Єдиного державного реєстру від 30.09.2005. Основним видом її підприємницької діяльності є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Вона є платником єдиного податку – Свідоцтво серії Б № 127285 від 04.05.2012.
Житловий будинок по вул. Радзієвського, 9/21, в м. Умані, позивач реконструювала під кафе, для чого на підставі рішення Уманської міської ради №5.8-5/6 від 23.02.2011 змінила цільове призначення однієї із земельних ділянок для реконструкції житлового будинку під кафе, отримавши 05.07.2011 Державний акт на право власності на земельну ділянку з відповідним записом про цільове призначення, та провела повну реконструкцію будинку. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.12.2010 за позивачем було визнано право власності на нежитлову будівлю (бар) по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області.
На підставі Наказу №91 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 та технічного обстеження будівельних конструкцій і інженерних мереж об’єкта, складеного ТОВ ПБВКФ «Житлопромбуд-сервіс» нежитлова будівля (бар) по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області, була прийнята в експлуатацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю України у Черкаській області. Декларація про готовність об’єкта до експлуатації 06.12.2011 зареєстрована в інспекції ДАБК в Черкаській області за № ЧК202110972.
Рішенням № 543 Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області від 23.12.2011 «Про оформлення права власності», за ОСОБА_3 було визнано право власності на нежитлову будівлю (бар) по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області. Згідно з рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області 27.12.2011 позивач отримала Свідоцтво САС №892897 про право власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю (бар) по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області, та Витяг №32705415 від 27.12.2011 «Про державну реєстрацію прав». В Уманському виробничому відділку «Черкаського обласного об’єднаного бюро технічної інвентаризації» позивач отримала Технічний паспорт на нежитлову будівлю (бар) по вулиці Радзієвського 9А в м. Умані Черкаської області, інвентаризаційна справа № 7519.
Державним закладом «Уманська міська санітарно-епідеміологічна станція» 15.12.2011 ФОП ОСОБА_3 було видано експлуатаційний дозвіл №20300/18/046 для потужностей (об’єктів) з виробництва, переробки та реалізації харчових продуктів на кафе-бар «Кавказька кухня» по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області.
Реконструювавши і привівши у відповідний стан приміщення кафе-бару «Кавказька кухня» та прилеглу територію по вулиці Радзієвського 9А в м. Умані Черкаської області, – огородивши її по периметру суцільним металевим парканом (огорожа від суміжної земельної ділянки по вул. Радзієвського, 11, в м. Умань побудована із застосуванням шумопоглинаючих матеріалів та складає в середньому висоту 2,4 метра, прилегла територія викладена тротуарною плиткою), позивач почала експлуатацію вказаного приміщення за його цільовим призначенням – як закладу громадського харчування.
Позивач розпорядилася своїм нерухомим майном таким чином, що використовує його як нежитлове приміщення у вигляді кафе-бару «Кавказька кухня» по вулиці Радзієвського 9А в м. Умані Черкаської області, яке знаходиться на її приватній земельній ділянці, та займається підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом, заробляючи таким способом собі на життя працею, яку вільно обрала.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а ст. 43 Конституції України закріплене право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Наведене вище свідчить, що дії позивача ОСОБА_3 щодо організації та використання кафе-бару «Кавказька кухня» по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області, є законними та не порушували діюче законодавство України.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проживають за адресою: завулок Карпінського, 21, м. Умань Черкаської області, і ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_2, є сусідами позивача – проживають в сусідніх домоволодіннях і їх земельні ділянки є суміжними з земельними ділянками позивача та кафе-бару «Кавказька кухня» по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області. Вважаючи діяльність кафе-бару «Кавказька кухня» незаконною і такою, що порушує їхні права та інтереси, відповідачі на протязі періоду часу з 2010 року по 04.08.2014 як одноособово, так і спільно (колективно) всі разом, багаторазово (понад 2 800 разів) в письмовому, усному та за допомогою засобів телефонного зв’язку, зверталися в різні органи державної влади, правоохоронні органи, установи і організації та до органів місцевого самоврядування зі скаргами, заявами та повідомленнями про порушення позивачем та членами її родини прав та інтересів відповідачів і вимогами негайно припинити роботу кафе-бару, закрити його взагалі. Вказані звернення відповідачів призводили до багаторазових позапланових перевірок державними органами і органами місцевого самоврядування діяльності кафе-бару «Кавказька кухня», складалися відповідні акти, висновки, однак жодне з таких звернень не знайшло свого підтвердження, порушень вимог діючого законодавства України зі сторони ОСОБА_3 щодо відповідачів чи інших осіб встановлено не було (а.с. 23, 25-124).
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період часу з 2012 року по 04.08.2014 до Виконавчого комітету Уманської міської ради зверталися з приводу порушення позивачем та членами її родини і відвідувачами кафе-бару «Кавказька кухня» по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області, тиші, невиконання Законів України при здійсненні підприємницької діяльності 33 рази, з яких 24 звернення надійшло від ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, одне звернення було колективним всіх чотирьох відповідачів, 8 звернень надійшло особисто від ОСОБА_4 У вказаних зверненнях відповідачі просили закрити кафе-бар і захистити їх від відвідувачів та господарів кафе-бару, яких безсоромно, зверхньо, злочинно міліція прикриває, даний розважальний заклад – «прихисток для озброєних авторитетів, кримінальних зібрань і з'їздів злочинців, бандитських угрупувань, наркоманії, п’янства, розпусти, збочень» (а.с. 63 зворотна сторона).
Зокрема, у зверненні від 16.06.2013, підписаному відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зазначається, що вони зверталися 43 рази до Уманського міського голови, 47 разів до прокурора м. Умані, 401 раз в Уманський МВ УМВС України в Черкаській області, 23 рази в Уманську санітарно-епідеміологічну службу, 12 разів в Уманську міську архітектуру, 5 разів в Уманський МНС та 3 рази в Уманський комунгосп з аналогічними проханнями закрити кафе-бар «Кавказька кухня» по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області, а власника ОСОБА_3 притягнути до відповідальності за вчинення різного роду злочинів та правопорушень (а.с. 59-60).
У зверненні від 28.06.2014, підписаному відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вказано, що вони на той час зверталися 93 рази до Уманського міського голови, 83 рази в прокурору м. Умані, 824 рази в Уманський МВ УМВС України в Черкаській області, 33 рази в Уманську санітарно-епідеміологічну службу, 22 рази в Уманську міську архітектуру, повідомляли МВС України по телефону «гарячої лінії» 431 раз, в УМВС України в Черкаській області повідомляли по телефону «гарячої лінії» 286 разів, зверталися 22 рази в МОЗ України, 16 разів в Управління праці та соціального захисту населення, 177 рази до Черкаської облдержадміністрації, 217 раз в прокуратуру Черкаської області, 93 рази в Генеральну прокуратуру України, 82 рази до Президента України, 375 разів до МВС України, 46 разів до СБУ України та 22 рази до Уповноваженого Верховної ОСОБА_8 України з прав людини (а.с. 61-64).
Всі зазначені звернення стосувалися ОСОБА_3 та членів її родини, її підприємницької діяльності та функціонування кафе-бару «Кавказька кухня» по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані Черкаської області, і містили інформацію негативного, звинувачувального характеру, яка не була підтверджена під час проведення перевірок відповідними органами, і яка була спрямована на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача і членів її сім'ї.
Згадані звернення відповідачів кожен раз призводили до того, що ОСОБА_3 була змушена виправдовуватися за власну підприємницьку діяльність і писати різного роду пояснення, відповіді і доводити законність своїх дій і невідповідність дійсності тих фактів, про які повідомляли відповідачі – про те, що кафе-бар позивача, заклад громадського харчування, є притулком наркоманії, злочинності, бандитизму, п’янства, розпусти та збочень.
Щодо відповідача ОСОБА_4 потягом 2013 року було складено співробітниками міліції Уманського МВ УМВС України в Черкаській області три протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 183 КУпАП – завідомо неправдивий виклик спеціальних служб – і вона була притягнута до адміністративної відповідальності; щодо відповідача ОСОБА_6 було складено два таких протоколи та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідача ОСОБА_4 постановою Адміністративної комісії Виконавчого комітету Уманської міської ради № 6/4 від 18.06.2013 також було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за безпідставні виклики нарядів міліції до кафе-бару «Кавказька кухня» на підставі поданих Уманським МВ УМВС України в Черкаській області адміністративних справ.
