Судове рішення #50486
2/641

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

12 липня 2006 р.

                                                                                  

№ 2/641  

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.,

суддів:                                               Михайлюка М.В.,

                                                  Дунаєвської Н.Г.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу



Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального та науково-дослідного об’єднання “УкрНДІагропроект”, м.Київ


на постанову

від 09.03.2006

Київського апеляційного господарського суду

у справі

господарського суду

№ 2/641

м.Києва

за  позовом


Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального та науково-дослідного об’єднання “УкрНДІагропроект”, м.Київ


до

Української  державно-кооперативної корпорації по агропромисловому комплексу “Украгропромбуд”, м.Київ;


Закритого акціонерного товариства “Агробуд-1”, м.Київ


про

визнання права власності на будівлю



за участю представників сторін:

від позивача –

Приймачук Д.О.

від відповідача –

Головатий В.І., Зозуля О.Б., Волощук М.Ф.


Встановив:


Українське державно-кооперативне  проектно-вишукувальне та науково-дослідне об’єднання “УкрНДІагропроект” заявило позов  до Української  державно-кооперативної корпорації по агропромисловому комплексу “Украгропромбуд” та Закритого акціонерного товариства “Агробуд-1” про визнання права власності на  виробничий корпус під літерою  “В” по вул.П.Лумумби,4/6 у м.Києві.

На обгрунтування позову об’єднання  “УкрНДІагропроект” посилається на те, що право власності на зазначений об’єкт належить саме йому, оскільки будівництво цього об’єкта відбувалося за кошти об’єднання “УкрНДІагропроект”.

Рішенням господарського суду м.Києва  від 23.01.06 позов задоволено. Господарський суд першої інстанції визнав, що будівництво  виробничого корпусу під літерою “В” по вул.П.Лумумби,4/6 здійснено позивачем і на цій підставі за позивачем визнано право власності на вказаний об’єкт.

Постановою Київського апеляційного господарського суду  від 09.03.06 рішення місцевого суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що об’єднання “УкрНДІагропроект” є новоствореною юридичною особою, а не правонаступником інституту  “Укрколгосппроект”, отже не має жодного відношення до майна, прав та обов’язків інституту “Укрколгосппроект”.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, об’єднання “УкрНДІагропроект” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову, рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що всупереч наявним в матеріалах справи доказам  апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивач не є правонаступником інституту  “Укрколгосппроект”. Скаржник стверджує, що будівництво корпусу  під літерою “В” по вул.П.Лумумби,4/6 здійснювалося за рахунок власних коштів інституту  “Укрколгосппроект”, правонаступником якого в даний момент є позивач, а з 1986р. за рахунок власних коштів  інституту “УкрНДІагропроект”.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що наказом Державного агропромислового комітету  Української РСР за № 139 від 11.04.86 “Про удосконалення управління проектно-пошуковими організаціями Держагропрому УРСР” ліквідовано проектно-пошукові та науково-дослідні організації реформованих міністерств та відомств, а також проектні організації, передані з Держагропрому СРСР згідно наказу Держагропрому СРСР від 20.02.86 № 45 і на їх  базі створені кооперативно-державні проектно-пошукові інститути на госпрозрахунку з правами юридичних осіб.

Згідно п.7 наказу за № 139 від 11.04.86 у зв’язку з ліквідацією інститутів були створені ліквідаційні комісії для припинення їх діяльності. Призначено голів ліквідаційних комісій та їх заступників.

Керівників ліквідованих проектних організацій  зобов’язано провести повну інвентаризацію майна, скласти ліквідаційні баланси, провести розрахунки з працівниками по заробітній платі, закрити рахунки в установах Держбанку, здати печатки і штампи.

Для керівництва науково-технічною та  виробничо-господарською діяльністю новостворених проектних інститутів створена нова юридична особа - об’єднання “УкрНДІагропроект” (у даний час Українське  державно-кооперативне  проектно-вишукувальне та науково-дослідне об’єднання “УкрНДІагропроект”). Аналіз положень вказаного наказу свідчить про те, що у даному випадку  інститут  “Укрколгосппроект” було ліквідовано та створено нову  юридичну особу - об’єднання “УкрНДІагропроект, яке відповідно до ст.37 Цивільного кодексу України  (в редакції 1963р.) не є правонаступником  інституту “Укрколгосппроект”, оскільки правонаступництво виникає лише при  припиненні юридичної особи шляхом  реорганізації (злиття, поділу або  приєднання).

Наказом  Державного агропромислового комітету Української РСР за № 344 від 28.12.88 у зв’язку із закінченням будівництва виробничого корпусу “В” по вул.П.Лумумби,4/6 Республіканське  об’єднання “УкрНДІагропроект” зобов’язано передати виробничий корпус “В” по вул.П.Лумумби,4/6 безоплатно на баланс  Республіканському кооперативно-державному об’єднанню по агропромисловому будівництву “Украгробуд” з оформленням акта приймання-передачі  до 30.12.88.

Передача та приймання безоплатно виробничого  корпусу “В” відбулася 30.12.88 шляхом списання з балансу  на баланс.

У 2002 році здійснено розпаювання майна  корпорації  “Украгропромбуд” та створено ЗАТ “Агробуд-1”. Майновий комплекс загальною площею 22621,10 кв.м, розташований у м.Києві по вул.П.Лумумби,4/6, згідно реєстраційного посвідчення № 00238 від 05.06.02, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності  на об’єкт нерухомого майна, зареєстровано за закритим акціонерним товариством  “Агробуд-1” на праві  колективної власності, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 31.05.02 Головним управлінням комунальної власності м.Києва  міської держадміністрації на підставі  наказу № 280-В від 30.05.02.

Доводи скаржника щодо будівництва виробничого корпусу під літ. “В”  здійснювалося за власний кошт не заслуговують на увагу та спростовуються  матеріалами справи. Зокрема,   в матеріалах справи міститься експертний висновок (а.с.62), в якому  досліджується фінансування будівництва та законодавча база будівництва комплексу адміністративних будівель по вул.П.Лумумби,4/6.

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 10.04.69 за № 236 “Про розвиток матеріально-технічної бази міжколгоспних будівельних, шляхових і проектних організацій” на розвиток власної виробничої бази  замовниками-колгоспами відраховувалися  кошти у розмірі до трьох процентів від загального  обсягу підрядних будівельно-монтажних робіт. Саме за ці кошти, а не за  власні кошти інституту “Укрколгосппроект” відповідно до постанови Республіканської міжколгоспної ради по будівництву від 24.05.73 № 11 “Про будівництво виробничих приміщень та житла для “Укрміжколгоспбуду” будувалися у м.Києві  виробничі приміщення для розміщення апарату “Укрміжколгоспбуду” та підлеглих йому республіканських організацій.

Джерелом фінансування, як зазначено в експертних висновках, будівництва корпусу “В”  по вул.П.Лумумби,4/6 були відрахування до централізованого фонду розвитку, у створенні якого приймали  участь як міжколгоспні будівельні організації, так і колгоспи.

Апеляційним судом при винесенні оскаржуваної постанови були досліджені доводи позивача щодо фінансування будівництва спірного корпусу під літ. “В”, правонаступництва об’єднання “УкрНДІагропроект” і відхилені як неспроможні, а тому  додаткова оцінка цих обставин відповідно до ч.2 ст.1117 ГПК України  не відноситься до юрисдикції касаційної інстанції.

Зважаючи на те, що доводи касаційної скарги стосуються спростування обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст.1115 та ч.ч.1,2 ст.1117 ГПК України.

Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану апеляційним судом обставинам справи, такою,  що грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві  і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.


Керуючись ст. ст. 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Постанову Київського апеляційного господарського суду  від 09.03.06 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.




Головуючий                                                                                Л.Невдашенко


Судді:                                                                                           М.Михайлюк


                                                                                                      Н.Дунаєвська


                            


     

  

           

   

              

         

  

               

    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація