Справа № 461/13087/13 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/783/4242/15 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М.Я.

Категорія: 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді: Богонюка М.Я.

суддів: Ванівського О.М., Шашкіної С.А.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

з участю: представника відповідачів - Рудницької М.І.,

представника позивачів - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 березня 2015 року, -

встановила:

оскарженим рішенням задоволено позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Львівської міської ради та Департаменту економічної політики Львівської міської ради про розірвання договору про пайову участь.

Розірвано договір про пайову участь №78 від 10.06.2011 року, укладений між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_5, ОСОБА_6.

В апеляційній скарзі Департамент економічної політики Львівської міської ради просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що Львівська міська рада не є стороною договору про пайову участь, договором не передбачалось такого обов'язку департаменту як будівництво дороги, а відповідь на звернення позивачів є у матеріалах справи, відповідно до якої позивачу запропоновано зазначити конкретні терміни відтермінування сплати пайового внеску. Таким чином, задоволення позову місцевим судом на підставі п.2 ст.651 ЦК України є порушенням норм матеріального права.

Також зазначають, що позивачі не зверталися до департаменту з пропозицією про розірвання договору, а відсутність коштів може лише бути підставою для відтермінування сплати пайового внеску, а не підставою для розірвання договору зважаючи на чинність рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.06.2011 року №610 чим підтверджується статус замовників будівництва магазину - салону на вул. Скнилівській - позивачів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно норм, закріплених у ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.213 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається із матеріалів справи 10 червня 2011 року між Департаментом економічної політики ЛМР з однієї сторони та ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з другої сторони було укладено договір про пайову участь на проектування та будівництво магазину-салону на АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Частиною 1 ст.648 ЦК України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Згідно п.2.1. та 1.1. згаданого договору, замовник зобов'язаний: здійснити будівництво об'єкта містобудування відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації з дотриманням державних будівельних норм і правил та інших нормативних вимог та здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і в порядку, передбаченому цим договором.

При цьому, згідно попереднього розрахунку пайового внеску, який згодом повинен був відкоригований згідно з поданими підставовими документами, такий становив 91151,48 грн. (а.с.10).

У зв'язку із складним матеріальним становищем та «всесвітньою економічною кризою» позивачі звернулись до Департаменту економічної політики ЛМР із листом про відтермінування виплати на розвиток інфраструктури м. Львова до часу прийняття в експлуатацію запроектованого ними магазину-салону на АДРЕСА_1 (а.с.11).

Крім того, у відповідь на лист Департаменту економічної політики ЛМР від 12.08.2013 року №23-вих-807 щодо необхідності сплати позивачами пайового внеску у розмірі 40000,00 грн., позивач ОСОБА_6 повторно повідомив відповідача Департамент економічної політики ЛМР про неможливість проведення будівельних робіт у зв'язку із призупиненням, через відсутність коштів, будівництва дороги проектованої Ряшівської та просив відтермінувати сплату пайового внеску та продовжити термін дії договору на пайову участь (а.с.12, 13).

Про достовірність зазначеної інформації та відсутність можливості здійснювати будівництво вказаного вище магазину-салону позивачами свідчить і довідка дачного кооперативу «Урожай» щодо відсутності на земельній ділянці АДРЕСА_1 капітальних споруд та ознак ведення жодного будівництва (а.с.14).

Відповідно до п.3.6.1. Положення про порядок залучення коштів інвесторів (замовників, забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова інвестиційний внесок розміром до 30 тис. грн. включно сплачується інвестором одноразово, більше 30 тис. грн. - може розтерміновуватись департаментом економічної політики у разі відповідного звернення інвестора (замовника, забудовника).

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідачі жодним чином не відреагували на зазначене звернення позивачів щодо відтермінування сплати пайового внеску.

Водночас, відповідачами не надано, всупереч вимогам ч.1 ст.60 ЦПК України, жодних доказів на підтвердження того, що наявна в матеріалах копія відповіді на звернення позивачів щодо відтермінування сплати пайового внеску, надсилалась останнім.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання зазначеного договору про пайову участь №78 від 10.06.2011 року.

Натомість, доводи апеляційної скарги щодо відсутності обов'язку департаменту на будівництво дороги, на переконання колегії суддів не стосуються предмету позову. Крім того, доводи відповідачів щодо надіслання позивачам відповіді на їхні звернення щодо відтермінування сплати пайового внеску не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами, а відтак не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі вказаного, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції сформовані на підставі повно та всебічно досліджених матеріалів справи, з наданням об'єктивної оцінки всім можливим доказам у справі. Такі висновки в повній мірі відповідають обставинам справи, ґрунтуються на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права, а відтак колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

При цьому, згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржене рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівської міської ради - відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.

Головуючий: М.Я.Богонюк

Судді: О.М.Ванівський

С.А.Шашкіна