Як вбачається з постанови Адміністративної комісії Виконавчого комітету Уманської міської ради № 6/5 від 18.06.2013 ОСОБА_6 була притягнута до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу за порушення ст. 183 КУпАП – безпідставні виклики наряду міліції до кафе-бару «Кавказька кухня» – за результатом розгляду отриманих з Уманського МВ УМВС України в Черкаській області адміністративних матеріалів.
Після притягнення відповідачів до адміністративної відповідальності за безпідставні виклики міліції до кафе-бару «Кавказька кухня», вони продовжували звертатися із такими ж заявами і скаргами до державних органів, органів місцевого самоврядування, установ і організацій на сім'ю ОСОБА_1, однак викладені в них відомості і в подальшому не знаходили свого підтвердження.
Відповідачі зверталися в Московський комітет ветеранів війни, Координаційну раду ветеранських організацій СНД (м. Москва, РФ), ОСОБА_8 ветеранів України, в яких принижували честь і гідність позивача і членів її сім'ї, паплюжили українську націю, звертаючись до патріотичних настроїв іноземних громадян, наголошуючи на національності ОСОБА_3 – вірменки, вимагали закриття, припинення функціонування кафе-бару «Кавказька кухня», мотивуючи це тим, що навпроти приміщення кафе-бару розташоване кладовище, на якому є і поховання учасників ОСОБА_9 Вітчизняної війни. У зверненні від 04.05.2012 відповідачів ОСОБА_4 та її дочки ОСОБА_5 до Координаційної ради ветеранських організацій СНД, яка розташована в м. Москва, РФ, вони зазначили: «А теперь украинцы оскверняют погибших ОСОБА_9, дав возможность армянам-Адамянам (ул. Радзиевского 9а) открыть кафе-бар «Кавказкая кухня» напротив Братских Могил ОСОБА_9 Отечественной Войны»; «Каждый, даже самый маленький народ, держава отстаивает свой народ, державу, особенно ОСОБА_10, которые отдали жизнь за другую нацию. Я – Русская, моя Родина – ОСОБА_9. Я прошу защиты у своего ОСОБА_9 Непобедимого Народа. Моя последняя надежда Вы – дорогие Ветераны. Мой долг обратится к Вам за помощью – защитить мертвых ОСОБА_10 ОСОБА_9, которые терпят надругательства от украинских коррупционеров хохлов-салоедов, у которых мозги заплыли салом и мыслить, думать, решать – им не дано»; «Мы – ОСОБА_11 обязаны заставить украинцев, у которых мозги заплыли салом – чтить память мертвых ОСОБА_11, это наш святой долг – нас ОСОБА_11»; «Моя душа спокойна, моя ОСОБА_11 меня защитит в стране салоедов, где не уважают и убивают мою Могучую ОСОБА_12» (а.с. 30).
Кладовище по вулиці Радзієвського в м. Умані (Міщанське кладовище), про, начебто, наругу над яким зі сторони ОСОБА_3 заявляють відповідачі, є недіючим – закрите 30.09.1986, тобто понад 28 років тому (а.с. 67-68).
Кладовищний період згідно з п. 7.2 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» (ДСанПіН 2.2.2.028-99 від 01.07.1999) становить 20 років, після спливу яких територія кладовища може бути піддана вторинному використанню, або ж (п. 7.3) території закритих кладовищ після завершення кладовищного періоду, при відповідному рівні упорядкування, можуть бути відведені під парки та сквери. Для закритих кладовищ санітарно-захисна зона визначена п. 3.12 і становить у міських поселеннях від 50 метрів.
Заклад громадського харчування позивача розташований від закритого кладовища на відстані не менше 100 метрів, що відповідає зазначеним вимогам Державних санітарних правил та норм.
Скарги відповідачів на те, що діяльність кафе-бару «Кавказька кухня» призводить до надто високого рівня шуму, а занадто близьке розташування кафе-бару до домоволодінь відповідачів заважає їм у своїх домоволодіннях нормально жити та відпочивати, і що заклад громадського харчування забруднює навколишню територію фізичними, хімічними та біологічними факторами, також не знайшли свого підтвердження і спростовані наданими позивачем доказами. Неодноразові перевірки співробітниками Уманської санітарно-епідеміологічної служби та іншими комунальними службами міста і області, за участі самих заявників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в тому числі і дослідження рівнів шуму від роботи музичного обладнання кафе-бару, не підтвердили обставин, наведених у неодноразових скаргах і повідомленнях відповідачів (а.с. 34-35, 38-40, 41-42, 43, 44-45).
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період 2010 рік – 24.07.2014 зверталися з повідомленнями, заявами, зверненнями до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області 844 рази щодо неправомірних, як на їх думку, дій власників кафе-бару «Кавказька кухня» по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані, та дій відвідувачів вказаного закладу громадського харчування як то: порушення тиші, громадського порядку, вживання наркотичних засобів, зберігання та торгівля наркотичними засобами, зброєю. За вказаним повідомленнями відповідачів на місце події – до кафе-бару «Кавказька кухня» – слідчо-оперативна група Уманського МВ УМВС України в Черкаській області виїздила 258 раз та 484 рази виїздив дільничний інспектор міліції у складі патрульної мобільної групи. Співробітники міліції проводили перевірки, в результаті яких у 99 випадках відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року) за відсутністю складу злочину, у 743 випадках списані матеріали до справи відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». До Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2013 було внесено одне повідомлення про хуліганські дії біля кафе-бару «Кавказька кухня» за № 12013250250001030 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, однак після проведеного розслідування вказане кримінальне провадження було закрите 17.06.2013 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).
Відповідач ОСОБА_4 зверталася до правоохоронних органів із повідомленням про підготовку позивачем і членами її сім'ї посягання на життя державного чи громадського діяча 18.12.2013, в результаті чого проводилися перевірки різними правоохоронними органами, що призвели до витрачання позивачем свого часу та вплинули на її душевний спокій.
Повідомлення відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо порушення громадського порядку як відвідувачами кафе-бару «Кавказька кухня», так і позивачем або членами її сім’ї не були підтверджені, так як не відповідали фактичним обставинам.
Частиною 3 ст. 277 ЦК України (у редакції Закону України від 22.12.2005 № 3261-IV, яка діяла в період з 14.01.2006 до 19.04.2014) передбачено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надали суду доказів того, що негативна інформація про ОСОБА_3 та її сім'ю, яку вони поширювали письмово і усно у своїх зверненнях серед органів державної влади, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування, організацій і установ, є достовірною.
Отже, на підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідомо і цілеспрямовано повідомляли десятки і сотні разів у названі вище органи, організації, установи однотипну негативну і таку, що не підтверджена доказами, інформацію про порушення ОСОБА_3 і членами її родини громадського порядку, тиші, наругу над братськими могилами, вживання наркотичних засобів, зберігання і торгівлю наркотичними засобами, зброєю, утримання притону тощо при експлуатації кафе-бару «Кавказька кухня» по вулиці Радзієвського, 9А, в м. Умані, чим принижували честь, гідність та ділову репутацію позивача та членів її сім'ї – чоловіка, сина, дочки, та чинили перешкоди в звичайній роботі кафе-бару та заважали ОСОБА_3 реалізовувати себе як добропорядного підприємця, власника закладу громадського харчування.
Окрім загальних правил, закріплених у ч. 1 ст. 3 ЦПК України про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; та у статтях 15, 16 ЦК України, якими передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і за захистом особа може звернутися до суду, до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню і спеціальні норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про інформацію», а також норми Конституції України.
Фізична особа має право на повагу до її гідності та честі, що гарантовано нормами Конституції України (ст. 28) та Цивільного кодексу України (ст. 270). Назване право особи є її особистим немайновим правом, яке підлягає захисту. Відповідно до ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу (відшкодування моральної (немайнової) шкоди – п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України), або ж такий захист може здійснюватися іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
У статті 297 ЦК України закріплено, що кожна фізична особа має право на повагу до її гідності та честі, які є недоторканними. І фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Також фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації та може звернутися до суду з позовом про її захист (ст. 299 ЦК України).
Відповідно до ст. 200 ЦК України честь, гідність і ділова репутація особи є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, і честь та гідність людини згідно з ч. 1 ст. 3 Конституції України визнаються найвищою соціальною цінністю.
Згідно з частинами 1, 4 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. І спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила цю інформацію.
