ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 р. | № 2-26/6983.1-2006(2-1/6263.2-2005,2-1/8527-2005) |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Шовковий путь” на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р.
у справі №2-26/6983.1-2006 господарського суду АР Крим
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Шовковий путь”
до відповідача Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”
третя особа Дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України
“Укрпрофоздоровниця” “Санаторій “Україна”
про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності
та за
зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Шовковий путь”
про розірвання договору купівлі-продажу та визнання недійсним свідоцтва
за участю представників:
ТОВ “Шовковий путь” – не з’явилися;
ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” –не з’явилися;
ДП ЗАТ “Укрпрофоздоровниця “Санаторій “Україна” –Яшина Л.О.
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю “Шовковий путь” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд:
- визнати дійсним договір купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р., укладений між ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та ТОВ “Шовковий путь”;
- визнати за ТОВ “Шовковий путь” право власності на об’єкт купівлі-продажу –незавершене будівництвом нерухоме майно –спальний корпус на 210 місць та їдальню на 600місць, розташовані за адресою: Алупкінське шосе, 15 смт. Гаспра, м. Ялта АР Крим на земельній ділянці 0,9700га.
Вимоги позивача в частині визнання договору дійсним мотивовані тим, що сторонами повністю виконані його умови, однак відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення. Даний договір є підставою для набуття у ТОВ “Шовковий путь” права власності на спірне майно (т.1 а.с.2-4).
Під час нового розгляду спору у даній справі, відповідачем для спільного розгляду з первісним подано зустрічний позов про розірвання договору купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р., який укладено між ним та відповідачем у справі, та визнання недійсним свідоцтва про право власності на об’єкти купівлі-продажу.
Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що позивач не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати коштів за об’єкт в установлений договором строк (т.1 а.с.156-159).
Зустрічний позов прийнято для спільного його розгляду з первісним ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006р. (т.1 а.с.172-173).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006р. первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову в частині розірвання договору –відмовлено, в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності –провадження у справі припинено. Відповідно до рішення суду за ТОВ “Шовковий путь” визнано право власності на спальний корпус на 210місць та їдальню на 600місць, розташовані в м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 15 на земельній ділянці площею 0,9700га (т.1 а.с.175-179).
Відмовляючи у задоволені зустрічного позову в частині розірвання договору, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані взяті на себе зобов’язання в частині оплати коштів за об’єкт, від прийняття яких відповідач безпідставно ухилився.
Провадження у справі в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності припинено, оскільки спірне свідоцтво не є актом у розумінні ст.12 ГПК України, у зв’язку з чим спір у цій частині не може бути предметом розгляду у господарському суді.
Задовольняючи заявлені вимоги в частині визнання договору дійсним, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані зобов’язання за договором в частині сплати коштів за придбаний об’єкт, однак, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006р. скасовано та прийнято нове рішення. Відповідно до постанови суду апеляційної інстанції у первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково та постановлено розірвати договір купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р., укладений між ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та ТОВ “Шовковий путь”; провадження у справі в частині визнання недійсним свідоцтва припинено (т.2 а.с.57-68).
Задовольняючи зустрічний позов в частині розірвання договору купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р., який укладено сторонами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не виконав в установлений договором строк взяті на себе зобов’язання в частині сплати коштів. Так, судом встановлено, що оплата здійснена позивачем лише після подання позову до суду. Обов’язок сплатити за об’єкт купівлі-продажу є істотною умовою договору і невиконання такого обов’язку є істотним порушенням умов договору.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд апеляційної інстанції мотивував таке рішення тим, що:
- факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору не доведений;
- договір не був виконаний належним чином позивачем.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ТОВ “Шовковий путь” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006р.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Під час вирішення спору у даній справі, судом першої інстанції, та, переглядаючи рішення суду в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили, що 09.07.2004р. сторонами у справі –ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” та ТОВ “Шовковий путь” підписано договір №0104034/2004-25, предметом якого є купівля-продаж об’єкта незавершеного будівництва –спального корпусу на 210 місць з їдальнею на 600місць (корпуси літ. “П”, загальною площею 1 055,1кв.м. і літ.”Р”, загальною площею 1 691,9кв.м.), розташовані за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Гаспра-3Ф, вул. Алупкинське шосе, 15 на земельній ділянці 0,9700га.
За умовами зазначеного договору, відповідач брав на себе зобов’язання передати у власність позивача вищевказаний об’єкт незавершеного будівництва, а останній –сплатити ціну продажу та компенсувати визначені договором витрати.
Предметом спору у даній справі за первісним позовом є дійсність зазначеного договору та визнання права власності на майно, що є об’єктом купівлі-продажу за таким договором.
Судами вірно визначено, що за своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.
Так, відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Таким чином, законом встановлено форму такого договору - письмова нотаріально посвідчена.
Згідно п.1 ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
За змістом п.1 ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. При цьому, відповідно до п.2 цієї норми, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Отже, для розгляду спору у частині дійсності зазначеного договору необхідно встановити чи виконані умови договору сторонами; встановити факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення такого договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором передбачено, що позивач зобов’язаний протягом 5 календарних днів, починаючи з дня підписання договору, сплатити вартість об’єкта купівлі-продажу, визначену п.2.4 договору, а також компенсувати відповідачу витрати пов’язані з підготовкою об’єкта до продажу (п.2.8 договору).
Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції вказане зобов’язання не було виконано позивачем у встановлений договором строк. Грошові кошти за об’єкт купівлі-продажу перераховані позивачем лише після звернення з даним позовом до суду та повернуті відповідачем.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Також, судом апеляційної інстанції не встановлено, що з вимогою щодо нотаріального посвідчення даного договору позивач звертався до відповідача до звернення до суду з даним позовом та, що відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення договору. Отже, на момент звернення позивача до суду не мав місце факт порушення чи оспорення його прав.
За таких обставин, враховуючи вимоги п.2ст.220 ЦК України , суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову та відмовив у позові у цій частині.
Оскільки, судом відмовлено у задоволенні позову щодо визнання договору купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р. дійсним, такий договір не є підставою для виникнення у його сторін прав та обов’язків, визначених ним.
Так, в силу ч.1 ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги положення вищенаведених норм права, у зв’язку з чим помилково розглядав зустрічний позов по суті заявлених вимог.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, провадження у цій справі в частині вимог зустрічного позову про розірвання договору підлягало припиненню, у зв’язку з чим постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. в частині задоволення зустрічного позову щодо розірвання договору, а також рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006р. підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині припиненню.
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо припинення провадження у справі в частині вимог зустрічного позову про визнання свідоцтва про право власності недійсним на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.80, 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Шовковий путь” задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006р. у справі №2-26/6983.1-2006 в частині розгляду вимог зустрічного позову щодо розірвання договору купівлі-продажу №0104034/2004-25 від 09.07.2004р. скасувати, а провадження у справі в цій частині припинити.
3. В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2006р. у даній справі залишити без змін.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищака І.М.
Палій В.М.