ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 березня 2007 р.

№ 44/264

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Виробничо-комерційного приватного підприємства Фірма "Ерідан"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2006

у справі

господарського суду Донецької області

за позовом

Донецького державного науково-дослідного інституту чорної металургії

до	Виробничо-комерційного приватного підприємства Фірма "Ерідан"

про	стягнення 1472, 64 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

не з’явились

від відповідача:

Лоік М.П.- директор

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 09.08.2006 господарського суду Донецької області задоволено позовні вимоги щодо стягнення суми  боргу за надані послуги та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у загальному розмірі 1472,64 грн.

Постановою від 29.11.2006 Донецького апеляційного господарського суду рішення від 09.08.2006 господарського суду Донецької області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Свої зобов’язання щодо своєчасно та повної оплати грошових коштів всупереч ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, та договору від 25.04.2005  відповідач  не виконав. тому, позивачем на підставі пункту 2.3.3 договору  від 25.04.2005 нарахована пеня у сумі 126,16 грн..

 Не погоджуючись з судовими рішеннями виробничо-комерційне приватне підприємство Фірма "Ерідан"” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що у порушення норм статті 43 Господарського процесуального кодексу України судами не повно з’ясовані фактичні обставини справи, а саме –факт ненадання послуг. У наслідок чого було неправильно застосовано норми матеріального права –статей 526,903,907 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що позивачем надані відповідачу послуги за договором від 25.04.2005 про надання послуг на утримання приміщення у період: квітень, червень, липень 2005.

При звільнені приміщення відповідач за надані послуги не розррахувався, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 1346,48 грн.

Статтями 525, 526, Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Пунктом 2.3.3 договору від 25.04.2005 про надання послуг сторони передбачили, що при несвоєчасному внесенні оплати, відповідач сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки. Даний пункт кореспондується зі ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань".

Отже господарський суд  обгрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача суми заборгованості 1346,48 грн. та штрафу в сумі 126,16 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають  чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 29.11.2006 Донецького апеляційного господарського суду  зі  справи № 44/264 залишити без змін.

Головуючий                                                 В.С. Божок

          Судді                                                             Т.Ф. Костенко

                                                                                                 Г.П. Коробенко