Справа № 2-А-1384/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 травня 2009 року Суддя Лутугинського районного суду Луганської області, ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації про визнання дій посадових осіб незаконними і стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік,
В с т а н о в и в
25 березня 2009 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому посилався на наступне. Він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку у відповідача, який повинен надавати йому встановлену законом соціальну допомогу. Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду 2 групи, за 2008 рік відповідачем повинна бути виплачена щорічна додаткова допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Позивач отримав зазначену допомогу частково у сумі 120 гривень. Таким чином, відповідачем йому не доплачено 2605 гривень. Позивач просить визнати дії відповідача щодо призначення та виплати йому одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік незаконними та такими, що порушують його права; зобов’язати відповідача провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, встановивши її у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008 рік; стягнути з відповідача недоплачену йому суму за щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2605 гривень ( 545х5-120).
Сторони надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому 17 квітня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір щорічної допомоги на оздоровлення складає 120 гривень. Саме цією постановою керувався відповідач при виплаті допомоги на оздоровлення позивачеві, оскільки постанови КМУ, як і закони, є обов’язковими до виконання. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач належить до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням Є № 095217 від 10 червня 2008 р. (а.с.4), є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 063794 (а.с.5).
Відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи, постраждалим внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ст. 55 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 1 січня 2009 року по 1 квітня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати складає 605 гривень на місяць.
Фактично позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення від управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області у січні 2009 року - 120 гривень, що підтверджується довідкою відповідача.( а.с. 3)
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач всупереч Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) керувався постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою розмір такої допомоги встановлений- 120 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу 11 « Внесенні змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнанні такими, що не відповідає Конституції України та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи» за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобільській АЕС 1 категорії та віднесеним до інвалідів 2 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Позивач просив стягнути щорічну допомогу на оздоровлення виходячи із мінімальної заробітної плати 545 грн., але на день виплати йому допомоги розмір мінімальної заробітної плати становив 605 грн. Суд вважає для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача 2905 грн. (605х 5-120).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дії управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області щодо нарахування та виплати позивачеві суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік незаконними, зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати та виплатити позивачеві суму щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008 рік з урахуванням здійснених виплат.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2,17,18,87,94,158-163 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити .
Визнати дії управління праці і соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі, меншому за встановлений ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, незаконними.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області перерахувати ОСОБА_2 суму щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008 рік, з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у сумі 2905 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ: