ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
РІШЕННЯ
Іменем України
25.01.2007 | Справа №2-21/18388-2006 |
за позовом Приватного підприємства "КЕМПИНГ - УЮТ", с. Малий Маяк, до відповідачів Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, м. Сімферополь,
ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС", м. Сімферополь,
про визнання недійсної реєстрації права власності.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивач Гурепка М.В., представник, д/п б/н від 10.10.2006 р.
Відповідач 1. не з’явився
2. Малюта В.В., представник, д/п № 9 від 15.12.2006 р.
Сутність спору: Приватне підприємство "КЕМПИНГ - УЮТ", с. Малий Маяк, звернулося до Господарського Суду АРК із позовом до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації, м. Сімферополь, та ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС", м. Сімферополь, у якому просить заборонити ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС", м. Сімферополь, здійснювати будь-які дії з нерухомим майном, що стосується предмету спору, у тому числі будь-які угоди, визнання угод дійсними у третейських судах та будівництво; визнати недійсною реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі рішення Кримського третейського суду від 12.07.2006 р.; зобов’язати виключити з реєстру про реєстрацію права власності за ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС", м. Сімферополь, наступне нерухоме майно: спальний корпус на 55 місць, літер А-4, базу РБУ; каналізаційну насосну літер Н; трансформаторну підстанцію 10 ккв/04 та зовнішні споруди літер М; гуртожиток з блоків ДС-54 з блоків УГПД (дерев’яне) в районі літнього кінотеатру; гуртожиток з блоків контейнерів каскадного типу БК-2-1 у трьох рівнях в пляжній зоні в районі кафе. Крім того, позивач просить стягнути з другого відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 30.06.2000 р. між Фірмою „Каурія” та Фондом майна АР Крим був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке розташоване за адресою: с. Малий Маяк м. Алушта. У відповідності з рішенням Кримського третейського від 27.09.2005 р. частка нерухомого майна, придбаного фірмою „Каурія” у Фонду майна АР Крим відчужена на користь позивача. 25.10.2005 р. дана частка була зареєстрована Сімферопольським МБРТІ у реєстрі прав власності. 17.11.2005 р. між Фірмою „Каурія” та позивачем був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке не було предметом розгляду у Кримському третейському суді 27.09.2005 р. 09.12.2005 р. третейським судом було прийнято рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.11.2005 р., суд визнав за позивачем право власності на нерухоме майно. Сімферопольське МБРТІ відмовило позивачу у реєстрації права власності, та зареєструвало право власності на нерухоме майна за ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС", м. Сімферополь, на підставі рішення Кримського третейського суду від 12.07.2006 р. Право власності на спірне нерухоме майно за позивачем було визнано третейським судом раніше, ніж за ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС", м. Сімферополь.
26 грудня 2006 р. позивач надав суду уточнення позовної заяви, у яких просить: визнати недійсною реєстрацію від 14.07.2006 р. Сімферопольським МБРТІ права власності на нерухоме майно на підставі рішення Кримського третейського суду від 12 червня 2006 р. Зобов’язати Сімферопольське МБРТІ виключити з реєстру про реєстрацію прав власності за ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС", м. Сімферополь, наступне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: с. Бондаренково, вул.. Кеппена-9, м. Алушта: спальний корпус на 55 місць, літер А-4, базу РБУ, каналізаційну насосну літер Н, трансформаторну підстанцію 10 ккв/04 та зовнішні споруди літер М, гуртожиток ДС-54 з блоків УГПД (дерев’яні) в районі літнього кінотеатру, гуртожиток з блоків контейнерів каскадного типу БК-2-1 у трьох рівнях у пляжній зоні в районі кафе.
09 січня 2007 р. відповідачем - ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС", м. Сімферополь, до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав. Відповідач вказує, що договір купівлі-продажу № 1857 від 30.06.2000 р. укладений між Фондом майна АР Крим та фірмою „Каурія” не зареєстрований Маломаякською сільською Радою. Таким чином, фірма „Каурія” продала позивачу майно на підставі договору, який на момент укладення угоди не набрав сили. Крім того, позивачем не представлено доказів, які свідчать про звернення позивача за реєстрацією його права власності в сімферопольське МБРТІ.
Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У засідання суду представник першого відповідача не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надав.
Представник другого відповідача у засідання суду з’явився, позовні вимоги не визнає з мотиви вів, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Кримського третейського суду Концерну ДСН „Про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності” від 12 липня 2006 р. у справі № 02-07/138-2006 було встановлено, що 07 червня 2006 р. між ТОВ „Фонтан” та ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС" був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, як розташоване за адресою: м. Алушта, с. Бондаренково, вул. Кеппена, 9, відповідно до якого ТОВ „Фонтан” продало, а ТОВ "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС" купило за 10318 грн. наступне майно: незакінчений будівництвом спальний корпус на 55 місць, склад-навіс з профнастилу з кран-балкою та стелажами, каналізаційну насосну, резервуари чистої води (2 шт.), трансформаторну підстанцію, будиночок (битовку), будиночок-вагончик, водопровідну та каналізаційну лінії.
Відповідно інвентарної справи Сімферопольського МБРТІ відчуждаєме майна являє собою незакінчений будівництвом спальний корпус на 55 місць, визначений під літерою А, склад-навіс, визначений під № 55а; каналізаційна насосна, визначена під № 138, резервуари для води, визначені під № № 62,63, трансформаторна підстанція, визначена під № 75, будиночок-битовка, визначена під № 750, будиночок-вагончик, визначений під № 56 та споруди водопровідної та каналізаційної ліній.
Вказаним рішенням було припинено право власності ТОВ „Фонтан” на майно, розташоване за адресою: м. Алушта, с. Бондаренково, вул.. Кеппена, 9, та яке складається з незакінченого будівництвом спального корпусу на 55 місць, визначений під літерою А, складу-навісу, визначений під № 55а; каналізаційної насосної, визначена під № 138, резервуарів для води, визначені під № № 62,63, трансформаторної підстанції, визначена під № 75, будиночку-битовки, визначена під № 750, будиночоку-вагончику, визначений під № 56 та споруд водопровідної та каналізаційної ліній. Визнано право власності на майно, розташоване за адресою: м. Алушта, с. Бондаренково, вул.. Кеппена, 9, та яке складається з незакінченого будівництвом спального корпусу на 55 місць, визначений під літерою А, складу-навісу, визначений під № 55а; каналізаційної насосної, визначена під № 138, резервуарів для води, визначені під № № 62,63, трансформаторної підстанції, визначена під № 75, будиночку-битовки, визначена під № 750, будиночку-вагончику, визначений під № 56 та споруд водопровідної та каналізаційної ліній за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС" на підставі договору купівлі-продажу від 07.07.2006 р.
Вказане рішення не скасоване.
Сімферопольським МБРТІ на підставі рішення Третейського суду у справі № 02-07/138-2006 від 12.07.2006 р. проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: не житлова будівля ліфтер „А-4” – об’єкт незавершеного будівництва, склад-навіс під № 55а, каналізаційна насосна під № 138 (не здана до експлуатації), резервуари під № 62, 63, трансформаторна підстанція під № 75, будинок-битовка під № 750, будинок-вагон під № 56 товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС".
Відповідно до пункту 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна (Додаток № 1 до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно) реєстрація права власності проводиться на підставі рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.
Отже дії Сімферопольського МБРТІ щодо реєстрації права власності спірного майна не суперечить діючому законодавству.
Суд не може прийняти до уваги посилку позивача на те, що раніш прийнятим рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Алуштинська третейська Рада” від 09.12.2005 р. у справі № 7-2/2005 визнано дійсним договір купівлі-продажу того ж самого спірного нерухомого майна, який укладено між Фірмою „Каурія” (Продавець) та Приватним підприємством "КЕМПИНГ – УЮТ” (Покупець), оскільки позивачем не надані документи на підтвердження оспорювання права власності на вказане майно з відповідачем. До того ж адреса місця розташування майна, вказаного в рішеннях третейських судів, на які посилається позивач, різна.
Позивач не надав належних доказів звернення до Сімферопольського МБРТІ за реєстрацією права власності не нерухоме майно, зазначеного у рішенні Третейського суду від 09.12.2005 р..
Таким чином, позивачем не доведено порушення відповідачем - Сімферопольським МБРТІ діючого законодавства щодо реєстрації права власності майна Товариству з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС”.
Крім того, позивачем не визначені вимоги до другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС”.
Позивач не надав доказів того, що вимоги, заявлені до відповідача – Сімферопольського МБРТІ могли б бути виконані чи підлягають виконанню відповідачем - Товариством обмеженою відповідальністю „ПІВДЕННА РИВ'ЄРА ПЛЮС”.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При таких обставинах вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 08 лютого 2007 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.