ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
У Х В А Л А
07 березня 2012 року № 2а-3225/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., ознайомившись із позовною заявою та доданим до неї матеріалами
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛВ-П"
до Головного управління Державного комітету із земельних ресурсів у м.Києві
про визнання протиправними дій, скасування акту перевірки від 10.02.2012р. №81,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛВ-П» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Держкомзему у місті Києві (далі по тексту – відповідач), в якому просить суд: визнати неправомірними дії Головного управління Держкомзему у місті Києві по здійсненню перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛВ-П» земельної ділянки за адресою: вул. Деревообробна, 1 у Голосіївському районі міста Києва, яка була здійснена державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Києві ОСОБА_1 10 лютого 2012 року; визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 81 від 10 лютого 2012 року.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд дійшов висновку, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за правилами пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних і юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Верховний Суд України у постанові від 01 грудня 2009 року у справі № 21-1946во09 посилається на те, що нормативно-правові акти – це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування).
Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовчий характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв’язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата – конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.
Відповідно до статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно, рішення такого органу повинні бути направлені на реалізацію владної компетенції такого суб’єкта щодо управління іншиими суб’єктами. Їх рішення мають містити владні управлінські вимоги, що є обов’язковими до виконання іншими особами.
Зміст позовних вимог свідчить, що фактично позивач оскаржує акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 81 від 10 лютого 2012 року.
Зазначена правова позиція, щодо відмови у відкритті провадження позовних вимог, якщо предметом оскарження є акти перевірки суб’єкта владних повноважень, також, відповідає рекомендаціям Вищого адміністративного суду України, висловленим в пункті 13 інформаційного листа від 30 листопада 2009 року №1619/10/13-09.
Таким чином, позовна вимога Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛВ-П» щодо скасування акту перевірки не може бути вирішена у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.
На підставі вищенаведеного, згідно пункту 1 частини першої статті 109, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СЛВ-П» у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 81 від 10 лютого 2012 року.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження у справі.
4. У випадку оскарження ухвали позовна заява та додані до неї матеріали будуть скеровані до суду апеляційної інстанції разом із апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.