Головуючий у 1 інстанції - Могильницький М.С.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
02 червня 2009 р. справа № 2-а-33109/08/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
головуючого |
Сіваченка І.В. |
|
суддів |
Дяченко С.П., Нікуліна О.А. |
|
при секретарі за участі позивача представників відповідача |
Фаліні І.Ю. ОСОБА_1 Кір'язєвої О.Ф., Романіка О.О. |
|
розглянувши у відкритому |
судовому засіданні |
|
апеляційну скаргу |
Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції |
|
на постанову |
Донецького окружного адміністративного суду |
|
від |
13 лютого 2009 року |
|
у справі |
№ 2-а-33109/08 |
|
за позовом до |
ОСОБА_1 начальника Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Фінаєва Володимира Олександровича, Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції |
|
про |
оскарження висновків та податкового повідомлення-рішення, - |
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом до начальника Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Фінаєва Володимира Олександровича про визнання висновків про спонукання к оплаті штрафних санкцій необґрунтованими та неправомірними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000761742/0/1064 від 15.09.2008 року, заборону пред'являти необґрунтовані штрафні санкції.
Ухвалою від 14.01.2009 року судом першої інстанції до участі у справі залучено другого відповідача, Шахтарську об'єднану державну податкову інспекцію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 02.09.2008 року у нього рахується переплата з податку з доходів фізичних осіб. Оскільки в акті перевірки зазначено про відсутність порушень, відповідач незаконно зобов'язав сплатити недоїмку з урахуванням штрафних санкцій.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000761742/0/1064 від 15.09.2008 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 228 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 76 грн., та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 152 грн. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.06.2009 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року в межах апеляційної скарги відповідача.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечувала позивачка.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в Шахтарській ОДПІ.
Шахтарською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства та інших законодавчих актів суб'єктом господарювання - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 02.09.2005 р. по 02.09.2008 р., за наслідками якої складений акт №1366/17-111-1 від 08.09.2008 року.
Під час проведення перевірки встановлені порушення пп.6.3.2 п.6.3 ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" та п.4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем укладені трудові угоди з наступними працівниками: ОСОБА_2 - трудова угода НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2, розірвана ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 - трудова угода НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_4, розірвана ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4 - трудовий договірНОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_5, розірваний ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5 - трудова угода НОМЕР_5 від ІНФОРМАЦІЯ_5, розірвана ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_6 - трудова угода НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_9, розірвана ІНФОРМАЦІЯ_10
Відповідно до наданих позивачем зведених відомостей нарахування заробітної платні за 2007, 2008 роки, заробітна платня ОСОБА_2 нарахована за червень, липень 2007 року. Заробітна платня ОСОБА_3 нарахована за серпень, вересень 2007 року.
Щодо нарахування заробітної платні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за вересень та липень 2007 року, місцевий суд зазначив таке.
Трудові угоди з зазначеними працівниками були припинені ІНФОРМАЦІЯ_6 та 30.07.2007, тобто, вказані особи припинили трудові відносини з працедавцем у вересні та липні 2007 року відповідно.
Відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Згідно з пп. 6.3.2 п.6.3 ст. 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з працедавцем з будь-яких підстав.
Постановою КМУ від 26.12.2003 р. №2035 затверджений Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги.
Відповідно до п.4 згаданого Порядку пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.
За таких обставин застосування податкової соціальної пільги до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплатні ОСОБА_3 має бути зупинено з вересня 2007 року, а ОСОБА_2 - з липня 2007 року.
З огляду на зазначене, місцевий суд вирішив, що матеріалами справи підтверджується помилкове застосування позивачем податкової соціальної пільги у вересні 2007 року до доходів, нарахованих ОСОБА_3, а у липні 2007 року - до доходів, нарахованих ОСОБА_2
Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком донарахованої суми податку з доходів фізичних осіб, підписаним представником відповідача та позивачем, сума заниженого податку склала 23 грн. у вересні, та 30 грн. у липні 2007 року.
Відповідно до пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Відповідно до положень пп.17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такої виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з пп.6.1.9 п.6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 №110, до платників податків - податкових агентів, на яких згідно із законами з питань оподаткування покладено обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб (прибутковий податок з громадян) від імені та за рахунок таких фізичних осіб, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до законодавства, дія цього підпункту щодо сплати штрафу у подвійному розмірі від суми зобов'язання з податку застосовується в усіх випадках ненарахування (неповного нарахування) сум цього податку.
За постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2009 року обґрунтованість висновків податкового органу щодо встановленого порушення у сумі 53 грн. свідчить про обґрунтованість застосування штрафних санкцій у сумі 106 грн.
Щодо вимог платника податків про визнання висновків про спонукання к оплаті штрафних санкцій необґрунтованими та неправомірними та заборону пред'являти необґрунтовані штрафні санкції, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Правові наслідки для платника податків у разі встановлення за результатами проведеної перевірки порушень податкового законодавства пов'язані з фактом прийняття податкового повідомлення-рішення, яке є рішенням суб'єкта владних повноважень індивідуальної дії та породжує для платника податків ряд обов'язків. За таких обставин належним способом захисту є саме скасування податкового повідомлення-рішення, передумовою чого є встановлення неправомірності визначення платнику податків податкового зобов'язання, та що тягне за собою наслідки у вигляді відсутності правових підстав заявляти в подальшому таку суму податкового зобов'язання до стягнення.
Разом з цим, частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд не врахував наступне.
Заробітна платня ОСОБА_4 нарахована за липень, серпень, вересень 2007 року.
Заробітна платня ОСОБА_5 нарахована за липень, серпень, вересень 2007 року.
Заробітна платня ОСОБА_6 нарахована з жовтня 2005 року по березень 2008 року (за виключенням лютого 2008 року).
Суд першої інстанції визнав, що відповідачем не надані докази нарахування ОСОБА_1 доходу у вигляді заробітної платні у жовтні 2007 року на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та у квітні 2008 на користь ОСОБА_6, і застосування до такого доходу в місяці звільнення (01.10.2007, 03.10.2007 та 02.04.2008 відповідно) податкової соціальної пільги.
Проте з такими висновками місцевого суду не може погодитися судова колегія.
Так, відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (за формою №1ДФ, який подавався до податкового органу і підписувався безпосередньо позивачкою) за третій квартал 2007 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звільнені 15.09.2007 року.
За трудовими договорами з ними обома трудові правовідносини з позивачкою припинені 25.09.2007 року, а трудові договори 03.10.2007 року лише зняті з реєстрації у відповідному центрі зайнятості.
Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (за формою №1ДФ, який подавався до податкового органу і підписувався безпосередньо позивачкою) за перший квартал 2008 року ОСОБА_6 звільнена 30.03.2007 року.
За трудовим договором з нею трудові правовідносини з позивачкою припинені 01.04.2008 року, а трудовий договір 02.04.2008 року лише знятий з реєстрації у відповідному центрі зайнятості.
Навпаки, позивачем не надані докази нарахування нею доходу у вигляді заробітної платні у жовтні 2007 року на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та у квітні 2008 на користь ОСОБА_6
Тому застосування останньою до доходів зазначених працівників в останньому місяці роботи податкової соціальної пільги також є необґрунтованим.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягали задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нової про відмову в позові в повному обсязі.
В повному обсязі постанова виготовлена 05.06.2009 року.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.п. 1,3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, п. 1,3 ч.1 ст. 205, ст. 206, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції - задовольнити .
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року у справі № 2-а-33109/08 - скасувати
В задоволенні позову ОСОБА_1 до начальника Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Фінаєва Володимира Олександровича, Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції «про оскарження висновків та податкового повідомлення-рішення» - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: С.П.Дяченко
О.А.Нікулін