Абзацом третім ч. 6 та ч. 7 ст. 277 ЦК України передбачено, що спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила, у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Інформацією відповідно до ст. 200 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про інформацію» 02.10.1992 № 2657-XII (у редакції Закону України від 13.01.2011 № 938-VI, який діє з 10.05.2011) (далі – Закон № 2657-XII) є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб’єкт відносин у сфері інформації (у тому числі фізична особа – п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2657-XII) може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими порушеннями.
Згідно зі положеннями статті 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, однак реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян.
Також суд враховує висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10.04.2003 № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей), згідно з якими викладення в листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України, – дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну.
На підставі встановлених судом фактичних обставин справи і наведених вище норм законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3: - про зобов’язання кожного з відповідачів публічно вручити позивачу письмові повідомлення, написані та підписані ними власноручно, про те, що зазначена в їх заявах, скаргах, повідомленнях та направлена раніше в різні органи, організації, установи та підприємства інформація відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця та власника кафе-бару «Кавказька кухня» є недостовірною; - про зобов’язання відповідачів публічно вибачитися перед позивачем за поширену ними в їхніх заявах, скаргах, повідомленнях до різних органів, організацій, установ та підприємств відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця та власника кафе-бару «Кавказька кухня», недостовірну інформацією в присутності сторін та інших осіб, які будуть присутні при цьому, за розсудом ОСОБА_13; - про зобов’язання відповідачів кожного окремо, написати та підписати власноручно заяви і надіслати їх рекомендованими листами до вказаних у позовній заяві органів, установ і організацій про те, що зазначена в їхніх заявах, скаргах, повідомленнях та направлена раніше у названі органи, установи, організації та підприємства інформація відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця та власника кафе-бару «Кавказька кухня», є недостовірною, – є законними, справедливими, обраний позивачем спосіб захисту свого права відповідає змісту цього права, способу його порушення та наслідкам, що їх спричинило це порушення, і тому підлягають задоволенню. При цьому суд ураховує період поширення недостовірної інформації, яка порушувала право позивача, – з 2010 року по 04.08.2014, а також зміни, що відбулись у найменуваннях відповідних органів, установ, організацій станом на час ухвалення рішення суду.
Поширена відповідачами неправдива, перекручена інформація щодо позивача і членів її сім'ї є негативною для них, так як використані в заявах, скаргах, повідомленнях мовні засоби вказують на, начебто, причетність ОСОБА_3 як власника кафе-бару та її чоловіка, сина до діянь, що суперечать інтересам держави, загальноприйнятим правилам співжиття, принципам людської моралі та містять ознаки протиправності. Розповсюдження відповідачами такої інформації плямує позивача як людину, принижує її честь, гідність та ділову репутацію як підприємця. Дії відповідачів призвели до моральних страждань позивача, створювали нервову обстановку в її сім'ї, негативно впливали на стан здоров'я позивача і призводили до виклику швидкої допомоги – чотири рази у 2014 році (а.с. 132), заважали позивачу працювати та відпочивати у звичайних умовах. Порушення відповідачами прав позивача позбавляли останню можливості реалізовувати свої звички і бажання та потребували від неї додаткових зусиль для організації життя та побуту, для відновлення свого доброго імені серед знайомих і друзів.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що спільними діями відповідачів позивачу ОСОБА_3 була завдана моральна шкода, яка полягає у приниженні честі та гідності її та членів її сім'ї, а також у приниженні ділової репутації позивача (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
Статтею 280 ЦК України передбачено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягаю відшкодуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи вимоги розумності і справедливості, зважаючи на тривалість завдання відповідачами моральної шкоди позивачу – понад 4 роки; масштабність поширення відповідачами недостовірної інформації щодо позивача – ограни місцевого самоврядування, територіальні органи державної влади в місті Умані та Черкаській області, центральні органи державної влади, міністерства, Генеральний прокурор України, Уповноважений Верховної ОСОБА_8 України з прав людини, Президент України, а також іноземні організації у РФ, і численність однотипних звернень, що не знаходили свого підтвердження; зміст недостовірної інформації та застосовані авторами мовні засоби, які явно спрямовані на приниження честі і гідності ОСОБА_3 та членів її сім'ї, на погіршення репутації як позивача, так і належного їй закладу громадського харчування, на підрив довіри до позивача як людини і підприємця, – суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень є розумною, законною, ґрунтується на досліджених судом доказах, і тому підлягає задоволенню.
