Справа № 353/986/15-ц

Провадження № 2/353/414/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіна У.Ю.

cекретаря - Бойко В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 28.09.1999 року вона з Відповідачем перебуває у шлюбі, зареєстрованому у Відділі реєстрації актів громадського стану Тлумацького району Івано-Франківської області, актовий запис № 59. Від шлюбу у них є повнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказує, що у неї з Відповідачем різні характери та погляди на життя, через що виникають різного роду суперечки та непорозуміння. Перебувати у подальших шлюбних відносинах Позивачка не бажає, збереження шлюбу неможливе, примирення є недоцільним, а тому просить шлюб між ними розірвати та залишити їй шлюбне прізвище «ОСОБА_1».

В судове засідання Позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, однак у позовній заяві просила справу розглянути без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 вдруге в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був двічі належним чином повідомлений поштовим зв'язком.

Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 224 ЦПК України, з врахуванням того, що відповідач про причини неявки не повідомив, а позивачка подала достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд постановив про проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 28 вересня 1999 року між Позивачкою та Відповідачем у Відділі реєстрації актів громадського стану Тлумацького району Івано-Франківської області зареєстровано шлюб (а.з. № 59), що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 3). За час перебування у шлюбі у них народилась донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час є повнолітньою, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка; примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Судом встановлено, що Відповідач та Позивачка шлюбних відносин не підтримують, примирення між ними не можливе. Шлюб між сторонами існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам Позивачки, що має істотне значення, а тому суд приходить до висновку, що стосунки, які існують між сторонами виключають можливість збереження сім`ї, а подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам Позивачки і даний шлюб слід розірвати.

Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).

Крім того, приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд, з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі Позивачки, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті й майнові права сторін, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.

В силу вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Враховуючи позовну вимогу Позивачки, суд, вважає, що після розірвання шлюбу їй слід залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ч. 3 ст. 105, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який був зареєстрований 28 вересня 1999 року у Відділі реєстрації актів громадського стану Тлумацького району Івано-Франківської області, актовий запис № 59 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачами в загальному апеляційному порядку.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 223 ЦПК України.

Головуюча У.Ю. Луковкіна