АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Мирошниченко О.В.

№ 22-ц/796/12073/2015 Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

при секретарі Троц В.О.,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1, подані в інтересах Приватного підприємства «Ф-СТУДІЯ», ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_4, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «Ф-СТУДІЯ» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2014 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «Ф-СТУДІЯ» (далі - ПП «Ф-СТУДІЯ») про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП «Ф-СТУДІЯ» заборгованість за кредитним договором № МL-001/034/2008 від 21 березня 2008 року у розмірі 464 323,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 червня 2013 року (1 дол. США дорівнює 7,99300 грн.) еквівалентно 3 710 611,49 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП «Ф-СТУДІЯ» судовий збір у розмірі 3441,00 грн.

В апеляційних скаргах представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП «Ф-СТУДІЯ» просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» у повному обсязі. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Ф-СТУДІЯ», оскільки позивач пропустив шестимісячний строк для пред'явлення вимоги про повернення заборгованості, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, який починає спливати від дня настання строку виконання основного зобов'язання згідно графіка платежів, який є додатком до кредитного договору. Порука ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Ф-СТУДІЯ» є припиненою. Вважає, що суд не перевірив достовірність розрахунку заборгованості, який здійснений банком, виходячи з процентної ставки 13,49 % річних. Разом з тим, умови кредитного договору передбачають плаваючу процентну ставку. Суд першої інстанції не перевірив чи діяла процентна ставка 13,49% річних протягом усього періоду.

В судове засідання відповідачі та їх представники не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Представник ПАТ «ОТП Банк» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення представника ПАТ «ОТП Банк», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 березня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (банк), та ОСОБА_4 (позичальник) було укладено кредитний договір № МL-001/034/2008, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 611 939,82 доларів США строком до 21 березня 2033 року, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з п. 3 ч. 1 кредитного договору встановлено плаваючу процентну ставку, яка визначається за наступною формулою: фіксований відсоток (4,49% річних) + FIDR (процента ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розмішені у банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

Згідно з п. 4 ч. 1, п. 1.5. ч. 2 кредитного договору визначено, що повернення кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Відповідач зобов'язувався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі.

Згідно з п. 1.5.1 ст. 1.5. частини № 2 кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі платежу та не пізніше дати платежу, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором.

Пунктом 4.1.1. ч. 2 кредитного договору визначено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконаного зобов'язання за кожен день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ «ОТП Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Ф-СТУДІЯ» 21 березня 2008 року було укладено договори поруки № SR-001/034/2008, № SR-001/034/2008/1 та № SR-001/034/2008/2 відповідно.

18 квітня 2011 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено додатковий договір №4 до кредитного договору № МL-001/034/2008, відповідно до якого сторони домовилися внести зміни до кредитного договору та виклали графік платежів в новій редакції (додаток №1 до договору).

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 неналежним чином виконує свої зобов'язання за кредитним договором, 25 вересня 2013 року ПАТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП «Ф-СТУДІЯ» заборгованості. Згідно наданих розрахунків станом на 17 червня 2013 року заборгованість становить 464 323,64 доларів США(за офіційним курсом НБУ станом на день розрахунку 3 710 611,49 грн.), з яких: 431 541,82 доларів США - заборгованість за кредитом, 32781,82 грн. - заборгованість за процентами; та 82940,00 грн. пені.

Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» та задовольнив їх.

В повному обсязі з висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем) (постанова Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-53 цс 14).

Відповідно до п. 2.1.3.1 додаткового договору №4 до кредитного договору від 18 квітня 2011 року у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань чи невиконання позичальником або третіми особами інших умов кредитного договору, цього додаткового договору понад 30 календарних днів, сторони домовилися, що банк вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення позичальнику вимоги про виконання боргових зобов'язань у повному розмірі, а позичальник вважається таким, що допустив істотне порушення умов кредитного договору та цього додаткового договору та отримав вимогу банку. В зв'язку з чим позичальник зобов'язаний погасити боргові зобов'язання в повному розмірі протягом наступних 30 календарних днів, що слідують за останнім днем строку порушення зобов'язання. Відтак, сторони погодили настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі у разі невиконання позичальником боргових зобов'язань, встановлених кредитним договором, понад 30 календарних днів.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків, ОСОБА_4 неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором з 16 червня 2012 року, у зв'язку з чим банком було нараховано пеню. Також банком рахується як прострочена заборгованість за процентами за період з 21 листопада 2012 року по 17 червня 2013 року (а. с. 7, т. 1).

З позовом до суду про стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Ф-СТУДІЯ» ПАТ «ОТП Банк» звернулося лише 25 вересня 2013 року.

Договорами поруки № SR-001/034/2008, № SR-001/034/2008/1 та № SR-001/034/2008/2, укладеними з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Ф-СТУДІЯ» 21 березня 2008 року не було передбачено строку припинення поруки.

Враховуючи викладене, порука ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Ф-СТУДІЯ» ПАТ «ОТП Банк» припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПП «Ф-СТУДІЯ».

Колегія суддів відхиляє посилання апелянтів на відсутність доказів надання кредиту за договором № МL-001/034/2008 від 21 березня 2008 року та на необґрунтованість розрахунків заборгованості, наданих позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором, після укладення договору сторонами укладалися додаткові договори, якими вносилися зміни до графіку платежів.

Кредитним договором було встановлено плаваючу процентну ставку, яка визначається за наступною формулою: фіксований відсоток (4,49% річних) + FIDR (процента ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розмішені у банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). Додатковим договором №4 до кредитного договору було встановлено плаваючу процентну ставку в розмірі FIDR + 5,21% (а. с. 95-99, т. 1). В справі відсутні докази того, що застосована позивачем у розрахунку заборгованості процентна ставка (13,21%) не відповідає умовам договору.

Таким чином, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «ОТП Банк» та стягнення заборгованості за кредитним договором лише з відповідача ОСОБА_4

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3441,00 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, подані в інтересах Приватного підприємства «Ф-СТУДІЯ, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до якої приєдналася ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2014 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємства «Ф-СТУДІЯ» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № МL-001/034/2008 від 21 березня 2008 року, яка станом 17 червня 2013 року становить 464 323,64 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день розрахунку становить 3710611,49 грн., з яких: 431 541,82 доларів США - заборгованість за кредитом, 32781,82 грн. - заборгованість за процентами; та 82940,00 грн. пені.

В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір в сумі 3441,00 грн.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді