АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження 22ц/790/7035/15 Головуючий 1 інстанції - Федосенко В.В.

Справа № 638/5735/15-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія - договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів:Котелевець А.В., Крилової Т.Г.

за участю секретаря - Асєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування квартири, повернення сторін у первісний стан, визнання за позивачем права на користування житловим приміщенням, визнання протиправним зняття реєстрації місця проживання, визнання нечинним зняття з реєстрації місця проживання, забов»язання зареєструвати місце проживання,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2015 року позовну заяву в частині позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки НОМЕР_1 та житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 а також повернення ОСОБА_3 в первісний стан щодо права власності на вказане майно повернуто позивачу.

Клопотання представника позивача про витребування доказів та заява представника позивача про забезпечення позову залишені без задоволення

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу районного суду та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити позов в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду. Вказує на те, що у провадженні суду вже розглядається позовна заява про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Тому позивач при поданні заяви про зміну предмета позову керувався ч.І. ст. 114 ЦПК України в частині пред'явлення позовної заяви за місцезнаходженням основної частини майна.

Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду не з»явилися, ніяких клопотань не надали. Про належне повідомлення сторін свідчать розписки про вручення їм судових повісток.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду та що вказаний строк спливає, судова колегія знаходить можливим розглянути справу у відсутності сторін.

Вислухавши представника Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, 08.04.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Дзержинського РВ ГУ МВС України в Харківській області, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1., повернення сторін у первісний стан, визнання за позивачем права на користування житловим приміщенням, визнання протиправним зняття реєстрації місця проживання, визнання нечинним зняття з реєстрації місця проживання, забов»язання зареєструвати місце проживання.

15 червня 2015 року в судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну предмету позову шляхом доповнення позовних вимог, а саме крім вказаних вище позовних вимог просив визнати недійсним договор дарування земельної ділянки та житлового будинку №83 з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою с. Радянське, Вовчанського району Харківської області, а також позивач просить повернути ОСОБА_3 в первісний стан щодо права власності на вказане майно.

Також в забезпечення цього позову позивач просить накласти арешт на вказане майно- земельну ділянку НОМЕР_1 та житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в с. Радянське, Вовчанського району Харківської області, та квартиру АДРЕСА_1.

Крім того, представник позивача просить суд витребувати від КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» копії правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та будинок.

Повертаючи позивачу позовну заяву в частині його позову до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки НОМЕР_1 та житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 а також повернення ОСОБА_3 в первісний стан щодо права власності на вказане майно, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що оскільки позов виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться у Вовчанському районі Харківської області, то такі позови пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Тому ця справа не підсудна Дзержинському районному суду міста Харкова.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як вказаний висновок є обгрунтованим та відповідає вимогам цивільного процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Матеріали справи свідчать, що вказані позовні вимоги стосуються нерухомого майна, а саме земельної ділянки та житлового будинку №83 з надвірними будівлями, які знаходяться в с. Радянське, Вовчанського району Харківської області.

В зв»язку з наведеним суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що вказана справа не підсудна Дзержинському районному суду міста Харкова і підлягає поверненню позивачеві.

Також в забезпечення цього позову позивач просив накласти арешт на вказане майно- земельну ділянку НОМЕР_1 та житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в с. Радянське, Вовчанського району Харківської області, та квартиру АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що відсутні підстави для забезпечення, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 та ч. З ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь- якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник серед іншого не зазначає причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та чому необхідно забезпечити позов в такий спосіб.

В зв»язку з наведеним суд першої інстанції зробив правильний та обґрунтований висновок, що позивач не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Залишаючи клопотання позивача про витребувати від КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» копії правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та будинок, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач не надав суду відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто.

У відповідності до ч.1 ст. 137 ЦПК України - у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, -до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

За таких обставин судова колегія знаходить, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, ст. 313, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: