ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

за участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явились

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

          Ухвалою колегії суддів від 19.01.2007 року у складі: головуючого  - Першикова Є.В., суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П. касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 було прийнято до провадження Вищого господарського суду України, розгляд якої було призначено на 01.03.2007 року об 11 год. 20 хв.

          Склад колегії змінено розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 28.02.2007 року за № 02-12.2/40 у зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Першикова Є.В. у відрядженні.

Відповідно до статті 111⁴ Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 19.01.2007 надіслана сторонам у справі 24.01.2007 року), проте сторони не скористалися, наданим їм статею 22 Господарського процесуального кодексу України, правом щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Прокурор м.Стаханова в інтересах держави в особі Стахановської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої ділянки.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.12.2004 року (суддя Лісовицький Є.А.) у справі № 14/62пн позов прокурора задоволено. Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити і повернути земельну ділянку    площею    0,00245     га,    яка    знаходиться    за адресою:АДРЕСА_1, Стахановській міській раді з приведенням ділянки в належний для використання стан, включаючи демонтаж торгівельного кіоску НОМЕР_1, вирішено питання щодо сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 року (судді: головуючий -Медуниця О.Є., Баннова Т.М., Семендяєва І.В.)  зазначене рішення господарського суду залишено без змін.

Судові рішення господарських судів вмотивовані тим, що згідно ст. 31 Закону України “Про оренду землі” підставою припинення договору оренди є закінчення строку дії договору, питання щодо поновлення договору оренди врегульовано ст. 33 зазначеного Закону, яка є спеціальною нормою.

          Не погоджуючись з судовими рішеннями, прийнятими у справі № 14/62пн, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулась Приватний підприємець ОСОБА_1. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.03.2005 року та рішення господарського суду Луганської області від 14.12.2004 року, оскільки, як вважає скаржник, судові рішення прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема: ст. 141, 212 Земельного кодексу України, ст. 260 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, 26.06.2001року між Стаханівською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір НОМЕР_2 про оренду земельної ділянки площею 0,00245 га по вул. Б.Хмельницького м. Стаханова Луганської області (далі Договір). Строк дії договору було встановлено до 15.05.2002 року. Зазначений строк продовжувався, а саме: між вказаними сторонами було укладено додаткову угоду від 27.11.2002 року (НОМЕР_3) якою строк дії договору було встановлено до 01.03.2003 року.

Згідно п.2.2 Договору сторонами встановлено, що по закінченні терміну його дії орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити іншу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін, не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.  Тобто приватний підприємець ОСОБА_1 повинна була звернутись до Стаханівської міської ради про поновлення договору на новий термін на початку січня 2003 року. Всупереч вимогам договору, приватний підприємець ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявкою  (арк. справи 55) лише 17.02.2003 року,  чим порушила вимоги п.2.2 Договору. Окрім того, приватний підприємець звернулась зі вказаною заявкою до неналежного орендодавця -Виконавчого комітету міської ради, який не є  стороною Договору.

В пункті 5.3 Договору  зазначено, що договір оренди земельної ділянки припиняється у разі, зокрема, закінчення терміну, на який було укладено договір. Зазначене також передбачено ст. 31 Закону України “Про оренду землі”.

В касаційній скарзі скаржник, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не застосовано, а апеляційним господарським судом неправильно застосована ст. 260 Цивільного кодексу УРСР. Але з вказаним твердженням скаржника судова колегія Вищого господарського суду України не погоджується. Вказаною статтею передбачено, в разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць. Зазначена норма не підлягає застосуванню при вирішенні даного спору, оскільки сторонами Договору було погоджено підстави продовження (поновлення) строку дії Договору оренди землі та припинення дії Договору.

26.03.2003 року виконавчим комітетом Стаханівської міської ради (управління містобудування і архітектури) було надано відповідь на звернення приватного підприємця ОСОБА_1, якою відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на продовження строку установки малої архітектурної форми (кіоску).

Скаржником в касаційній скарзі наголошується, що судами порушено  ст. 141 Земельного кодексу України, яка містить вичерпний перелік умов припинення договору та не містить такої підстави для припинення користування земельною ділянкою, як закінчення строку, на який була надана земельна ділянка. Але це твердження є помилковим, оскільки зазначене питання було врегульовано Договором.

Рішенням   виконавчого   комітету   Стаханівської   міської   ради   НОМЕР_4 затвердженого рішенням  НОМЕР_5    позачергової сесії Стаханівської міської ради НОМЕР_6 в продовженні строку оренди зазначеної земельної ділянки відповідачу -приватному підприємцю ОСОБА_1 було відмовлено.

Відповідно до п.2.4 Договору відповідач -приватний підприємець ОСОБА_1, повинен повернути земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому він брав її в оренду. Зазначене зобов'язання за Договором відповідачем не виконано (підтверджується постановою заступника

начальника Стаханівського міського управління земельних ресурсів НОМЕР_7 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання припису щодо звільнення земельної ділянки).

Отже, вищезазначене дає підстави для висновку, що після закінчення строку дії Договору, відповідач самовільно займає земельну ділянку, яка надавалась йому в оренду та повинен був її повернути орендодавцю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду та постанова апеляційної інстанції відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суді Луганської області від 14.12.2004 року та постанову Луганського  апеляційного господарського суду від 10.03.2005 року у справі № 14/62пн -залишити без змін.

Головуючий                                                                              І.Ходаківська

          Судді                                                                                        Г.Савенко

                                                                                            Т.Данилова