ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2007 р. | № 35/247-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, |
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Відкритого акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 |
у справі | господарського суду Харківської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” |
до | Українсько - американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями “Влада- Промтекс” |
про | стягнення 785187, 12 грн. |
та за зустрічним позовом | Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями “Влада- Промтекс” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Старокраматорський машинобудівний завод” |
про | стягнення 955590, 36 грн. та витребування технічної документації |
в судовому засіданні взяли участь представники: |
від позивача: | Олександрова Н.М.- дов. № 08/4 від 03.01.2007 |
від відповідача: | Камінер В.М, Бережна Т.В. –дов. б/н від 01.06.06 |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 12.09.2006 господарського суду Харківської області відмовлено в задоволенні клопотання позивача за первісним позовом ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод”, щодо залучення до участі у розгляді справи в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкритого акціонерного товариства “Уральська сталь”.
Відмовлено в задоволенні первісного позову про стягнення з Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс” на користь ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” суми основного боргу за договором комісії № 4380 від 09.02.2004 в розмірі 708 533, 24 грн., суми інфляційних в розмірі 33 845, 43 грн., 3% річних в розмірі 15 956, 55 грн. та пені в розмірі 98 046, 82 грн.
В решті позовних вимог за первісним позовом провадження у справі припинено.
Зустрічний позов задоволено у повному обсязі. Стягнено з ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” на користь Українсько-американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями “Влада-Промтекс” суму понесених за договором комісії витрат у розмірі 95 550, 36 грн.
Зобов’язано ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” надати Українсько - американському спільному підприємству з іноземними інвестиціями “Влада-Промтекс” передбачену договором комісії наступну документацію на перевантажувач: робочу документацію (робочий проект), зокрема ескізне пророблення окремих вузлів, креслення загальних видів перевантажувача (креслення технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочі креслення швидкозношуємих вузлів та деталей, а також прочностні розрахунки деталей та вузлів, акти попередніх випробувань механізмів та каталог запасних частин.
Постановою від 31.10.2006 Харківського апеляційного господарського суду в задоволені клопотання позивача по первісному позову про залучення до участі у справі у якості 3-ї особи ОАО "Уральська сталь" та приєднання до матеріалів справи додаткового доказу –акту від травня 2005 року про передачу креслень на швидкозношувальні деталі відмовлено. Рішення господарського суду харківської області від 12.09.2006 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що згідно ст. 1016 Цивільного кодексу України комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. Але з боку ВАТ "Старокраматорський машинобудівний завод" зазначений обов'язок, передбачений законом, не був виконаний у частині передачі технічної документації на перевантажувач.
Крім того, відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст.ст. 682, 683 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору щодо комплектності. Якщо договором встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ “Старокраматорський машинобудівний завод” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1011-1014, 1018, 1022, 1024 Цивільного кодексу України, ст.60 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Господарським судом встановлено, що 09.02.2004 ВАТ "Старокраматорський машинобудівний завод" (позивач) та Українсько-американське спільне підприємство з іноземними інвестиціями “Влада- Промтекс" (відповідач) уклали договір комісії № 4380, який додатковою угодою від 15.03.2005 викладений в новій редакції.
За умовами договору комісії відповідач зобов’язався укласти зовнішньоекономічний договір продажу перевантажувача мостового, вантажопідйомністю 30 тон, прольотом 76,2м., заводський № 001 у комплекті з ЗИП, виробництва ВАТ "Старокраматорський машинобудівний завод", за межі митної території України третій особі, відповідно до специфікацій № 1 та № 2.
Статтею 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Право власності на майно придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента і до комісіонера не переходить.
Комітент за актами прийому-передачі від 13.04.2005 і від 17.11.2005 передав, а комісіонер прийняв відповідно договору комісії № 4380 від 09.02.2004 перевантажувач мостовий та ЗИП до перевантажувача. Цими актами сторони підтвердили виконання обов’язків передбачених договором комісії.
За твердженням позивача відвантажена продукція відповідає вимогам ТЗ № 81-4-04 та умовам договору № 4380 від 09.02.2004 (нова редакція від 15.03.2005), підтверджена листами кінцевого покупця ВАТ "Уральська сталь" та відсутністю претензій і рекламацій у встановленні законодавством строки, однак, господарськими судами цьому не надано належної оцінки.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Господарські суди не врахували надані позивачем листи ВАТ "Уральська сталь" і клопотання позивача про залучення ВАТ "Уральська сталь" до участі у справі в якості третьої особи відхилив.
Відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи можуть залучатися до участі у справі за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї х сторін.
Ухвалами господарського суду від 25.05.2006 та 13.06.2006 господарський суд Харківської області зобов’язував сторони у справі провести звірку розрахунків. Сторонами ці вимоги суду не виконані і господарськими судами це не взято до уваги, тому цим доказам не надано належної правової оцінки
Господарським судом також не надано належної правової оцінки тому, що обов’язок з виготовлення металоконструкції і надання технічної документації металоконструкції за договором комісії покладався на відповідача –комісіонера, а не на позивача –комітента.
Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119 - ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову від 31.10.2006 Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 12.09.2006 господарського суду Харківської області зі справи № 35/247-06 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко