Тростянецький районний суд Сумської області

м. Тростянець, вул. Миру, 9, 42600, (05458) 5-11-72

Справа №2-13/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого- судді Жаворонка В.П.

при секретарі Васюхно Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення недоплаченої заробітної плати за час роботи і час затримки розрахунку, стягнення компенсації за вимушений прогул, стягнення компенсації за звільнення з ініціативи власника, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 червня 2008 року Тростянецьким районним центром зайнятості він був направлений на працевлаштування до суб’єкта підприємницької діяльності приватного підприємця ОСОБА_2 на посаду формувальник асфальтових плиток.

Дане письмове направлення він надав підприємцю ОСОБА_2, але відповідач відмовився оформити його трудову книжку і заявив, що він буде робити те, що він скаже, однак поставив у листі на працевлаштування свій підпис і печатку, усно повідомивши його про умови праці.

Позивач зазначає, що працював в період з 13.06.2008 року по 14.07.2008 року.

14.07.2008 року відповідач усно повідомив, що він звільнений з роботи, а на його місце прийнято інших працівників. ОСОБА_2 сплатити лікарняний відмовився, розрахунку про звільнення не видав, запис в його трудову книжку відмовив зробити, копію наказу про звільнення не видав.

6 серпня 2008 року він письмово звернувся до ОСОБА_2 з проханням видати йому копію наказу про звільнення та провести запис в його трудовій книжці. Відповіді до цього часу не отримав.

Свого волевиявлення на звільнення з роботи він не давав, хотів працювати і надалі, заяви про звільнення не писав.

Робота у відповідача йому не оплачена, в день звільнення з ним не був проведений повний розрахунок, не була нарахована зарплата за роботу в надурочний час. Окрім цього, відповідач звільнив його,коли він перебував на лікарняному. Попередження про його звільнення він не отримував.

З вищезазначених підстав звернувся ОСОБА_1 до суду з даним позовом, в якому просив: поновити його на роботі, визнати винним в невиплаті зарплати та у незаконному звільненні відповідача. Окрім цього просив стягнути з відповідача: невиплачену зарплату в сумі 802 грн.50 коп.; тримісячну середню зарплату в сумі 3049 грн.50 коп.; компенсацію за час непрацездатності в сумі 1123 грн.50 коп.; компенсацію за час затримки виплати зарплати з моменту звільнення по день остаточного розрахунку 01.12.2008 року в сумі 5296 грн.50 коп.; моральну шкоду в сумі 1700 грн. за спричинення тілесних ушкоджень-забій грудної клітини; моральну шкоду в сумі 1700 грн. за ненадання відповіді на його письмове офіційне звернення та нехтування відповідачем ст.20 Закону України «Про звернення громадян»; заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня отримання тілесних ушкоджень з 04.07.2008 року по день поновлення на роботі встановлений судом, а саме суму компенсації 85 днів -4547 грн.05 коп.; судові витрати в сумі 450 грн. Також ОСОБА_1 просив зобов’язати відповідача: нарахувати йому зарплату та зробити відрахування до фондів держави України згідно діючих нормативів; провести запис у його трудовій книжці про роботу в

ОСОБА_2 з 13.06.2008 року по день поновлення на роботі, встановлений судом.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив задовольнити його позов.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги свого довірителя підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’являвся, але згідно його заперечення позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі, вважає, що позивач не підтвердив жодним доказом факт роботи у нього,а інформація викладена в позовній заяві не відповідає дійсності. Суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність, на підставі матеріалів, які є в справі.

Протокольною ухвалою від 14.04.2009 року до участі у справі в якості 3-ї особи було притягнуто Тростянецький районний центр зайнятості.

Представник 3-ї особи в судовому засіданні пояснила, що до них в центр зайнятості звернувся ОСОБА_1, йому дали направлення на працевлаштування, через 10 днів ОСОБА_1 повинен був прийти до центру зайнятості, але він не з’явився і більше до них не звертався, тому його з обліку в центрі зайнятості було знято.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника 3-ї особи, свідків, вивчивши матеріали справи та відмовний матеріали №КН-94-08 за заявою ОСОБА_1 щодо порушень трудового законодавства з боку ПП ОСОБА_2, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Було встановлено, що ОСОБА_2 з 2 лютого 2000 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, видами основної діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізовних магазинах без переваги продовольчого ассортименту та вантажні перевезення (а.с.30).

Як зазначає позивач в своєму позові, він 13 червня 2008 року за направленням Тростянецького районного центру зайнятості звернувся до приватного підприємця ОСОБА_3 з приводу працевлаштування та працював в нього в період з 13.06.2008 року по 04.07.2008 року, а 04.07.2008 року отримав травму на виробництві-забій грудної клітки.

Згідно копії направлення Тростянецького районного центру зайнятості від 11.06.2008 року дійсно ОСОБА_1 був направлений на працевлаштування на посаду формувальника асфальтових плиток. На корінці даного направлення стоїть печатка приватного підприємця ОСОБА_2 з його підписом, але даний корінець не заповнений та не повернутий до Тростянецького районного центру зайнятості (а.с.11).

Про те, що дійсно ОСОБА_1 було видане направлення на працевлашуватння підтвердив представник Тростянецького районного центру зайнятості в судовому засіданні.

Окрім цього, встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_2 використовує працю найманих працівників.

Згідно копій табелів обліку використання робочого часу за червень-серпень 2008 року приватного підприємця ОСОБА_2 прізвище ОСОБА_1 у вказаних табелях не значиться, тобто факт перебування гр.ОСОБА_1 у трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2 документально не підтверджується (а.с.31-36).

Згідно повідомлення Упраління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі за №3774/02-06 від 06.11.2008 року трудової угоди між приватним підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в період з 13.06.2008 року по 24.07.2008 року зареєстровано не було, відрахувань до бюджету Пенсійного фонду не надходило (а.с.47).

З повідомлення Тростянецького відділення Охтирської МДПІ від 10.11.2008 року вбачається, що в звітах 1-ДФ приватним підприємцем ОСОБА_2 за другий та третій квартал 2008 року відомості про отримані доходи та перерахованого податку з доходів найманих працівників по ОСОБА_1 відсутні (а.с.66).

Згідно повідомлення Головного Управління праці та соцзахисту населення Тростянецької РДА Сумської області за №2854 від 28.11.2008 року позивач звернувся до Управління з питанням вирішення трудового спору між ним та ПП ОСОБА_4 В зв’язку з цим, Управлінням було проведено документальну перевірку стану дотримання роботодавцем ОСОБА_2 мінімальних гарантій в оплаті праці найманих працівників. В ході перевірки не встановлено факту роботи гр. ОСОБА_1 за період вказаний в зверненні (а.с.76).

З відмовного матеріалу за заявою ОСОБА_1 щодо порушень трудового законодавства з боку приватного підприємця ОСОБА_2 вбачається, що прокуратурою Тростянецького району була проведена перевірка по заяві позивача. В ході перевірки був опитаний приватний підприємець ОСОБА_2, який пояснив,

що він є фізичною особою-підприємцем з 2000 року. Гр.ОСОБА_1 дійсно звертався до нього з направленням на працевлаштування. Однак після спілкування з останнім, він направив його до водія ОСОБА_5 для ознайомлення з роботою. Приватний підприємець ОСОБА_2 ОСОБА_1 на роботу не приймав і з того часу взагалі його не бачив.

Опитаний під час перевірки ОСОБА_5 пояснив, що з 2005 року та по цей час він працює водієм у приватного підприємця ОСОБА_2 Громадянин ОСОБА_1 до нього не звертався. Про те, що між приватним підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існують трудові відносини йому нічого не відомо. ОСОБА_1 на роботі у приватного підприємця ОСОБА_2 він не бачив.

По наслідкам проведеної перевірки, помічником прокурора Тростянецького району Сумської області 21 листопада 2008 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно приватного підприємця ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочинів, передбачених ст.ст.172,173,175,212 КК України.

Пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які в судовому засіданні пояснювали, що бачили ОСОБА_1 у приватного підприємця ОСОБА_2, суд не може покласти в основу рішення, оскільки факту перебування ОСОБА_1 саме в трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2 вони не підтвердили. А дані свідками пояснення не можуть бути доказом на підтвердження перебування сторін у трудових відносинах.

При таких обставинах справи, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за недоведеністю вимог, оскільки під час судового розгляду справи не було встановлено факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з приватним підприємцем ОСОБА_2; досліджені в судовому засіданні матеріали справи вказують на відсутність будь-яких трудових відносин між сторонами, а тому в суду не має ніяких підстав для поновлення позивача на роботі та будь-яких стягнень на його користь згідно чинного трудового законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,81,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення недоплаченої заробітної плати за час роботи і час затримки розрахунку, стягнення компенсації за вимушений прогул, стягнення компенсації за звільнення з ініціативи власника, відшкодування моральної шкоди відмовити за недоведеністю вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя