ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
РІШЕННЯ
Іменем України
25.01.2007 | Справа №2-21/284-2007 |
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Торговий Дім”, м. Сімферополь,
до відповідача Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Кредо-Класик”, м. Сімферополь,
про тлумачення змісту правочину та визнання події страховим випадком.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивач Дубаненко С.І., представник, д/п № 63/02-06 від 17.10.2006 р.
Відповідач не з’явився
Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Південний Торговий Дім”, м. Сімферополь, звернулося до Господарського Суду АРК із позовом до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Кредо-Класик”, м. Сімферополь, у якому просить постановити рішення про тлумачення змісту правочину, визнати подію, що сталася 13.07.2006 р. у застрахованому приміщенні страховим випадком, розірвати договір № 002002/213/007506 страхування орендованого майна від 25.04.2006 р., стягнути суму у розмірі 653,60 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 25 квітня 2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір страхування орендованого майна. Об’єктом страхування є не житлове цокольне приміщення в будівлі, вартістю 1634000,00 грн., яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул.. Будьонного, 28. 13.07.2006 р. у застрахованому приміщенні стався страховий випадок, а саме: пошкодження водою. Факт течії води Страховик відмовився зафіксувати. Страховик у порушення умов укладеного договору не визначив характер та розмір заподіяного збитку, не оформив відповідні документи, страхову суму не виплатив. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами щодо оформлення характеру та розміру заподіяної шкоди та сплати страхової суми. Відповідач відмовляє позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи свою позицію тим, що характер заподіяних ушкоджень не входить у страховий випадок, обумовлений договором страхування.
У засідання суду представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у засідання суду не з’явився, про день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи по суті. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів обхідних за його думкою для розгляду справи.
У порядку ст. 75 ГПК України справи розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ :
25 квітня 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Південний Торговий Дім”, м. Сімферополь, та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Кредо-Класик”, м. Сімферополь, був укладений договір № 002002/213/007506 страхування орендованого майна.
Предметом договору є страхування майна, що здійснюється Страховиком (відповідачем) на підставі заяви Страхувальника (позивача) відповідно до „Правил страхування майна” та „Правил страхування майна від вогневих ризиків стихійних явищ” на підставі ліцензії № 520094 від 31.07.2003 р. (пункт 1.1. договору).
Перелік об’єктів, що підлягають страхуванню за договором, зазначені в „Заяві-анкеті” (Додаток № 1) та є його невід’ємною частиною, що передбачено пунктом 2.2. договору.
Відповідно до пункту 3.1. договору – страховими випадками визнається пошкодження, загибель або втрата застрахованого майна в результаті подій, перелік яких визначений умовами договору. Пунктом 3.1.5. договору визначена така подія як: пошкодження водою чи іншими рідинами з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежегасників, проникнення води чи інших рідин із сусідніх приміщень.
07 серпня 2006 р. листом № 51/02-06 позивач у зв’язку з тим, що 13.07.2006 р. у застрахованому приміщенні стався страховий випадок, просив відповідача протягом семиденного строку з моменту одержання листа у належному порядку та належним чином визначити характер та розмір заподіяної шкоди та виплатити страхову суму.
04.09.2006 р. позивач звернувся з листом № 54/02-06 до відповідача вдруге та просив відповідача у відповідності з умовами договору оформити документи відносно страхового випадку, який стався 13.07.2006 р.
Листом від 12.09.2006 р. № 89-09/06 відповідач повідомив позивача, що за адресою: м. Сімферополь, вул.. Київська, 1-а, 13.07.2006 р. був здійснений виїзд аварійного комісара, який здійснив огляд приміщень та переглянувши договір страхування повідомив представника ТОВ „Південний торговий дім” про те, що об’єктом страхування відповідно договору є нежитлове цокольне приміщення у будівлі, вартістю 163400,00 грн. (конструкція будівлі), а тоді як в результаті проникнення води не пошкоджена конструкція будівлі, то даний випадок не є страховим.
Частина 2, 3 статті 213 Цивільного кодексу України визначає, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Позивач просить про тлумачення змісту правочину щодо поняття „пошкодження”.
Новий тлумачний словник української мови, Київ, 2007 р., надає тлумачення слова „зіпсувати” як „пошкодити, робити щось несправним, порушувати цілісність”.
Великий академічний тлумачний словник російської мови РАН Інститут лінгвістики Санки-Петербург, 2004 р., надає тлумачення слова „повредить”, яке у перекладі українською означає „пошкодити”, як „спричинити шкоду, порушити цілісність, зіпсувати будь-що”.
Наказ Держкомзв’язку „Про затвердження та введення у дію Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд у галузі зв’язку” від 28.04.2004 р. № 88, Наказ Держводгоспу „Про затвердження Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем та споруд” від 01.10.1999 р. № 151, Постанова Кабінету Міністрів України „Про стан забезпечення пожежної безпеки та заходи щодо її поліпшення” від 21.10.1999 р. № 1943 тлумачує термін „Пошкодження” як відхилення від первісного рівня якості елементів та конструкцій, яке виникає під час експлуатації або аварії, поняття „пошкодження матеріальної цінності” – матеріальні цінності, які шляхом ремонту можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання.
Виходячи з викладеного, суд надає тлумачення поняттю „пошкодження” у спірному договорі як спричинення шкоди, порушення цілісності, відхилення від первісного рівня якості, зіпсування застрахованого майна.
Вимоги позивача щодо визнання події, що сталася 13.07.2006 р. у застрахованому приміщені, страховим випадком не підлягають розгляду господарським судом, оскільки такі вимоги стосуються встановлення факту.
Відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизації державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Стаття 20 Господарського кодексу України визначає, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Отже, такий спосіб захисту як встановлення факту не передбачено у господарському процесуальному проваджені.
Таким чином, провадження по справі в цієї частині підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Пунктом 5.1. договору сторони встановили, що договір діє з 10 травня 2006 р. по 09 травня 2007 р.
Дія договору може бути дострокове припинена шляхом попередження однієї сторони іншою стороною в письмовій формі, не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії даного договору (пункт 6.2. договору).
Листом від 04.09.2006 р. № 54/02-06 позивач попередив відповідача про намір розірвання договору страхування з поверненням страхових платежів у повному обсязі.
Пунктом 6.3. договору встановлено, що у разі дострокового припинення дії договору за вимогою Страхувальника Страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до дати закінчення дії договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, що складають 30 % від страхового тарифу (платежу) по договору, фактичних виплат сум страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога Страхувальника обумовлена порушенням Страховиком умов договору, то останній повертає Страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.
Страховий платіж за договором становить 653,60 грн. (пункт 4.3. договору).
У відповідності з пунктом 4.4. договору - Страхувальник зобов’язується сплатити страховий платіж в розмірі, вказаному у пункті 4.3. договору, на поточний рахунок Страховика до 05 травня 2006 р.
Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
При таких обставинах вимоги позивача щодо розірвання договору страхування та стягнення 653,60 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 15 лютого 2007 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 213, 651 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського Кодексу України, п. 7 ст. 80, ст. ст. 12, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір страхування орендованого майна № 002002/213/007506, укладений 25 квітня 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Південний Торговий Дім”, м. Сімферополь, та Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Кредо-Класик”, м. Сімферополь.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Кредо-Класик”, м. Сімферополь (юридична адреса: м. Сімферополь, вул.. Караїмська, 37; фактична адреса: м. Сімферополь, вул.. Караїмська, 22-а; п/р 26501119 в АППБ „Аваль” м. Києва, МФО 300355, ЗКПО 20033533, інші банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Торговий Дім”, м. Сімферополь (юридична адреса: м. Сімферополь, вул.. Київська, 1-а; поштова адреса: м. Сімферополь, вул. Воровського, 65; р/р 26003136, МФО 384737 в СФ АБ „АвтоЗаЗбанк” м. Сімферополя, ЗКПО 22322454, інші банківські рахунки не відомі) 653,60 грн. Страхового платежу, 102,00 грн. та 42,50 грн. державного мита, 78,00 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили
Суд надає тлумачення поняттю „пошкодження” у спірному договорі як спричинення шкоди, порушення цілісності, відхилення від первісного рівня якості, зіпсування застрахованого майна.
У частині вимог щодо визнання події, що сталася 13.07.2006 р. у застрахованому приміщенні, страховим випадком – провадження по справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.