КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2015 р. Справа№ 910/14651/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Бовсунівської Л.О.,

представників:

від позивача не з'явився,

від відповідача Панченко Ю.В., дов. від 02.01.2015 №120/2015,

третьої особи не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 (підписане 03.08.2015)

у справі №910/14651/15 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»

до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3

про стягнення 5 263,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - відповідач) про стягнення 5 263, 41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14651/15 та залучено до участі у розгляді справи на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі №910/14651/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» 4 753,41 грн страхового відшкодування та 1 649,97 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 скасувати та прийняте нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що у спірних правовідносинах відбулась передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика, нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникло. Відтак, оскільки заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, строк позовної давності по спірним відносинам є таким, що сплив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2015. Ухвалу суду від 14.09.2015 надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28.

У судовому засіданні 21.10.2015 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 скасувати та прийняте нове, яким у задоволенні позову відмовити у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

На призначене судове засідання позивач та третя особа не з'явились, про дату та час проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Доказом належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 14.09.2015) 18.09.2015, долучене до матеріалів справи.

Доказом належного повідомлення третьої особи про час і місце розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 є конверт, повернутий органом поштового зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Враховуючи, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» та ОСОБА_3 вважаються належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без їх участі, з метою дотримання вимог ст. 102 ГПК України, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2010 між позивачем (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник та вигодонабувач) укладено договір страхування наземного транспорту №206-00562-10, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з п. 7 договору до страхових випадків віднесено, зокрема, ДТП - пошкодження, знищення або втрата застрахованого ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У п.8 договору передбачено, що безумовна франшиза складає 0,00 грн.

За умовами договору амортизаційний знос не враховується (п. 9 договору).

Пунктом 14 договору передбачено строк його дії з 18.01.2010 по 17.01.2011.

16.10.2010 об 11 год. 30 хв. на м. Патона в місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, через те, що останній під час виїзду на Наддніпрянське шосе не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення із застрахованим позивачем автомобілем Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2010 у справі №3-4815/10 водія автомобіля Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 визнано винним в порушенні Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

За змістом статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

19.10.2010 ОСОБА_4 звернулась до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, в якій просила виплатити страхове відшкодування на рахунок СТО.

28.10.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКО-Україна» (СТО) виставлено рахунок №00013347/1 на оплату вартості відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 5 932,90 грн.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 29.10.2010 №1652, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Сальватор» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 31.05.2010 №9639/10; свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 22.10.2009 №7811) вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0) становить 5 909,47 грн, в т.ч. ПДВ.

Згідно з частиною першою статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Частиною 4 Закону України «Про страхування» визначено, що розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Норми Закону України «Про страхування» не передбачають зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що рахунок-фактура від 28.10.2010 №00013347/1 є належним доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1.

17.04.2014 позивачем було складено страховий акт №13726/206, відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 5 263,41 грн.

Платіжним дорученням від 18.04.2014 №6476 позивачем перераховано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» (СТО) грошові кошти в сумі 5 263, 41 грн.

Як встановлено місцевим господарським судом, на момент скоєння ДТП, 16.01.2010, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВА №2382895.

Вказаним вище полісом встановлено строк його дії з 05.09.2010 по 04.09.2011 та передбачено франшизу в сумі 510 грн.

01.07.2015 Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» подало заяву про застосування строку позовної давності.

Частково задовольняючи позовні вимоги, Господарський суд міста Києва виходив з того, що до позивача згідно зі ст. ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» та п.22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги до відповідача. Оскільки страхове відшкодування в сумі 5 263, 41 грн Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» виплачено 18.04.2014, то саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування починає обраховуватися строк позовної давності, а відтак строк позовної давності у спірних правовідносинах пропущено не було.

Київський апеляційний господарський не суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у зв'язку із виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі №3-303гс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/2382895, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, водієм вказаного вище транспортного засобу власнику транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи).

З урахуванням того, що до позивача перейшло право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/2382895 у межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля в сумі 5 263,41 грн за вирахуванням 510 грн франшизи, суд дійшов правомірного висновку в обґрунтованості підстав звернення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» з позовом про стягнення страхового відшкодування.

Водночас, як вже зазначалось 01.07.2015 Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» подано заяву про застосування строку позовної давності.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (п.п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10).

В зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про порушення прав позивача є підстави для застосування позовної давності.

Нормами статті 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи, що спірні правовідносини сторін регулюються положеннями ст.993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» і з заміною кредитора деліктне зобов'язання не припинилось, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ч. 1 ст. 262 ЦК України). При цьому строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 №6-112цс13 та від 23.09.2015 №3-303гс15.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що страховий випадок стався 16.10.2010, а позивач звернувся з даним позовом до суду 09.06.2015, судом апеляційної інстанції не було встановлено факту переривання перебігу позовної давності і позивачем не наведено поважних причин її пропуску, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 5 263,41 грн не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Отже, з огляду на викладене вище, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 прийняте з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі №910/14651/15 скасувати та прийняте нове.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, будинок 1; ідентифікаційний код 33831166) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 33-37; ідентифікаційний код 19411125) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн 50 коп.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/14651/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій