ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 312
РІШЕННЯ
Іменем України
27.11.2006 | Справа №2-14/13143-2006 |
За позовом Кримського транспортного прокурора в інтересах держави в особі органа, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах – Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь
До відповідача - 1 Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі структурного підрозділу Сімферопольського локомотивного депо , м. Сімферополь
До відповідача - 2 Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок», м. Сімферополь
Про визнання недійсним договору та звільнення території від обладнання
Суддя Курапова З.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Архіпова Л.Г., дов. № 01\1842 від 26.06.2006. пот.
Від відповідача – 1 Яскевич Ф.П., дов. № 48 від 01.01.2006. пост.
Від відповідача - 2 Морозов А.О., копія дов. № 01-636 від 27.09.2006. у справі
За участю помічника Кримського транспортного прокурора Мойсеєвої – Коляда Н.В.
Суть спору: Кримський транспортний прокурор звернувся у господарський суд з позовом в інтересах держави в особі органа, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах – Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсним договору, укладеного відповідачами Державним підприємством «Придніпровська залізниця» в особі структурного підрозділу Сімферопольського локомотивного депо та Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв’язок» і просить понудити відповідача - 2 звільнити територію відповідача -1 від обладнання.
Свої позовні вимоги позивач пояснює тим, що відповідачі уклали удаваний правочин про надання послуг, фактично відповідачі мали намір укласти договір оренди для розміщення контейнерів і антенно – фідерних засобів, укладений договір суперечить вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідач – 1 позовні вимоги не визнав за мотивами, що спірний договір є договором про надання послуг, бетонна площа не є об’єктом оренди у понятті ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідач - 2 позовні вимоги не визнав за мотивами, що відповідачами укладений договір зберігання, що підтверджується калькуляцією до договору, в якої зазначена вартість послуг по зберіганню майна, розрахунок послуг по зберіганню містить тільки відшкодування заробітної плати сторожів, позивачем не надані докази, що бетонна площа та частка покрівлі Сімферопольського локомотивного депо, частка споруди піскосховища на станції Інкерман - 2 є державною власністю.
Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, висновок прокурора, суд –
Встановив :
02 червня 2005 р. Державним підприємством «Придніпровська залізниця» в особі структурного підрозділу Сімферопольського локомотивного депо (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв’язок» (Замовник) укладений договір № Пр\ТД-05-130\НЮ, відповідно до якого виконавець надає послуги на розміщення контейнерів і антенно – фідерних засобів, а Замовник встановлює контейнери, розміщає обладнання базових станцій (БС) і радіолінейних станцій (РРС), встановлює на покрівлі трубостойки для кріплення АФУ БС і РРС мобільного радіотелефонного зв’язку стандарту GSM – 900\1800 за адресами: м. Сімферополь, вул. Євпаторійський тупик, 6а, ремонтний цех Сімферопольського локомотивного депо та м. Севастополь, локомотивне депо Інкерман-2, піскосховище (розділ 1 договору).
Відповідач -1 розцінює укладений договір як договір про надання послуг, в свою чергу відповідач-2 розцінює цій договір як договір зберігання.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
По договору про надання послуг виконавець зобов’язується виконати конкретні дії, у процесі яких замовник одержує результат від цих дій.
Як слідує із пунктів 1.1., 1.2.,3.4., 3.1., 3.4. договору виконавець тільки представляє право Замовнику на розміщення контейнерів і антенно-фідерних засобів, останній самостійно встановлює контейнер розміщає обладнання базових станцій та радіолінейних станцій, встановлює трубостойкі для кріплення обладнання мобільного зв’язку, використовує контейнери для своєї потреби.
Таким чином будь-які конкретні дії відповідача - 1 Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі структурного підрозділу Сімферопольського локомотивного депо по наданню послуг договором не передбачено, договором передбачено саме розміщення обладнання, для чого припускається надання відповідної території.
Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
По договору зберігання зберігач не має права користуватися річчю, також на період зберігання поклажедавець залишений можливості користуватися річчю.
