ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.05.09 р. Справа № 39/48
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Асоціації “Ріст” м. Донецьк
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк
про стягнення 135566грн.89коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Колпахч’ян Г.Й. – за довіреністю, Переверзєв О.М. – за довіреністю;
від відповідача: Андрієнко Л.А. - за довіреністю;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Асоціація “Ріст” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 135566грн.89коп., яка складається з основного боргу в сумі 134494грн.62коп., 3% річних в сумі 1072грн.27коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 4400001724 від 26.12.2006 р., додаткові угоди від 27.12.2007 р., № 38 від 28.07.2008 р., № 41 від 07.08.2007 р., № 42 від 27.08.2008 р., від 02.12.2008 р., від 12.12.2008 р., видаткові накладні № РО-0000564 від15.10.2008 р., РО-0000565 від 15.10.2008 р., рахунки-фактури № РО-0000564 від 15.10.2008 р., № РО-0000565 від 15.10.2008 р., податкові накладні № 564 від 15.10.2008 р., № 565 від 15.10.2008 р., претензії № 19/01-11 від 17.11.2008 р., № 05/01-12 від 08.12.2008 р.
Відповідач надав відзив на позов та доповнення до відзиву, проти позовних вимог заперечив, зазначив, що обов’язок сплатити вартість поставленого товару, згідно з умовами договору № 4400001724 від 26.12.2006 р. виникає лише за умови наявності трьох умов узгодженого графіку поставок, факту поставки продукції, передання пакету документів визначених п. 6 Договору.
В ході розгляду справи, позивач в порядку ст. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог, та просив суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 119494грн.62коп., 3% річних в сумі 1015грн.56коп.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.
Строк судового розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України продовжений за клопотанням сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
26.12.2006 р., між позивачем, Асоціацією “Ріст” м. Донецьк (Виконавець), та відповідачем, Закритим акціонерними товариством “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)”(Замовник), укладено договір № 4400001724, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Додатковою угодою від 27.12.2007 р. строк дії договору № 4400001724 від 26.12.2006 р. пролонгований сторонами до 31.12.2008 р.
У зв’язку з перейменування Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” в Закрите акціонерне товариство “Донецький електрометалургійний завод”, додатковими угодами від 02.12.2008 р. та від 12.12.2008 р. викладено в новій редакції преамбулу договору та п. 14 Договору “Юридичні адреси, реквізит сторін” для Замовника.
Згідно даного Договору Виконавець зобов’язався виготовити та поставити на умовах поставки СРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (2000 рік), а Замовник прийняти та оплатити визначену п. 1 продукцію.
Додатковими угодами № 38 від 28.07.2008 р., № 41 від 07.08.2007 р., № 42 від 27.08.2008 р. п. 1 Договору в частині визначення асортименту, кількості та ціни Продукції було доповнено новими позиціями.
На виконання умов Договору позивач згідно видаткових накладних № РО-0000564 від15.10.2008 р., РО-0000565 від 15.10.2008 р. поставив відповідачеві визначену п. 1 Договору (з урахуванням змін внесених згідно додаткових угод № 38 від 28.07.2008 р., № 41 від 07.08.2007 р., № 42 від 27.08.2008 р.) продукцію на загальну суму 134224грн.62коп.
Продукцію відповідачем прийнято, що підтверджується підписами останнього на означених видаткових накладних.
Представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог видаткові накладні та рахунки-фактури безпосередньо не містять посилань на договір № 4400001724 від 26.12.2006 р., проте беручи до уваги фактичну можливість ідентифікації продукції поставленої за означеною видатковою накладною та продукції, визначеної п.1 Договору, з урахуванням, а також приймаючи до уваги що зобов’язання з поставки продукції за визначеними видатковими накладними відображені позивачем в податковому обліку як такі, що виникли на підставі договору № 4400001724 від 26.12.2006 р., суд доходить висновку, що передача відповідачеві продукції на суму 134224грн.62коп. у відповідності до видаткових накладних № РО-0000564 від15.10.2008 р., РО-0000565 від 15.10.2008 р. відбулася в межах договору № 4400001724 від 26.12.2006 р.
Наразі у відповідності з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Аналогічні норми містяться і в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165.
Крім того, суд приймає до уваги, що в ході розгляду справи відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленої продукції, при цьому в якості підстав здійснення платежу було фактично зазначено спірний договір поставки № 4400001724 від 26.12.2006 р.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві Продукції на суму 134224грн.62коп., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності з п. 8 Договору, Замовник зобов’язаний здійснити оплату на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 15 банківських днів після поставки продукції та передання документів згідно п. 6 цього договору.
Пункт 6 Договору, передбачає, що Виконавець разом з продукцією зобов’язаний надати Замовнику наступні документи сертифікат якості чи технічний паспорт; рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи, податкові накладну.
Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем визначеного п. 6 Договору пакету документів та як наслідок невиконання у останнього права вимоги оплати за поставлену Продукцію судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов’язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов’язань з поставки Продукції.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, а також пунктів 29, 36 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цієї Продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами № 4400001724 від 26.12.2006 р.
Проте, прийняті на себе згідно договору зобов’язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої Продукції згідно вказаних видаткових накладних оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 119494грн.62коп.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 119494грн.62коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 119494грн.62коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 119494грн.62коп. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі положень наведеної вище норми позивачем заявлено до стягнення лише 3% річних в сумі 1015грн.56коп., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 10.02.2009 р., з урахування поступового зменшення суми боргу.
Факт прострочення виконання відповідачем грошового обов’язку з оплати вартості отриманої згідно представлених видаткових накладних, підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Арифметично перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних, приймаючи до уваги факт прострочення виконання відповідачем грошового обов’язку вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 1013грн.88коп., за арифметичним розрахунком суду (134494грн.62коп. * 3% / 100% * 51день / 366днів) + (119494грн.62коп. * 3% / 100% * 5днів/366днів) + (119494грн.62коп. * 3% / 100% * 41день/365днів).
Представлений позивачем розрахунок 3% річних судом до уваги не приймається з огляду на арифметичну необґрунтованість, через невірне визначення календарних днів у 2008 році.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Асоціації “Ріст” м. Донецьк – задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” м. Донецьк на користь Асоціації “Ріст” м. Донецьк основний борг в сумі 119494грн.62коп., 3% річних в сумі 1013грн.88коп., витрати за державним митом в сумі 1205грн.08коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104грн.89коп.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 20.05.2009 р.
Суддя Морщагіна Н.С.