Справа № 712/9535/14-к

Провадження № 1кп/712/30/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого: судді - Бащенка С.М.,

при секретарі - Ляховецька Ю.Л.

з участю: прокурора - Буджерак М.Л., Білоусов С.И., Коломіець В.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника цивільного позивача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси кримінальне провадження щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Чорнобай Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою технічною освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 359, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 190 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживаючого за адресою: Черкаська обл., АДРЕСА_4, раніше судимого 13 червня 2014 року Автозаводським райсудом м.Кременчука Полтавської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, 30 жовтня 2011 року та 5 листопада 2011 року, повторно, з метою зчитування треку платіжної банківської картки у звуковому вигляді і відеофіксації пін-коду користувача відповідної платіжної банківської картки незаконно встановив на програмно-технічний комплекс - банківський автомат самообслуговування (АТМ А0307522) АТ "УкрСиббанк" та зняв з нього скімер, який відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;

-30 жовтня 2011 року та 5 листопада 2011 року, повторно, несанкціоновано встановив на програмно-технічний комплекс - банківський автомат самообслуговування (АТМ А0307522) АТ "УкрСиббанк" та зняв з нього скімер отримавши, в результаті його роботи, незаконний доступ до даних про трек банківських платіжних карток № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17 - емітовані АТ «УкрСиббанк» та пін-кодів до них, в результаті чого в штатній роботі програмно-технічного комплексу та комп'ютерній мережі АТ «УкрСиббанк» відбувся витік інформації, який виразився у отриманні сторонніми особами даних про трек банківських платіжних карток та пін-кодів до них.

23 грудня 2011 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, повторно, на програмно-технічних комплексах - банківський автомат самообслуговування АТ «УкрСиббанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Банк Кіпру», ПАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «БТА Банк», ПАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «АБ «Південний», ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», ПАТ «Прокредит Банк», ПАТ «Український Професійний Банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які являються автоматизованою електронно-обчислювальною машиною платіжної системи мережі відповідного банку, з метою зняття готівкових коштів, несанкціоновано вставляли підроблені банківські платіжні карти в банкомати та вводили пін-код даних карт, в результаті чого в штатній роботі програмно-технічних комплексів та комп'ютерній мережі відповідних банків відбулася підробка та спотворення процесу обробки інформації, в зв'язку з чим вказані підроблені банківські платіжні карти були визначені банкоматами як законний платіжний засіб емітований на ім'я клієнтів АТ «УкрСиббанк».

-23 грудня 2011 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, повторно, на програмно-технічних комплексах - банківський автомат самообслуговування АТ «УкрСиббанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Банк Кіпру», ПАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «БТА Банк», ПАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «АБ «Південний», ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», ПАТ «Прокредит Банк», ПАТ «Український Професійний Банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які являються автоматизованою електронно-обчислювальною машиною платіжної системи мережі відповідного банку, незаконно використовували підроблені банківські платіжні карти з магнітною стрічкою, на яку було нанесено неправдиву інформацію, щодо їх емітування АТ «УкрСиббанк» на ім'я законних власників, вставлявши їх у карткоприймач відповідного банкомату, з метою отримання готівкових коштів. Після чого отримали, з використанням вказаних банкоматів, без відома законних власників, грошові кошти в розмірі 51430 грн.

-23 грудня 2011 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману, на програмно-технічних комплексах - банківський автомат самообслуговування АТ «УкрСиббанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Банк Кіпру», ПАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «БТА Банк», ПАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «АБ «Південний», ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», ПАТ «Прокредит Банк», ПАТ «Український Професійний Банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які являються автоматизованою електронно-обчислювальною машиною платіжної системи мережі відповідного банку, незаконно використовували підроблені банківські платіжні карти з магнітною стрічкою, на яку було нанесено неправдиву інформацію, щодо їх емітування АТ «УкрСиббанк» на ім'я законних власників, вставлявши їх у карткоприймач відповідного банкомату, з метою отримання готівкових коштів, чим вводили в оману автоматизовану платіжну систему мережі банку, яка сприйняла вказані платіжні картки як законний платіжний засіб. Після чого зняли, з використанням електронно-обчислювальної техніки - вказаних банкоматів, без відома законних власників, грошові кошти в розмірі 51430 грн., якими заволоділи та використали на власні потреби.

-23 грудня 2011 року ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману, на програмно-технічних комплексах - банківський автомат самообслуговування ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які являються автоматизованою електронно-обчислювальною машиною платіжної системи мережі відповідного банку, незаконно використовували підроблені банківські платіжні карти з магнітною стрічкою, на яку було нанесено неправдиву інформацію, щодо їх емітування АТ «УкрСиббанк» на ім'я законних власників, вставлявши їх у карткоприймач відповідного банкомату, з метою отримання готівкових коштів, чим вводили в оману автоматизовану платіжну систему мережі банку, яка сприйняла вказані платіжні картки як законний платіжний засіб. Однак довести до кінця умисел направлений на незаконне отримання готівкових коштів не змогли з причин, які не залежали від їх волі у зв'язку з відсутністю на карткових рахунках грошових коштів.

Будучи допитаний на досудовому слідстві і в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав вину та цивільний позов, щиро покаявся та пояснив, що, придбавши через мережу інтернет накладку-скінер, в листопаді 2011 року двічі встановлював її на банкомат та знімав дані, які передавав поїздом на Москву, звідки одержував підробні платіжні картки. Залучивши свого друга ОСОБА_4, у якого був досвід операцій з банківськими картками, 23 грудня 2011 року, в другій половині дня, разом з ним маршрутним таксі поїхав до Києва, де вони приблизно до 21 год. знімали з банкоматів чужі грошові кошти, з котрих ОСОБА_4 за взаємною згодою виділялося 25 або 30 відсотків.

Будучи допитаний на досудовому слідстві, обвинувачений ОСОБА_4 вину та цивільний позов не визнавав та від дачі показів відмовився. В судовому засіданні вину та цивільний позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 не пропонував йому знімати гроші з підроблених банківських карток. 23 грудня 2011 року він, ОСОБА_4, перебував в с.Пастирське Смілянського району Черкаської області, де з 19 до 20 год., одночасно із своїм дядьком ОСОБА_10, допитувався працівниками міліції в якості свідка за фактом скоєного в їх місцевості вбивства, а тому не може бути причетний до інкримінованого йому правопорушення. Стверджує, що ОСОБА_3 з невідомих причин зводить на нього наклеп.

Винність обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується:

-показами свідка ОСОБА_11 про те, що в 2011 року до нього зателефонував працівник Укрсиббанку, який спитав, чи не знімав він в Києві з картки гроші, тоді як свідок в Києві не був взагалі. Виявилося, що з картки зникли гроші в сумі 6000 грн., які банк йому повернув;

-показами свідка ОСОБА_12 про те, що в 2011 року він виявив зникнення з своєї банківської картки коштів в сумі 200 грн., які банк йому в подальшому повернув;

-показами свідка ОСОБА_13 про те, що в 2011 році у неї з картки було знто 1990 грн., які банк їй в подальшому повернув;

-показами свідка ОСОБА_14 про те, що з її картки було вкрадено 190 грн., які банк їй повернув;

-показами свідка ОСОБА_15 про те, що в 2011 році він вивив факт блокування своєї банківської картки, з якої кимось були зняті його кошти;

-показами свідка ОСОБА_16 про те, що в грудні 2011 року працівники банку повідомили про зникнення з його пенсійної картки 93 грн., які в подальшому повернули;

-показами свідка ОСОБА_17 з його банківської картки в 2011 році зникли гроші в сумі 2222 грн., які банк йому повернув;

-показами свідка ОСОБА_18 про те, що в 2011 році з її банківської картки зникли грошові кошти;

-показами свідка ОСОБА_19 про те, що в 2011 році працвники банку її повідомили про невдалу спробу протиправного зняття невідомими особами грошових коштів з її картки в м.Києві;

-показами свідка ОСОБА_20 про те, що з її картки в грудні 2011 року зникло 2300 грн., які банк потім повернув;

-показами свідка ОСОБА_21 про те, що в 2011 року з його платіжної картки було вкрадено 2042 грн, які банк потім повернув;

-показами свідка ОСОБА_22 про те, що в 2011 році в м.Києві з її картки невідомими особами було незаконно знято 4000 грн., які банк повернув;

-показами свідка ОСОБА_23 про те, що наприкінці 2011 року з її картки зникли 4200 грн., а сама картка з невідомих причин не обслуговувалася;

-показами свідка ОСОБА_24 про те, що наприкінці 2011 року його платіжна картка виявилас заблокованою і з неї зникло 2000 грн., які банк в подальшому повернув. З слів оператора, транзакція була здійснена в м.Києві;

-показами свідка ОСОБА_25, про те, що він знайомий з ОСОБА_3 і впізнав його на фотокартці з банкомату, пред'явленій йому працівниками міліції;

-показами свідка ОСОБА_26, про те, що він знає ОСОБА_3 по роботі і впізнав його на фотокартці з банкомату, пред'явленій йому працівниками міліції;

-листом АТ «УкрСиббанк» № 28-13/7096 від 01.03.2012, з додатком (а.с. 15-26, т. 1);

-протоколом огляду від 22.04.2014 (а.с. 27, т. 1);

-постановою про визнання предметів речовими доказами, приєднання їх до матеріалів провадження від 22.04.2014 (а.с. 28, т. 1);

-листом АТ «УкрСиббанк» № 28-13/8019 від 21.03.2012, з додатком (а.с. 7-9, т. 1);

-протоколом огляду від 22.04.2014 (а.с. 10-12, т. 1);

-постановою про визнання предметів речовими доказами, приєднання їх до матеріалів провадження від 22.04.2014 (а.с. 13, т. 1);

-листом АТ «УкрСиббанк» № 28-13/26313 від 07.08.2012, з додатком (а.с. 115-116, т. 1);

-протоколом огляду від 22.04.2014, з додатком (а.с. 117-120, т. 1);

-постановою про визнання предметів речовими доказами, приєднання їх до матеріалів провадження від 22.04.2014 (а.с. 121, т. 1);

-протоколом огляду від 19.09.2013, з додатком (а.с. 123-175, т. 1);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.05.2014, з додатком (а.с. 70-72, т. 1);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.05.2014, з додатком (а.с. 73-75, т. 1);

-листом АТ «УкрСиббанк» № 28-13/15781 від 16.04.2014 (а.с. 203, т. 1);

-листом Управління національного банку України в Черкаській області № 18-016/2300 від 16.06.2014 (а.с. 205-206, т. 1);

-листом АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 66-0-0-00/5-233 від 13.06.2014 (а.с. 208, т. 1);

-листом ПАТ «Кредитпромбанк» № 3509/51.6-3732-19 від 13.06.2014 (а.с. 208, т. 1);

-листом АТ «УкрСиббанк» № 28-13/20396 від 19.06.2014 (а.с. 216, т. 1);

-листом АТ «УкрСиббанк» № 53-7/220 від 24.06.2014 (а.с. 219, т. 1);

-протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 20.06.2014, з додатком (а.с. 94-96, т. 3).

Дослідивши зібрані у провадженні докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинувачених доведеною.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 359 КК України як незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, вчинене повторно, ч. 2 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж АТ «УкрСиббанк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Банк Кіпру», ПАТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «БТА Банк», ПАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «АБ «Південний», ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», ПАТ «Прокредит Банк», ПАТ «Український Професійний Банк», ПАТ АБ «Укргазбанк», ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що призвело до витоку, підробки та спотворення процесу обробки інформації, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, ч. 2 ст. 200 КК України як використаня підроблених банківських платіжних карт, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, ч. 3 ст. 190 КК України - шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 190 КК України як замах на шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Банк Кіпру», ПАТ «БТА Банк», ПАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Кредитпромбанк», ПАТ «АБ «Південний», ПАТ «Український Професійний Банк», ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як використаня підроблених банківських платіжних карт, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, ч. 3 ст. 190 КК України як шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно та за попередньою змовою що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, ч. 2 ст. 200 КК України використаня підроблених банківських платіжних карт, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 190 КК України як замах на шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_4 та на його захист адвокат ОСОБА_27 просять виправдати ОСОБА_4 за його непричетністю до кримінального правопорушення. Вказують, що покази ОСОБА_28 надумані, в яких він обмовляє ОСОБА_4 за змовою з прокурором, ОСОБА_10 як свідок захисту не допитаний, вина ОСОБА_4 не доведена і ОСОБА_3 є єдиною особою, яка ніби то викриває його у вчиненні правопорушення. Слідством не взято до уваги алібі ОСОБА_4 в день 23.12 2011 року, що виключає його участь у кримінальному правопорушенні.

