ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

19 травня 2011 року                                                                                № 2а-6927/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., ознайомившись із скаргою та доданим до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про про визнання протиправними дій та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) та просить суд:

- відповідно до статті 8, частини 1 статті 9 Конституції України та частини 2 статті 8, статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 19 Закону України „Про міжнародні договори" при винесенні рішень по даній справі врахувати та використати як джерело права –судову практику та прецедентне право Європейського суду з прав людини; вимоги пункту1 статті 6, статті 13, пункту1 статті 46 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод; рішення Європейського суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року по справі «ОСОБА_2 проти УКРАЇНИ» заява № 40450/04;

- для належного, повного та об’єктивного розгляду даної заяви всіх фактичних обставин по справі зобов’язати відповідачів надати суду письмові заперечення (пояснення) з приводу позову та всі матеріали, документи які можуть бути використані судом як докази по справі;

- витребувати від відповідача для приєднання до справи завірену копію всіх матеріалів виконавчого провадження № 24898496 з виконання виконавчого документу № 2а-2111/10/1070;

- витребувати з Департаменту ДВС Міністерства юстиції України оригінал га завірену копію журналу та реєстру вихідної кореспонденції про направлення ОСОБА_1, ОСОБА_3 супровідного листа від 04 травня 2011 року № 24898496/25 в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України та постанови від 29 квітня 2011 року (п’ятниця) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження № 24898496;

- витребувати з Департаменту ДВС Міністерства юстиції України акт комісії від 01 квітня 2011 року про який зазначено в постанові від 29 квітня 2011 року про закінчення виконавчого провадження №24898496;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 29 квітня 2011 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження № 24898496;

- визнати протиправними дії в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_5 по затвердженню і не скасуванню постанови від 29 квітня 2011 року державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження № 24898496;

- визнати протиправними дії та бездіяльність Департаменту ДВС Міністерства юстиції України які проявилися в порушенні та не дотриманні вимог чинного законодавства України при винесенні та надісланні ОСОБА_1, ОСОБА_3 постанови від 29 квітня 2011 року державного виконавця відділу Примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_4 про закінчення виконавчого провадження №24898496 з порушенням та не дотриманням строків і вимог встановлених Законом України „Про виконавче провадження ’’;

- визнати протиправними дії та бездіяльність Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, що проявилися в не накладенні на боржників штрафу (подвійного штрафу) та не внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом по виконавчому провадженню №24898496;

- визнати відсутність поважних причин у боржників по виконавчому провадженню №24898496 по не виконанню в повному та фактичному обсязі виконавчою документу та судового рішення від 08 лютого 2011 року Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по справі №2-а-2111/10/1070;

- визнати протиправним, незаконним акт комісії від 01 квітня 2011 року;

- визнати наявність акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною по/для не виконання державним виконавцем Департаменту ЦВС Міністерства юстиції України вимог передбачених статей 75, 89 Закону України „Про виконавче провадження" в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом;

- зобов’язати Департамент ДВС Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 24898496 (стаття 51 Закону) та вжити дії і рішення передбачені статями 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» до боржників по виконавчому провадженню № 24898496 в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним Органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом;

- встановити судовий контроль, спосіб та порядок виконання судового рішення по даній справі;

- відшкодувати судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд вважає частину позовних вимог такими, що не підлягають розгляду у адміністративному судочинстві з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправним, незаконним акт комісії від 01 квітня 2011 року.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Верховний Суд України у постанові від 01 грудня 2009 року у справі № 21-1946во09 посилається на те, що нормативно-правові акти –це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування).

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовчий характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв’язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата –конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи хоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний акт є кінцевим документом, оскільки на його підставі відповідачем не приймались жодні вимоги, які б містили владні приписи.

Відповідно до статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно рішення такого органу повинні бути направлені на реалізацію владної компетенції такого суб’єкта щодо управлінням інших суб’єктів. Їх рішення мають містити владні управлінські вимоги, що є обов’язковими до виконання іншими особами. У оскаржуваному акті такі вимоги відсутні.

Відповідий оскаржуваний акт не є актом суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.

Таким чином, позовна вимога щодо визнання протиправним акту комісії від 01 квітня 2011 року не може бути вирішена в адміністративному судочинстві.

Крім цього, суд звертає увагу, що вимоги позивача щодо визнання відсутності поважних причин у боржників по виконавчому провадженню №24898496 по не виконанню в повному та фактичному обсязі виконавчою документу та судового рішення від 08 лютого 2011 року Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по справі №2-а-2111/10/1070 та наявності акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною по/для не виконання державним виконавцем Департаменту ЦВС Міністерства юстиції України вимог передбачених статей 75, 89 Закону України „Про виконавче провадження ’’в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом також не можуть бути розглянуті в адміністративному порядку.

Київським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист 08 лютого 2011 року.

Частиною 1 статті 181 Кодексом адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративного суду можуть звернутись з позовною заявою особи, які вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншою посадовою особою державної виконавчої служби порушено їхні права, а також якщо законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”встановлено, що скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

За загальним правилом, контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом, який видав виконавчий документ, а до юрисдикції адміністративних судів віднесено оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби щодо виконання рішень в адміністративних справах (ОСОБА_6 адміністративного суду України №810/13/13-09 від 22 травня 2009 року).

Аналогічна позиція викладена і в ОСОБА_6 адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби” від 09 січня 2008 року.

Як вже зазначалось вище, виконавче провадження відкрите та закрите на підставі виконавчого листа, що виданий Київським апеляційним адмнісітративним судом.

Відповідно до частини 9 статті 267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною судовою постановою. Заява підлягає розгляду та вирішенню у судовому засіданні із повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

          Позивач є стороною виконавчого провадження.

Згідно пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно пунктів 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.

На підставі вищенаведеного, згідно пункту 1 частини першої статті 109, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі в частині заявлених вимог, а саме:

- визнання відсутності поважних причин у боржників по виконавчому провадженню №24898496 по не виконанню в повному та фактичному обсязі виконавчого документу та судового рішення від 08 лютого 2011 року Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по справі № 2-а-2111/10/1070;

- визнання протиправним, незаконним акт комісії від 01 квітня 2011 року;

- визнання наявності акту комісії від 01 квітня 2011 року не поважною причиною по/для не виконання державним виконавцем Департаменту ЦВС Міністерства юстиції України вимог передбачених статей 75, 89 Закону України „Про виконавче провадження ’’в частині накладення штрафу (подвійного штрафу) та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржників до відповідальності згідно із законом;

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.

3. У випадку оскарження ухвали позовна заява та додані до неї матеріали будуть скеровані до суду апеляційної інстанції разом із апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     Шарпакова В.В.