Позовна вимога позивача про зобов’язання відповідачів не вчиняти дій, що порушують права ОСОБА_3 або створюють небезпеку порушення її прав як власника земельної ділянки у користуванні та володінні і розпорядженні даною земельною ділянкою по вул. Радзієвського, 9А, та по вул. Радзієвського, 9/21, в м. Умань Черкаської області, та як власника домоволодіння і кафе-бару «Кавказька кухня», розташованого по вул. Радзієвського, 9А, та по вул. Радзієвського, 9/21, в м. Умані Черкаської області, на думку суду, задоволенню не підлягає, оскільки зазначена вимога, з одного боку, має абстрактний, неконкретних характер, що унеможливлює її виконання, а з іншого боку, такий спосіб захисту цивільного права як заборона судом особі в майбутньому вчиняти якісь не визначені дії, що порушать права іншої особи, не передбачений частиною другою ст. 16 ЦК України чи іншим законом і відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України не може бути застосований судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів у рівних частинах на користь позивача суд присуджує понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, а саме: витрати на оплату судового збору в сумі 243,60 грн. (за вимоги немайнового характеру), 300,00 грн. (за вимогу майнового характеру), та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів, в сумі 630,00 грн.
Оскільки позивач сплатив судовий збір в сумі 3 000,00 грн., що перевищує встановлений Законом України «Про судовий збір» (підпункти 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4) розмір судового збору, то відповідно до вимог п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 вказаного Закону переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду в розмірі – 2 456,40 грн., після набрання рішенням суду законної сили.
На підставі наведеного вище, керуючись ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57-61, 88, 208-210, 212-216, 224-225 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_14 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, публічно вручити ОСОБА_3 письмові повідомлення, написані та підписані ними власноручно кожним окремо, про те, що зазначена в їх заявах, скаргах, повідомленнях та направлена раніше – в період з 2010 року по 04.08.2014 – в різні органи, організації, установи та підприємства інформація відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця та власника кафе-бару «Кавказька кухня» є недостовірною.
Зобов’язати ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, публічно вибачитися перед ОСОБА_3 за поширену ними в їхніх заявах, скаргах, повідомленнях до різних органів, організацій, установ та підприємств у період з 2010 року по 04.08.2014 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця та власника кафе-бару «Кавказька кухня», недостовірну інформацією в присутності сторін та інших осіб, які будуть присутні при цьому, за розсудом ОСОБА_13
Зобов’язати ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, кожного окремо, написати та підписати власноручно заяви і надіслати їх рекомендованими листами до виконавчого комітету Уманської міської ради, до Уманської міської ради, до Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, до УМВС України в Черкаській області, до МВС України, прокурору міста Умані Черкаської області, прокурору Черкаської області, Генеральному прокурору України, до Служби безпеки України, до головного державного санітарного лікаря м. Умань, Уманського району Уманського міськрайонного Управління Головного управління Держсанепідслужби у Черкаській області, начальнику Відділу організації державного санітарно-гігієнічного нагляду Головного управління Держсанепідслужби у Черкаській області, до ОСОБА_8 організації ветеранів України, до управління містобудування та архітектури Уманської міської ради, до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області, до Уманського районного відділу Управління ДСНС України у Черкаській області, до Черкаської обласної державної адміністрації про те, що зазначена в їхніх заявах, скаргах, повідомленнях та направлена раніше – в період з 2010 року по 04.08.2014 – у вказані органи, установи, організації та підприємства інформація відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця та власника кафе-бару «Кавказька кухня», є недостовірною.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3, судові витрати на сплату судового збору та пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів по 293 (двісті дев'яносто три ) гривні 40 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Копію заочного рішення надіслати відповідачам у справі.
Кожен з відповідачів може подати до Уманського міськрайонного суду Черкаської області відповідно до ст. 228, 229 ЦПК України письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.
Головуючий: О.С. Кімстачов
- Номер: 2-сз/705/5/16
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 705/5714/14-ц
- Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
- Суддя: Кімстачов О.С.
- Результати справи: повернення судового збору
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.03.2016
- Дата етапу: 04.03.2016