Дослідивши матеріали провадження, доводи ОСОБА_4 про його невинуватість суд знаходить неспроможними. Вказані доводи перевірені в судовому засіданні, спростовуються матеріалами провадження, аналіз яких наведено в цьому вироку.

Висновки суду про винність ОСОБА_4 у вчиненому підтверджуються сукупністю доказів: аналізом показів обвинуваченого ОСОБА_28 на слідстві і в суді, протоколами огляду, показами представника цивільного позивача та свідків, іншими матеріалами справи.

В судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечував факт свого знайомства з ОСОБА_3 та того, що в 2014 році був засуджений за крадіжку чужих коштів з застосуванням підроблених платіжних карток в 2012 році. Однак ОСОБА_3 йому нічого не пропонував і сам він ані окремо, ані спільно з ОСОБА_3 в листопаді-грудні 2011 року ніяких протиправних дій не вчиняв.

Разом з тим, допитаний неодноразово, у відповідності з процесуальними нормами, після роз'яснення положень ст.63 Конституції України з участю адвоката, ОСОБА_4 на слідстві від дачі пояснень відмовився. ОСОБА_3 же і на слідстві, і в судовому засіданні давав подробні і детальні покази про обставини і мотиви вчиненого спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_4 кримінального правопорушення .

При цьому ОСОБА_3 давав пояснення про такі обставини і моменти правопорушення, які могли бути відомі лише безпосередньому виконавцю правопорушення.

Зокрема, ОСОБА_3 показував, що 23.12.2011 року на маршрутному таксі разом з ОСОБА_4 виїхали в м.Київ, звідки повернулися після 22 год. В м. Києві розподілили підроблені платіжні картки, а потім ОСОБА_4 передав йому зняті з їх допомогою в банкоматах чужі грошові кошти. При цьому ОСОБА_3 подробно розповів хто з них, в якому саме банкоматі і скільки коштів зняв. ОСОБА_4 достовірно знав, що картки являються підробленими.

Порушень норм кримінально-процесуального закону органами слідства не допущено. Захисником ОСОБА_4 був забезпечений, положення ст.63 Конституції України йому роз'яснювались, відомостей про застосування до нього недозволених методів слідства з матеріалів провадження не вбачається.

Посилання ОСОБА_4 про наявністьу нього «алібі» судом перевірялися і свого підтвердження не знайшли. Допитані в судовому засіданні працівники міліції ОСОБА_29 та ОСОБА_30 «алібі» обвинуваченого не підтвердили, пояснили, що обставин ніби то допиту ОСОБА_4 23.12.2011 року не пам'ятають. На слідстві ОСОБА_4 на наявність у нього так званого алібі не посилався. Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу допиту ОСОБА_4 в якості свідка від 23.12.2011 року, останній ніякого відношення до особи потерпілого не має і по суті справи нічого пояснити не може. Дана обставина в сукупності з поясненнями свідків про дружній характер відносин між ОСОБА_4 і ОСОБА_30 дають суду обгрунтовані підстави сумнівіатись, що 23.12.2011 року ОСОБА_4 допитувався ОСОБА_30 як свідок.

Такий висновок суду підтверджується матеріалами перевірки від 05.06.2015 року щодо неправомірних дій окремих працівників УМВС України в Черкаській області. Встановлено, що за даними УКР УМВС України в Черкаській області у відповідності до журналу обліку вхідних документів за 2011 рік, доручень старшого слідчого в ОВС Сав*яка Ю.Н. за № 5/41621 не надходило.

За даними Смілянського МВ УМВС України в Черкаській області фактів надходження з СУ УМВС України в Черкаській області та з УКР УМВС України в Черкаській області доручень на проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів за фактом вбивства ОСОБА_31 не встановлено. Крім того, відповідно до висновку УКР, ОСОБА_30 не брав участі у розслідуванні названої кримінальної справи. У справі ОСОБА_30 складено лише 2 протоколи допиту, а саме ОСОБА_4 та його дядька ОСОБА_10, які взагалі не підпадали у список у якості розроблюваних.

На підставі вказаного висновку, викладені вище відомості 15.06.2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом фальсифікації матеріалів кримінального провадження шляхом підроблення процесуальних документів з боку окремих співробітників УМВС України в Черкаській області, що дає можливість ухилення від кримінальної відповідальності обвинуваченим за ч.1 ст.366 КК України.

Підстав для допиту додаткових свідків, в тому числі ОСОБА_10, який є зацікавленою особою у справі, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлює, що вчинення кримінального правопорушення у співучасті обтяжує його відповідальність, однак беззастережно наполягає на причетності ОСОБА_4 до злочину. Підстав, по яких ОСОБА_3 міг би зводити наклеп на ОСОБА_4, судом не встановлено.

Отже, суд вважає безспірними докази, що ОСОБА_4 приймав безпосередню участь у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_32, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання позитивно, на обліку в лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, частково відшкодував завдані збитки, має на утриманні неповнолітню дитну.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання позитивно, на обліку в лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитну.

Обставинами, яка пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування завданих збитків.

Обставинами, яка пом'якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, згідно ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченим, судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_3, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без позбавлення волі з призначенням покарання з випробуванням.

Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень ОСОБА_4, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі.

Оскільки обвинуваченими вчинена сукупність кримінальних правопорушень, остаточне покарання призначається на підставі ч. ч. 1-3 ст.70 КК України шляхом поглинанням менш суворого покарання більш суворим покаранням.

Враховуючи що ОСОБА_4 скоїв кримінальні правопорушення в грудні 2011 року, тобто до винесення вироку Автозаводським районним судом м. Кремчука Полтавської області від 13.06.2014 року, за яким ОСОБА_4 засуджений за ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2, ст. 70 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття основного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на два роки, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України та зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання по даному вироку відбуте покарання за вищевказаним вироком, а саме строк попереднього ув*язнення з 04.09.2012 року по 14.09.2012 року.

Цивільний позов підлягає до задоволення шляхом солідарного стягнення з обвинувачених на користь ПАТ «УкрСиббанк» заподіяних збитків в сумі 51345 грн.98 коп.

Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-376, 395 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.359, ч.2 ст.361, ч.2 ст.200, ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 і ч.3 ст.190 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.359 КК України - 4 роки позбавлення волі,

- за ч.2 ст.361 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з використанням електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж на 2 роки та конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинене несанкціоноване втручання,

- за ч.2 ст. 200 КК України - штраф в розмірі 5 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 85 тис. грн.,

- за ч.3 ст.190 КК України - 5 років позбавлення волі,

- за ч.2 ст.15 і ч.3 ст.190 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.ч. 1-3 ст.70 КК України, призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з використанням електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж на 2 роки та конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинене несанкціоноване втручання.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням на три роки, зобов'язавши у відповідності до ст. 76 КК України періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції по місцю проживання для реєстрації, не змінювати без відому цих органів місце постійного проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на особисте зобов*язання, звільнивши з під варти негайно з залу суду.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361, ч.2 ст.200, ч.3 ст.190, ч.2 ст.15 і ч.3 ст.190 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.361 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з використанням електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж на 3 роки та конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинене несанкціоноване втручання,

- за ч.2 ст. 200 КК України - штраф в розмірі 5 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 85 тис. грн.

- за ч.3 ст.190 КК України - 5 років позбавлення волі,

- за ч.2 ст.15 і ч.3 ст.190 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.ч. 1-3 ст.70 КК України, призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з використанням електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж на 3 роки та конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинене несанкціоноване втручання.

У відповідності до ст. 70 ч. 4 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 у строк покарання по даному вироку відбуте покарання згідно вироку Автозаводського районного суду м. Кремчука Полтавської області від 13.06.2014 року, за яким ОСОБА_4 засуджений за ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2, ст. 70 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття основного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на два роки, а саме строк попереднього ув*язнення з 04.09.2012 року по 14.09.2012 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 після вступу вироку в законну силу змінити на тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання.

Речові докази, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заподіяну правопорушенням шкоду в розмірі 51345 грн. 98 коп.

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: