УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А.,Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_8 про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», яке діє через представника Пилипчук Ірину Юріївну, на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 03 березня 2008 року між акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» (далі - АТ «Індустріально-експортний банк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (далі - ПАТ «Креді Агріколь Банк»), та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 73, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 880 тис. доларів США на строк з 03 березня 2008 року по 02 березня 2018 року зі сплатою відсотків у розмірі 12 % річних. На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 03 березня 2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк», ОСОБА_6 та ОСОБА_8 був укладений договір поруки № 73/1/2. Разом з тим, 13 березня 2009 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_8 було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору від 03 березня 2008 року № 73, згідно з умовами якої збільшено строк користування кредитом до 02 березня 2033 року, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача як поручителя. Враховуючи викладене, ОСОБА_6 просить визнати поруку припинено на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки збільшився обсяг відповідальності поручителя без згоди останнього.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 29 квітня 2015 року, позов задоволено. Визнано припиненим з 13 березня 2009 року договір поруки від 03 березня 2008 року № 73/1/2, укладений між АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі представник ПАТ «Креді Агріколь Банк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов вірного висновку, що відбулось збільшення відповідальності поручителя щодо основного договору без згоди поручителя, що тягне за собою припинення поруки з часу збільшення відповідальності боржника за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України <nau://ukr\435-15|st628> зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов'язки, що складають зміст договірного зобов'язання.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини 1, 2 ст. 553 ЦК України <nau://ukr\435-15|st553>).

Судами встановлено, що 03 березня 2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 73, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 880 тис. доларів США на строк з 03 березня 2008 року по 02 березня 2018 року зі сплатою відсотків у розмірі 12 % річних.

На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_8 за вказаним кредитним договором 03 березня 2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк» (кредитором), ОСОБА_6 (поручителем) та ОСОБА_8 (позичальником) був укладений договір поруки № 73/1/2.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати за зобов'язанням позичальника, які виникають з умов кредитного договору від 03 березня 2008 року № 73, в повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотками за кредитом, а також штрафів та пені, в строки та на умовах, обумовлених кредитним договором.

Згідно з п. 1.3 договору поруки зобов'язання поручителя перед банком є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним у п. 1.2 договору, - не потребують.

Пунктом 4.1 договору поруки визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання усіма сторонами та втрачає свою чинність з моменту повного виконання забезпеченого ним зобов'язання. При цьому сторони констатують, що строк закінчення цього договору не вказується сторонами конкретно, так як він визначається моментом повернення всієї суми кредиту та інших платежів за кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2 договору поруки строк виконання договору може бути переглянутий сторонами лише за їхньою письмовою згодою.

13 березня 2009 року між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_8 було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору від 03 березня 2008 року № 73, згідно з умовами якої збільшено кінцевий строк користування кредитом з 02 березня 2018 року до 02 березня 2033 року.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми порука припиняється за дії двох умов: внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання; ці зміни призвели, або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Зокрема, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; установлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року в справі № 6-701цс15, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов вірного висновку, що відстрочення виконання основного зобов'язання (збільшення кінцевого строку користування кредитом), що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами, свідчить про збільшення основного зобов'язання без згоди поручителя та відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України є підставою для визнання поруки припиненою.

Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2130/ed_2011_03_09/pravo1/T041618.html?pravo=1>, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», яке діє через представника Пилипчук Ірину Юріївну, відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: А.О. Леванчук

Л.М. Мазур

В.А. Нагорняк

Т.О. Писана