ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 |
У Х В А Л А
18 січня 2012 року № 2а-17822/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом | Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельна-виробничої корпорації "Укрреставрація" |
до | Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві |
про | визнання протиправними та скасування актів перевірки від 06.04.2011р. та 03.08.2011р., приписів від 22.04.2011р. та 08.08.2011р. |
ВСТАНОВИВ:
Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельна-виробнича корпорація «Укрреставрація»(далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі по тексту - відповідач) та просить суд визнати протиправним та скасувати акти планової (позапланової) перевірки щодо додержання вимог містобудівного законодавства від 06 квітня 2011 року та від 03 серпня 2011 року, приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 22 квітня 2011 року та від 08 серпня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-17822/11/2670 та призначено розгляд питання про поновлення строку звернення до суду на попереднє судове засідання на 15 грудня 2011 року, яке відкладалось на 20 грудня 2011 року та 18 січня 2012 року у зв’язку з поданням клопотання про відкладення розгялду справи.
У судовому засіданні 18 січня 2012 року виникло питання про закриття провадження у справі в частині оскарження актів перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 06 квітня 2011 року та від 03 серпня 2011 року.
Представник позивача заперечила проти закриття провадження у справі в частині оскарження актів перевірки з посиланням на приписи Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача просила суд закрити провадження у справі в цій частині заявлених позовних вимог.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за правилами пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних і юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Верховний Суд України у постанові від 01.12.2009 р. у справі № 21-1946во09 посилається на те, що нормативно-правові акти – це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування).
Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовчий характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв’язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата –конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи хоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
Відповідно до статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно рішення такого органу повинні бути направлені на реалізацію владної компетенції такого суб’єкта щодо управлінням інших суб’єктів. Їх рішення мають містити владні управлінські вимоги, що є обов’язковими до виконання іншими особами. У оскаржуваних актах такі вимоги відсутні. Відповідні оскаржувані акти не є актами суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.
Таким чином, позовні вимоги Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельна-виробничої корпорації «Укрреставрація»в частині визнання неправомірними та скасування актів перевірки планової (позапланової) перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 06 квітня 2011 року та від 03 серпня 2011 року не можуть бути вирішеним у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 3, 17, 157, 158-160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
У Х В А Л И В:
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 2а-17822/11/2670 в частині вимог щодо визнання неправомірним та скасування актів планової (позапланової) перевірки додержання вимог містобудівного законодавства від 06 квітня 2011 року та від 03 серпня 2011 року.
2. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.