Однак, розділом 3 договору передбачені умови, відповідно до яких відповідач -2 Закрите акціонерне товариства «Український мобільний зв’язок» несе зобов’язання по утриманню обладнання у належному стані і здійснює поточний ремонт (п.3.3. договору), забезпечує схоронність обладнання пожарно-охоронної сигналізації (п.3.5. договору), використає обладнання у відповідності з його призначенням (п.3.1. договору), пристосовує обладнання для своїх потреб власними силами (п.3.4. договору).
Укладений сторонами договір не є договором зберігання.
Укладений сторонами правочин (по розумінню відповідача-1 – послуг, по розумінню відповідача-2 – зберігання) фактично є удаваним.
Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є право чин який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Фактично сторонами укладений договір оренди державного майна – бетонної площі та частки покрівлі Сімферопольського локомотивного депо, а також частки піскосховища локомотивного депо «Інкерман-2» , яке передано для розміщення обладнання.
Доводи відповідача-1, що бетонна площа не є об’єктом оренди у понятті ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440, до нерухомого майна відноситься земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов’язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна.
Доводи відповідачів, що позивачем не надані докази, що майно відповідача-1, на якому відповідач-2 розташував свої обладнання є державної власністю, не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Статуту Державного підприємства «Придніпровська залізниця», зареєстрованого виконкомом Дніпропетровської міської Ради 30.12.1991., затвердженого і Міністерстві транспорту та зв’язку України, погодженого у Міністерстві економіки і в Антимонопольному комітеті, ДП «Придніпровська залізниця» - державне комерційне підприємство, засноване на державної власності. Майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання (п.4.2.Статута).
Також відповідно до п.5.1, 5.2. Положення про відокремлений структурний підрозділ «Сімферопольське локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця», депо використається майном яке є державною власністю.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» від 10.04.1992. № 2269-ХП, сторони не передбачили у договорі таки істотні умови як состав і вартість майна, орендна плата з рахунком її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, поновлення орендованого майна та умови його повернення, відповідальність сторін, страхування орендатором орендованого майна. В порушення ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відсутня оцінка об’єкта оренди з метою встановлення річної орендної плати.
ДП «Придніпровська залізниця» незаконно передано в оренду ЗАТ «Український мобільний зв’язок» державне майно.
Відповідно до ст. 215,203, 236 Цивільного кодексу України укладений відповідачами правочин підлягає визнанню недійсним з моменту його укладання та підлягає припиненню на майбутнє, у зв’язку з чим відповідач-2 зобов’язаний убрати обладнання – контейнери та антенно – фідерні пристрої з території відповідача-1.
Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів порівну.
У судовому засіданні, яке відбулося 27 листопада 2006 р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частині рішення.
Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 20 грудня 2006 р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –
ВИРІШІВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір № Пр\Тд -05-130\НЮ від 02.06.2005., укладений Державним підприємством «Придніпровська залізниця» в особі структурного підрозділу Сімферопольського локомотивного депо та Закритим акціонерним товариством «Український мобільний зв’язок», з моменту його укладання.
3. Понудити Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв’язок» звільнити територію Сімферопольського локомотивного депо та локомотивного депо Інкерман-2 від контейнерів і антенно – фідерних засобів.
4. Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі структурного підрозділу Сімферопольського локомотивного депо , м. Сімферополь, вул.. Євпаторійський тупик, 6а (р\р 26003005736 в АБ «Експрес – Банк», м. Сімферополь, МФО 322959, ЗКПО 01074733) у дохід Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку одержувача: Управління Держказначейства в АР Крим; МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 22301854) 42,50 грн. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі структурного підрозділу Сімферопольського локомотивного депо , м. Сімферополь, вул.. Євпаторійський тупик, 6а (р\р 26003005736 в АБ «Експрес – Банк», м. Сімферополь, МФО 322959, ЗКПО 01074733) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр», м. Київ, вул. Дарвіна, буд.6 (р/р 26002014180001 в ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, ОКПО 30045370) 59 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Курапова З.І.