ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2007 р. | № 8/124 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників: |
позивача Федоров І.Ю. довіреність № 294 від 26.06.2006 |
відповідача Гордієнко А.М. довіреність № ОН 9/2414 від 06.12.2006 |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Хімекс”
|
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.11.2006 |
у справі господарського суду | № 8/124 Полтавської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Хімекс” |
до |
Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький завод технічного вуглецю” |
про |
присудження до виконання обов’язку в натурі |
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.07.2006 (суддя Плеханова Л.Б.) задоволено позов. Зобов’язано відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (далі –ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю") виконати свій обов’язок з проведення аудиторської перевірки діяльності ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю". Стягнуто з ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" на користь відкритого акціонерного товариства "Хімекс" (далі –ВАТ "Хімекс") 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Додатковим рішенням господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 стягнуто з ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" на користь ВАТ "Хімекс" 10 000 грн. витрат, пов’язаних з оплатою адвокатських послуг.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.11.2006 (колегія у складі суддів: Агрикової О.В., Мостової Г.І., Фаловської І.М.) задоволено апеляційні скарги ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" на вказані вище рішення від 03.07.2006 та додаткове рішення від 07.07.2006 у даній справі, які скасовано та припинено провадження у справі на підставі підпункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору. Щодо стягнення судом 10 000 грн. судових витрат, пов’язаних із оплатою послуг адвоката, суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції не досліджено, чи є представник позивача дійсно адвокатом та працює в адвокатській конторі "Правіс".
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ВАТ "Хімекс" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" зазначило прохання залишити постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.11.2006 без змін, а касаційну скаргу ВАТ "Хімекс" – без задоволення.
Вищий господарський суд України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги за таких підстав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, який володіє 11,8882 відсотками акцій ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", вимагав від відповідача виконати передбачений статтею 162 Цивільного кодексу України обов’язок щодо проведення аудиторської перевірки діяльності товариства.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.11.2006 ВАТ "Хімекс" придбало у емітента (відповідача) 138 237 шт. простих іменних акцій номінальною вартістю 1,05 грн., про що ВАТ "Хімекс" було видано сертифікат акцій № 0753274. Враховуючи, що згідно балансу станом на 31.12.2004 статутний капітал ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" складає 1221 тис. гривень, ВАТ "Хімекс" є акціонером, який володіє 11, 8882 відсотків акцій. 02.02.2006 позивач як акціонер звернувся до відповідача з вимогою щодо проведення в термін до кінця лютого 2006 року аудиторської перевірки ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" за період з 01.01.2003 по 02.02.2006.
Відповідно до ч.5 ст. 152 Цивільного кодексу України акціонерне товариство, яке проводить відкриту підписку на акції, зобов'язане щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу інформацію, передбачену законом.
Відповідно до ст. 162 Цивільного кодексу України акціонерне товариство, яке зобов'язане відповідно до закону публікувати для загального відома документи, передбачені статтею 152 цього Кодексу, повинне для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щорічно залучати аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що на час прийняття рішення відповідачем не було проведено аудиторську перевірку діяльності акціонерного товариства.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та припиняючи провадження у справі, вказав, що на момент прийняття рішення відповідач самостійно виконав свій обов’язок про проведення аудиторської перевірки, оскільки відповідачем було укладено 04.04.2006 договір № 19 із товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчук-Аудит" на проведення аудиторської перевірки діяльності відповідача, згідно із пунктом 1.3 якого термін проведення робіт - з 04.04.2006 до 01.09.2006.
Вищий господарський суд України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.
28.09.2006 відповідачем було надано на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції поштове відправлення від 24.09.2006 - опис вкладення в цінний лист, за яким на адресу відповідача було направлено копію звіту аудиторської перевірки від 01.09.2006.
За таких обставин у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для застосування підпункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на час прийняття судом першої інстанції рішення питання, що становили предмет спору, сторонами не було врегульовано.
Скасовуючи додаткове рішення від 07.07.2006, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки рішення від 03.07.2006 скасовується, а провадження у даній справі підлягає припиненню, то і додаткове рішення суду, яке стосується відшкодування наданих позивачу послуг адвоката є таким, що підлягає скасуванню, враховуючи те, що як вбачається із протоколів судових засідань, що відбулися 07.06.2006 та 03.07.2006 представництво інтересів позивача за довіреністю № 215 від 21.04.2005 здійснював адвокат Середа О.Я., який має свідоцтво № 1537 від 01.10.2003 про право зайняття адвокатською діяльністю та діє у складі адвокатської контори "Правіс", проте копія вказаного свідоцтва та трудової книжки із зазначенням місця роботи, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, із витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката.
Згідно з частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті, у тому числі за послуги адвоката, покладаються: при задоволенні позову на відповідача, при відмові у позові на позивача, при частковому задоволенні на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До заяви про стягнення судових витрат, пов’язаних із оплатою наданих адвокатських послуг, яка надійшла до господарського суду Полтавської області 15.05.2006, позивачем було додано копію додаткової угоди № 1 від 01.03.2006 до укладеного між позивачем та адвокатською конторою "Правіс" договору № 104/104 ХИМ про надання адвокатських та консультативних послуг від 01.04.2005 та платіжне доручення № 1596 від 10.05.2006, за яким позивачем сплачено 10 000 грн. відповідно додаткової угоди № 1 від 01.03.2006 (Том 1 арк. спр. 61, 62).
На вимогу ухвали суду апеляційної інстанції від 14.08.2006 позивачем було надано копію договору № 104/104 ХИМ від 01.04.2005 про надання адвокатських та консультативних послуг.
Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд відповідно частини першої статті 38 Господарського процесуального кодексу України зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
За таких обставин постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.11.2006 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2006 та додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 у справі № 8/124 залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Хімекс" задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.11.2006 скасувати, а рішення господарського суду Полтавської області від 03.07.2006 та додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 07.07.2006 у справі № 8/124 залишити в силі.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан